Категорія
Свій бізнес
Дата

Публічні інвестиції та продаж боргів через Prozorro.Продажі. Кабмін видав стратегію розвитку малого та середнього бізнесу до 2027 року. Про що вона?

3 хв читання

Інвестиції, Мінекономіки, факторинг, МСБ /Зображення згенеровано ШІ Midjourney в співавторстві з Олександрою Карасьовою

Стратегія розвитку МСБ до 2027 року передбачає створення платформ для інвестування та факторингу. Фото Зображення згенеровано ШІ Midjourney в співавторстві з Олександрою Карасьовою

На початку вересня Кабмін опублікував стратегію відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого та середнього бізнесу. Чого чекати підприємцям? Forbes проаналізував документ разом з експертами.

Даруємо 40% знижки на річну підписку Forbes Digital. Пропозиція діє за промокодом SEPT40 до 18 вересня включно. Оформлюйте за посиланням.

До 2020 року Україна мала увійти в двадцятку країн за рейтингом ведення бізнесу, згідно з попередньою стратегією розвитку МСБ 2017–2020. За цей період вдалося піднятися лише з 80-го на 64-те місце, свідчать дані рейтингу.

У новій стратегії до 2027 року у Мінекономіки нові цілі: провести масштабну дерегуляцію, повернути українських працівників з-за кордону, розвинути альтернативні джерела фінансування МСБ.

До яких нововведень варто готуватися малим та середнім компаніям?

Які цілі для розвитку МСБ ставить Мінекономіки?

У розробці стратегії та операційного плану її втілення брали участь Мінцифри та Офіс з розвитку експорту та підприємництва. Документ базується на чотирьох цілях:

  • відновлення та полегшення процесу ведення бізнесу;
  • сприяння інноваційному розвитку, цифровій трансформації та «зеленому переходу»; 
  • розвиток людського капіталу та культури підприємництва; 
  • посилення конкурентоспроможності та збільшення експорту. 

До кожної з них міністерство прописало вісім операційних цілей:

1.1. Полегшення доступу до капіталу і ресурсів

1.2. Сприятливе регуляторне середовище та дерегуляція

2.1. Сприяння інноваційній діяльності

2.2. Посилення цифрової трансформації

2.3. Стимулювання «зеленого переходу»

3.1. Розвиток та залучення людського капіталу, поширення підприємницької культури 

3.2. Відповідальне та інклюзивне підприємництво

4.1. Збільшення експорту та євроінтеграція

Порятунок від касових розривів

Основа для кредитування МСБ на наступні три роки – пільгова програма «5-7-9», ідеться в документі. На 2023-й у бюджеті було закладено 16 млрд грн на програму «5-7-9», на 2024-й початково – 18 млрд грн, свідчить сервіс відкритих даних OpenBudget. На початку цього року держава заборгувала банкам 7 млрд грн, тому в травні уряд обмежив фінансування оборотного капіталу з 60 млн грн до 5 млн грн та переорієнтував на інвестиційні цілі. 

Крім традиційного фінансування через кредити і гранти, Мінекономіки пропонує розвивати альтернативи – факторинг і лізинг.

У першому кварталі 2026-го на базі «Prozorro.Продажі» має запрацювати платформа з факторингу. «Підприємець виставляє на платформі борг (дебіторську заборгованість. – Forbes), кілька фінустанов пропонують його викупити. Перемагає та, що запропонувала найвигідніші умови — відсоток і терміни», – розповідає керівник проєктного офісу «Prozorro.Продажі» Олександр Лихостоп.

Вартість розробки платформи у компанії не називають. Технічну частину вже реалізовують власною командою з п’ятьох інженерів на базі аукціонної системи «Prozorro.Продажі», каже GR-менеджерка компанії Анна Зарудна. «Для нас як для акціонерного товариства це стратегічний проєкт на 2024 рік», – говорить вона.

Розвиток факторингу має пожвавити торгівлю та здешевити традиційні кредитні інструменти, каже член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та МСБ Євген Заіграєв.

Можливість для МСБ випускати облігації

Документ пропонує спростити МСБ випуск цінних паперів і їхню торгівлю на біржах. Відповідне законодавство планують ухвалити у IV кварталі 2026-го. Наприкінці 2027-го Нацбанк та НКЦПФР мають подати законопроєкт про краудфандингові платформи та колективне інвестування. Як це працюватиме? 

На краудфандингових платформах ініціатори проєктів публікуватимуть свої пропозиції, а громадськість та потенційні інвестори визначатимуть, які з них отримають фінансування, пояснили на запит Forbes у пресслужбі Мінекономіки.

Малий та середній бізнес не готовий до публічного розкриття інформації про власні фінанси, вважає СЕО інвестиційного акселератора для МСБ INDAX Таша Калінкіна. «На розвиток культури прозорості та відкритості піде не один рік», – каже вона. Серед інших ризиків – недостатня обізнаність підприємців у сфері інвестицій та залученість власників МСБ в операційні процеси компанії, що залишає обмаль часу на якісну підготовку до IPO, додає Калінкіна. 

Цифрова безпека 

З початку 2025-го малі та середні підприємці зможуть отримати ваучери до €1000 на доступ до цифрових рішень. Серед них – інструменти для управління підприємством, впровадження заходів із кібербезпеки, технології штучного інтелекту, IoT та аналіз великих даних. Орієнтовний бюджет програми – €175 млн за кошти міжнародної технічної допомоги, відповіли у пресслужбі Міністерства економіки на запит Forbes Ukraine.

Деякі кроки в цьому напрямі вже зробили. В липні платформа Мінцифри «Дія.Бізнес» запустила сервіс безкоштовної кібердіагностики МСБ за підтримки USAID, в рамках якого 500 компаній МСБ можуть перевірити свою ІТ-інфраструктуру на вразливість. Говорити про результати роботи сервісу зарано, відповіли у пресслужбі «Дія.Бізнес».

Напрям цифровізації на четвертий квартал 2026-го – створення інструменту для електронних рахунків (e-Invoicing). Мета – допомогти МСБ уникнути штрафів, отримувати податкові знижки та стати конкурентнішими на європейському ринку, йдеться у тексті стратегії. «Це єдиний стандарт виставлення рахунків та їх опрацювання в усіх бухгалтерських програмах», – пояснює директор Асоціації членів платіжних систем EМА Олександр Карпов.

Підтримка МСБ за кордоном

Мінекономіки ставить за мету збільшити кількість експортерів серед МСБ до 35 000 компаній порівняно із 27 300 у 2021-му. Основні інструменти – міжнародні торговельні виставки, збільшення фінансування Експортно-кредитного агентства та освітні програми про експорт для підприємців. 

До просування експорту документ планує залучати дипломатичні представництва України за кордоном. Як це працюватиме? «Посольства вже допомагають домовлятися з організаціями, які роблять виставки про безкоштовну площу чи участь для українських компаній», – каже керівниця напряму аналітики і стратегій Офісу розвитку експорту і підприємництва Ольга Гвоздьова.

Інша можливість для МСБ – розширення участі в європейських мережах для підприємців на кшталт Erasmus for young entrepreneurs та Enterprise Europe Network. Це B2B-платформи, через які компанії можуть шукати партнерів за кордоном, пояснює Гвоздьова.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд