Фармкомпанія «Ворватс фарма» не змогла отримати документ про відтермінування оплати за товар, який не встигли виробити в Китаї. На третій рік повномасштабної війни Рада бізнес-омбудсмена отримала близько десятка подібних скарг. Як Рада вирішувала кейс «Ворватс фарма»?
Справа «Ворватс фарма» демонструє необхідність дотримання українськими держорганами простих принципів взаємодії з підприємцями. Фармкомпанія замовила в Китаї складне обладнання для виготовлення вакуумних пробірок для забору крові. Строки його виробництва очікувано перевищили передбачені валютним законодавством 180 днів.
Підприємство звернулося до Мінекономіки за документом про продовження строків оплати, але отримало відмову. Санкція могла становити 3 млн грн. Як Рада допомогла компанії переконати Мінекономіки продовжити терміни розрахунку за медичне обладнання?
Мовою валютного законодавства
З перших днів повномасштабного вторгнення Нацбанк запровадив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Замість 365 календарних днів законодавець обмежив до 90 днів, поступово збільшивши цей строк до 180 днів для окремих груп товарів. Це стало очікуваним кроком з боку держави – у кризовому 2014 році уряд вже запроваджував аналогічний порядок розрахунків. Мета – забезпечити своєчасне повернення валютної виручки за експорт товарів та отримання необхідних товарів за імпортними операціями в коротші строки.
Водночас санкції за недотримання цих правил жорсткі: пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів. Саме тому передбачено механізм продовження строків розрахунків за імпортовані товари. Щоб отримати цю можливість, підприємець має отримати від Мінекономіки відповідний документ.
Для цього треба подати документи особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі. Можна також заповнити заяву через портал «Дія.Бізнес». Згідно з законодавством, Мінекономіки розглядає документи протягом 10 робочих днів та приймає рішення.
Що завадило «Ворватс фарма»
Уявімо виробництво складного устаткування, проєктування якого може зайняти декілька місяців. І воно не почнеться, поки не буде повної передплати. Замовивши в Китаї обладнання з виготовлення вакуумних пробірок для забору крові, компанія планувала налагодити їх виробництво в Україні. Йдеться не лише про створення додаткових робочих місць, а й про забезпечення українських лабораторій необхідним медичним матеріалом.
Підприємство зібрало всі необхідні документи, з якими і звернулось до Мінекономіки. Однак неочікувано отримало відмову. На думку міністерства, експортна операція компанії не підпадає під умови, за якими може бути наданий висновок про продовження термінів. На цьому етапі скарга опинилась в роботі Ради бізнес-омбудсмена.
Розв’язка
Найдієвішим інструментом стала зустріч, яку влаштувала Рада з міністерством за участі скаржника. Відповідь, отримана від держоргану, для компанії прозвучала тепер більш справедливо – з наданих документів складність обладнання не була очевидною. Додаток до договору купівлі-продажу включав перелік складових частин обладнання. Креслень на момент укладання договору ще не було, оскільки виробництву передували консультації сторін і остаточне узгодження деталей.
Під час особистого спілкування з Мінекономіки компанії все ж вдалося пояснити, що перелік складових частин до договору і є цим самим складним обладнанням. Імпорт такого обладнання підпадає під визначення операцій, щодо яких видається висновок про продовження строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту.
Компанія повторно подала заяву з урахуванням зауважень Мінекономіки. Попри затяжні дискусії щодо того, які ще документи вона мала б додати, завдяки повторній зустрічі компанія отримала висновок. Підприємству не загрожує пеня за порушення строків розрахунків за поставку товару, придбаного за іноземну валюту.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
