Критично важливий ЗСУ /Карасьова Олександра за допомогою Midjourney
Категорія
Свій бізнес
Дата

Мінекономіки не захотіло дати статус критично важливої компанії, яка мала на це право. Як вдалося розв’язати проблему? Кейс від Ради бізнес-омбудсмена

3 хв читання

Карасьова Олександра за допомогою Midjourney

Підприємства, які держава визнала критично важливими, можуть забронювати працівників. Компанія, що працює в інформаційній сфері, не змогла отримати статус від Мінекономіки, але згодом міністерство змінило рішення на позитивне. Інспекторка Ради бізнес-омбудсмена Олена Чорна розповідає, як установа допомогла «розплутати» бюрократію

Команда Forbes відібрала 250 найбільш перспективних компаній. Хто потрапив у перелік NEXT 250? Дізнавайтесь у новому випуску Forbes Ukraine! Купуйте журнал вже зараз!

Згадуючи скандальні історії з бронюванням працівників Glovo, Visa, Favbet Tech, складно сказати, які підприємства справедливо визнавати критично важливими і якими критеріями слід при цьому керуватися. Рада бізнес-омбудсмена не має окремого предмета скарг, який би стосувався питань бронювання працівників. Хоча в перші місяці повномасштабного вторгнення установа надавала підприємцям юридичні консультації з цього питання через «Хелплайн». Такі скарги мають не лише суспільний резонанс, але і безпосередній вплив на існування підприємств. З подібною історією Рада бізнес-омбудсмена нещодавно мала справу. 

Невелика компанія з Рівненщини, назву якої засновник попросив не розкривати, працює в інформаційній сфері. Декілька разів вона направляла звернення до Міністерства економіки, щоб отримати статус критично важливої. Підприємство наполягало, що відповідає трьом критеріям (що є необхідними для визначення підприємства критично важливим):

1) відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ;

2) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року;

3) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. 

На сьогодні, за загальним правилом, для того, щоб підприємство було визнане критично важливим, воно має відповідати принаймні трьом критеріям із семи:

  1. Загальна сума зборів, податків, платежів, сплачених до бюджету, а також сума ЄСВ має перевищувати еквівалент €1,5 млн протягом звітного податкового року (окрім митних платежів).
  2. Сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за рік має перевищувати еквівалент €32 млн.
  3. Підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку, затвердженого урядом.
  4. Підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади.
  5. Відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ.
  6. Розмір середньої зарплати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року (за даними Держстату).
  7. Підприємство є резидентом «Дія.City».

Якщо щодо перших двох критеріїв питань у Мінекономіки не виникало, оскільки підприємство надало відповідні документи, то з останнім все виявилося не так просто. Мінекономіки відіслало компанію до Міністерства культури та інформаційної політики. Чому? Мінкультури відповідає за напрям діяльності, яким займається компанія, аргументували в Мінекономіки. На перший погляд, це здалося логічним.

Мінкультури згодом відповіло, що при визначенні підприємства важливим для галузі нацекономіки керується власним наказом від 10 березня 2023 року №106. Згідно з ним підприємство не підпадало під критерії. Компанія фактично потрапила в глухий кут. Основне питання, що виникло в цьому випадку – хто має визначати підприємство важливим для галузі нацекономіки? 

Взявши скаргу компанії в роботу та дослідивши новели законодавства, Рада бізнес-омбудсмена звернула увагу, що в лютому 2023 року Мінекономіки прийняло наказ №952. Він затверджує критерії визначення підприємств такими, що мають важливе значення для галузей нацекономіки. Вони були в подальшому закріплені іншими міністерствами: Мінкультури, Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством енергетики, Міністерством цифрової трансформації.

Відповідно до наказу №952 у разі, якщо підприємство відповідає принаймні одному критерію, воно визнається таким, що має важливе значення для галузі нацекономіки. Одним із таких критеріїв є отримання підприємством фінансової державної підтримки у вигляді грантів. Скаржник отримав грант для розвитку власного бізнесу і мав створити нові робочі місця відповідно до його умов. У ситуації скаржника Ради бізнес-омбудсмена це був саме той критерій, на який посилалося підприємство, звертаючись до Мінекономіки.

Рада дійшла висновку: якщо підприємство відповідає критерію, що закріплений у наказі №952, вочевидь, і рішення щодо нього має приймати Мінекономіки. Якби ж підприємство підпадало під критерії, які були встановлені галузевим наказом Мінкультури, то воно мало б звертатися саме до нього. 

Зрештою завдяки втручанню Ради бізнес-омбудсмена підприємству вдалося отримати довгоочікуваний статус критично важливого від Мінекономіки. Тепер підприємство може подати заявку на бронювання значущих працівників. Мораль історії в тому, що якщо ви впевнені у своїй позиції і вона підкріплена нормативно – необхідно грамотно й аргументовано доносити її органу державної чи місцевої влади. Особливо у непоодиноких випадках бюрократичної тяганини.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд
В новому журналі Forbes Ukraine: список NEXT 250 перспективних компаній малого та середнього бізнесу

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні