Фінансовий комітет Верховної Ради рекомендував ухвалити законопроєкт про інвестиційні фонди. Його ухвалення в цілому має розширити інвестиційні інструменти на українському ринку й допомогти залучити приватний капітал для відбудови. Що має змінити закон про інвестфонди, пояснює голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Семенюк
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Станом на жовтень українці тримали у державних облігаціях 167,5 млрд грн. Ще кілька років тому це здавалося неможливим: люди, які роками зберігали гроші «під матрацом» або на депозитах, масово стали інвесторами. За шість років кількість роздрібних інвесторів зросла в 12 разів.
Це доводить: українці готові інвестувати. Але це одночасно і непокоїть, бо майже всі ці гроші зосереджені в одному інструменті. Не тому, що люди так вирішили, а тому, що альтернатив майже немає. ОВДП можна купити за три кліки в «Дії». А щоб інвестувати в українські компанії, звичайній людині треба розібратися в емітентах, відкрити рахунок у брокера, самостійно оцінити ризики і, головне, мати достатньо грошей, щоб ці ризики розподілити.
Один із найкоротших шляхів розширення інструментів для роздрібних інвесторів – інвестиційні фонди.
Чому саме фонди
Ідея інвестиційного фонду проста: багато людей обʼєднують свої гроші, а професійний керуючий вкладає їх у різні активи: облігації, акції тощо. Людина з невеликою сумою отримує те, що раніше було доступне лише великим інвесторам, – розподіл ризику і професійне управління.
У Європі це один із головних способів домогосподарств інвестувати в економіку. Саме через фонди заощадження людей перетворюються на капітал для компаній – від великих промислових груп до стартапів.
В Україні фонди формально існують уже понад десять років, але для звичайного інвестора вони так і не стали масовим інструментом. Чинний закон про інститути спільного інвестування ухвалювали в інших умовах і за іншою логікою. Значна частина ринку – це закриті фонди, які використовуються для управління активами бізнес-груп, а не для залучення заощаджень громадян. Наш ринок фондів говорить мовою, якої не розуміє ані європейський інвестор, ані український вкладник.
Що змінює законопроєкт №16137
Законопроєкт «Про інвестиційні фонди» Комісія розробила спільно з профільним комітетом Верховної Ради та за підтримки Світового банку. Це не косметичний ремонт старого закону. Ми будуємо систему заново, за правилами, за якими працює ринок фондів у Євросоюзі.
Ключова зміна: ринок ділиться на два зрозумілі світи.
Перший світ – публічні фонди за стандартом UCITS. Вони для всіх, зокрема для людини, яка вперше вирішила інвестувати невелику суму. Тому правила тут найсуворіші:
- фонд вкладає лише в ліквідні активи, які легко продати;
- не може зосередити всі гроші в одній компанії;
- інвестор може вийти з фонду і забрати кошти;
- інформація про ризики має бути зрозумілою, а не написаною дрібним шрифтом.
Другий світ – альтернативні фонди за директивою AIFMD. Вони для досвідчених і професійних інвесторів, які свідомо йдуть на більший ризик: нерухомість, частки в приватних компаніях, стартапи. Тут більше свободи, але й вимоги до керуючих відповідні.
Окремо законопроєкт запроваджує спеціалізовані фонди за регламентами ЄС, і для мене це, можливо, найцікавіша частина:
- венчурні фонди, які фінансують молоді компанії та стартапи;
- фонди соціального підприємництва, які вкладають у бізнес із суспільною метою: робочі місця для ветеранів, соціальні послуги, проєкти для громад;
- довгострокові інвестиційні фонди, створені для інфраструктури та великих проєктів на роки вперед.
Останні дві категорії – це, по суті, готові інструменти для відбудови. Україні знадобляться сотні мільярдів доларів, і значна частина з них має прийти не з бюджету, а з приватного капіталу. Для цього потрібні механізми, яким довіряє і європейський інвестор, і український вкладник.
Ще одна принципова річ – роль зберігача. Керуюча компанія вирішує, у що вкладати, але гроші й активи фонду тримає незалежна установа. Вона стежить, щоб кожна операція відповідала правилам. Це простий, але надзвичайно дієвий запобіжник: той, хто управляє грошима, не тримає їх у себе.
Чому європейські правила, а не свої
Мене іноді запитують: навіщо копіювати Європу, якщо можна написати правила, адаптовані до українських реалій? Відповідь: європейські правила і є найкращою адаптацією до наших реалій.
По-перше, це правила, перевірені десятиліттями і кризами. Їх не треба вигадувати, їх треба якісно впровадити.
По-друге, для інвестора європейська рамка – це гарантія передбачуваності. Він знає, що правила не зміняться з тижня на тиждень. Для країни, яка хоче залучити іноземний капітал, ця передбачуваність важить більше за будь-які податкові пільги.
По-третє, це наш шлях до ЄС. Гармонізація ринку фондів – одне із зобовʼязань України в переговорах про вступ. Ми свідомо пройшли цей шлях разом з Єврокомісією: таблиці відповідності направили до Брюсселя ще на етапі першої версії, і нинішній текст уже враховує отримані коментарі.
Як це повʼязано з іншими змінами
Ці фонди мають стати частиною ширшої картини, яку ми вибудовуємо. Законопроєкт про особові інвестиційні рахунки передбачає: якщо людина тримає інвестиції щонайменше три роки, дохід від них не оподатковується. Поєднайте це з фондами – вийде простий шлях для звичайного українця: купити пай фонду через інвестиційний рахунок, не обираючи самостійно окремі акції, і отримати податкову перевагу, яку сьогодні мають лише державні облігації.
Закон про секʼюритизацію, який набирає чинності з 1 липня 2027 року, створить нові інструменти, в які фонди зможуть вкладати. А законопроєкт про добровільні пенсійні фонди дасть людям можливість накопичувати на старість за прозорими правилами.
Кожна з цих ініціатив окремо – крок уперед. Разом вони формують ринок, на якому заощадження українців можуть працювати на українську економіку.
Що далі
Профільний комітет 4 листопада рекомендував ухвалити законопроєкт у першому читанні. До другого читання разом зі Світовим банком доповнюємо текст правилами для фондів грошового ринку, найконсервативнішого інструменту, який може стати альтернативою депозиту.
Після ухвалення закону знадобиться перехідний період: ринку потрібен час, щоб перебудуватися, а Комісії – на ухвалення підзаконних актів. Ми свідомо не поспішаємо з датами, бо якісний старт важливіший за швидкий.
Розумію, що один закон не змінить ринок за ніч, але він може змінити напрям руху. Сьогодні українці вже показали, що готові інвестувати. Наше завдання – дати їм вибір, якого вони заслуговують.
