Підприємства, які держава визнала критично важливими, можуть забронювати працівників. Компанія, що працює в інформаційній сфері, не змогла отримати статус від Мінекономіки, але згодом міністерство змінило рішення на позитивне. Інспекторка Ради бізнес-омбудсмена Олена Чорна розповідає, як установа допомогла «розплутати» бюрократію
Forbes Next: як насправді ростуть українські бізнеси
Згадуючи скандальні історії з бронюванням працівників Glovo, Visa, Favbet Tech, складно сказати, які підприємства справедливо визнавати критично важливими і якими критеріями слід при цьому керуватися. Рада бізнес-омбудсмена не має окремого предмета скарг, який би стосувався питань бронювання працівників. Хоча в перші місяці повномасштабного вторгнення установа надавала підприємцям юридичні консультації з цього питання через «Хелплайн». Такі скарги мають не лише суспільний резонанс, але і безпосередній вплив на існування підприємств. З подібною історією Рада бізнес-омбудсмена нещодавно мала справу.
Невелика компанія з Рівненщини, назву якої засновник попросив не розкривати, працює в інформаційній сфері. Декілька разів вона направляла звернення до Міністерства економіки, щоб отримати статус критично важливої. Підприємство наполягало, що відповідає трьом критеріям (що є необхідними для визначення підприємства критично важливим):
1) відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ;
2) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року;
3) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
На сьогодні, за загальним правилом, для того, щоб підприємство було визнане критично важливим, воно має відповідати принаймні трьом критеріям із семи:
- Загальна сума зборів, податків, платежів, сплачених до бюджету, а також сума ЄСВ має перевищувати еквівалент €1,5 млн протягом звітного податкового року (окрім митних платежів).
- Сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за рік має перевищувати еквівалент €32 млн.
- Підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку, затвердженого урядом.
- Підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади.
- Відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ.
- Розмір середньої зарплати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року (за даними Держстату).
- Підприємство є резидентом «Дія.City».
Якщо щодо перших двох критеріїв питань у Мінекономіки не виникало, оскільки підприємство надало відповідні документи, то з останнім все виявилося не так просто. Мінекономіки відіслало компанію до Міністерства культури та інформаційної політики. Чому? Мінкультури відповідає за напрям діяльності, яким займається компанія, аргументували в Мінекономіки. На перший погляд, це здалося логічним.
Мінкультури згодом відповіло, що при визначенні підприємства важливим для галузі нацекономіки керується власним наказом від 10 березня 2023 року №106. Згідно з ним підприємство не підпадало під критерії. Компанія фактично потрапила в глухий кут. Основне питання, що виникло в цьому випадку – хто має визначати підприємство важливим для галузі нацекономіки?
Взявши скаргу компанії в роботу та дослідивши новели законодавства, Рада бізнес-омбудсмена звернула увагу, що в лютому 2023 року Мінекономіки прийняло наказ №952. Він затверджує критерії визначення підприємств такими, що мають важливе значення для галузей нацекономіки. Вони були в подальшому закріплені іншими міністерствами: Мінкультури, Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством енергетики, Міністерством цифрової трансформації.
Відповідно до наказу №952 у разі, якщо підприємство відповідає принаймні одному критерію, воно визнається таким, що має важливе значення для галузі нацекономіки. Одним із таких критеріїв є отримання підприємством фінансової державної підтримки у вигляді грантів. Скаржник отримав грант для розвитку власного бізнесу і мав створити нові робочі місця відповідно до його умов. У ситуації скаржника Ради бізнес-омбудсмена це був саме той критерій, на який посилалося підприємство, звертаючись до Мінекономіки.
Рада дійшла висновку: якщо підприємство відповідає критерію, що закріплений у наказі №952, вочевидь, і рішення щодо нього має приймати Мінекономіки. Якби ж підприємство підпадало під критерії, які були встановлені галузевим наказом Мінкультури, то воно мало б звертатися саме до нього.
Зрештою завдяки втручанню Ради бізнес-омбудсмена підприємству вдалося отримати довгоочікуваний статус критично важливого від Мінекономіки. Тепер підприємство може подати заявку на бронювання значущих працівників. Мораль історії в тому, що якщо ви впевнені у своїй позиції і вона підкріплена нормативно – необхідно грамотно й аргументовано доносити її органу державної чи місцевої влади. Особливо у непоодиноких випадках бюрократичної тяганини.
