Не кожна книга стає бестселером і приносить авторові прибуток. Чому ж підприємці витрачають місяці на її написання? Один із мотивів – поділитися знаннями і цим звільнити місце для нового досвіду, певна редакторка та упорядниця книг Дарія Ісакова. Вона шість років працює з підприємцями: за її участі вийшло 11 видань, зокрема всі книги засновника PET Technologies Олександра Суворова. Що ще спонукає бізнесменів ставати авторами та що робота над книгою допомагає зрозуміти про себе?
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
«Про це варто написати книгу», – так часто говорили наприкінці нашого інтерв’ю підприємці, про яких багато років тому я писала розгорнуті історії для Forbes. Пам’ятаю, як із довгих, цікавих, глибоких інтерв’ю до фінального тексту потрапляла в кращому разі третина зібраної інформації. Навіть великий обсяг фічерів не дозволяв повною мірою розкрити досвід та висновки людини, яка побудувала багатомільйонний бізнес.
Вже більше шести років я працюю з книгами українських підприємців як літературна партнерка та редакторка і тепер значно краще розумію їхню мотивацію. Можу виділити чотири основні причини.
Краще зрозуміти самого себе
Коли в Україні говорять про книги підприємців, їх часто розглядають як інструмент маркетингу, спосіб розвивати особистий бренд або навіть прояв марнославства. Під час інтерв’ю з майбутніми авторами я найчастіше виявляю глибшу потребу: розповісти комусь про пройдений шлях і переосмислити свій досвід. До її усвідомлення підприємець нерідко приходить уже в процесі діалогу.
Один із авторів понад 25 років будував бізнес, відчуваючи, що заробляння грошей і збільшення масштабів компанії самі по собі не ведуть до щастя. Це підштовхнуло його до пошуку різних концепцій, які він зіставляв із власним досвідом, фіксуючи свої роздуми у щоденниках. Переосмислення пройденого підприємницького шляху та особистої дороги до щастя поступово допомогло йому сформулювати власну систему, яку він згодом розвинув у книзі. За його словами, насамперед він написав її для себе. Але викладені в ній ідеї вийшли далеко за межі підприємництва і знайшли відгук серед значно ширшої аудиторії.
Людина може 20, 30 років будувати бізнес і не до кінця усвідомлювати масштаб того, що створила. Щоденна рутина залишає мало можливостей озирнутися назад. Діалоги, які передують написанню книги, та сама робота над текстом дають змогу пригадати рішення, прийняті в конкретних обставинах, проаналізувати їхню логіку, побачити недоліки у своїй діяльності. За коротким висновком може стояти багаторічна історія, а частина ідей народжується вже в процесі її осмислення.
Щоденникові записи легко відкласти, тоді як намір видати книгу дисциплінує. З’являється конкретна мета: завершити текст, надати своїм роздумам цілісної форми. Для підприємця, про якого йшлося вище, ця робота стала джерелом творчої енергії, яка підживлювала й основний бізнес. Усвідомлення досягнутого, за його словами, допомогло подолати комплекс самозванця. Згодом він написав ще кілька книг, кожна з яких доповнювала його філософію.
Інвестгід від Forbes Ukraine: нова розсилка про приватні інвестиції
Поділитися досвідом
Коли ми писали книгу про аграрний бізнес, її автор прагнув показати, що за вирощуванням сільськогосподарської продукції стоїть складний інвестиційний процес. Тому присвятив книгу фінансам в агробізнесі: плануванню, розвитку проєктів та інвестуванню в агровиробництво.
На певному етапі людині хочеться передати іншим те, що вона зрозуміла за роки побудови й розвитку своєї справи. Один із моїх клієнтів пояснює цю потребу красивою метафорою переповненої чаші. Знань і досвіду накопичилося стільки, що чашу хочеться трохи спорожнити, звільнивши місце для нового і водночас поділившись тим, що вдалося зрозуміти самому. Можливість стати для когось ментором набуває значення особистої місії, часом не менш важливої, ніж розвиток нового напряму бізнесу чи додатковий мільйон доларів.
Такі книги далеко не завжди є автобіографіями чи історіями компаній. У них підприємці збирають свою філософію та практичні підходи, підкріплюючи їх прикладами з досвіду побудови бізнесу. Для розкриття складних ідей потрібні розгорнуті пояснення, цілі розділи. Пізнання не терпить метушні, і книга стає її природною противагою.
Зафіксувати нерв часу
Один із підприємців розповідав, як під час війни слухав лекцію зарубіжного викладача MBA і зловив себе на думці: «Ми самі можемо кого завгодно навчити». Тоді виникла ідея зафіксувати у книзі досвід українського бізнесу, який відбудовувався, масштабувався та виходив на нові ринки під час війни.
Ми збирали історії підприємців, які відновлювали пошкоджені чи знищені підприємства, попри ризик повторних руйнувань. Один із героїв говорив, що війна лише прискорила процеси: плани виходу на зарубіжні ринки, які роками відкладалися, нарешті були реалізовані.
Інша історія стосувалася підприємця, який швидко налагодив аграрне виробництво у кількох європейських країнах, зокрема заклав сади. Досвід роботи в нестабільній українській економіці допомагав підприємцям налагоджувати роботу на більш передбачуваних зарубіжних ринках.
Для людей, які звикли переймати зарубіжний бізнес-досвід, це важливе усвідомлення: вони самі можуть розповісти про рішення, знайдені в екстремальних обставинах.
Реалізувати себе в новій ролі
Один із підприємців згадував, яку гордість відчув, коли на заході інших учасників представляли як засновників компаній, а його представили як бізнесмена й автора книг. На своїх виступах він розповідає про викладену в книзі концепцію, і серед слухачів нерідко є люди, які вже прочитали його книги. Після зустрічі вони підходять і просять підписати примірники.
Особливого антуражу цій ролі додають саме такі ритуали. Підприємець поступово відчуває їхній смак і відкриває для себе нове джерело задоволення.
Робота над книгою потребує місяців, а великих продажів може й не бути. Для підприємця, у графіку якого завжди є більш нагальні справи, рішення присвятити їй свій час багато говорить про те, якої ваги набуло бажання висловитися. Особливо коли можливість нарешті це зробити стає важливішою за майбутні наклади.
