Українське тваринництво на порозі змін. У березні набув чинності закон, який забороняє використання антибіотиків в якості стимуляторів росту та обмежує їхнє профілактичне застосування. В Україні понад 60% фермерських господарств використовують антибіотики. Як адаптуватися до нової реальності?
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Сьогодні модель так званого сірого тваринництва, в основі якого стимуляція росту антибіотиками, втрачає актуальність. Передусім нова система регуляції визначає таку практику незаконною. Друга причина – фінансовий фактор. Банки, міжнародні інституції та інвестори вписують відмову від антибіотиків у свої ESG-політики.
Відсутність прозорого циклу виробництва буквально перешкоджає доступу до дешевого капіталу, а продукція з вмістом антибіотиків поступово втрачає доступ на преміальні ринки. Третя, не менш важлива, причина зумовлена регуляцією ринку, що вимагає прозорості та безпечності. Великі гравці та ритейлові мережі, як от McDonaldʼs чи KFC, вводять свої стандарти, часто жорсткіші, ніж державні вимоги.
Регуляторна база тваринництва – стратегічна відповідь на глобальну проблему стійкості до антибіотиків. Правові механізми спрямовані на скорочення невиправданого використання препаратів і формування відповідальної ветеринарної практики. Незважаючи на те, що світовий ринок кормових антибіотиків все ще значний і становить $3,73–3,85 млрд, згідно з Grand View Research, він стагнує.
Натомість середньорічний темп росту сегменту пробіотиків та альтернатив становить орієнтовно 7,7-8,2%, за даними Global Market Insights. У 2025 році цей ринок оцінювався приблизно в $5,4–5,96 млрд. За прогнозами, до 2030-го ця цифра досягне $8,27 млрд.
На відміну від рекомендаційного характеру світового підходу, Європейський Союз розробив власну обов’язкову комплексну систему розвитку тваринництва. Курс ЄС у сфері охорони здоровʼя спирається, зокрема, на концепцію One Health, що фокусується на нерозривному зв’язку між здоров’ям людей, тварин і навколишнього середовища.
Перший етап нової політики почався ще в 2006 році і заборонив використання антибіотиків як стимуляторів росту. Починаючи з 2022-го, набув чинності регламент 2019/6, який фактично прирівняв ферму до медичного закладу в контексті контролю та обліку ветеринарних препаратів.
Що змінилося після заборони антибіотиків? Візьмемо для прикладу Іспанію. Історично це була одна з європейських країн із найвищим рівнем застосування лікарських препаратів у тваринництві. Водночас вона здійснила феноменальний стрибок впродовж останніх кількох років. Ключовий інструмент, який спрацював після оновлення законодавчої бази, – цифрова платформа, куди потрапляв кожен рецептурний запис.
Система аналізує рівень споживання антибіотиків окремим господарством і визначає середній показник у регіоні та секторі загалом. За даними звіту EMA ESUAvet 2024 року, виробництво мʼяса в Іспанії зросло на 0,4%. У промислових масштабах це суттєва зміна, яка означає, що після відмови від антибіотиків попит на продукти тваринного походження не знизився, а бізнеси перелаштувалися на нову систему постачання. Власне, європейський підхід може слугувати орієнтиром і для України.
Точка неповернення для українських ферм: як зміниться галузь
На шляху трансформації тваринництва Україна отримує аналітичну підтримку від міжнародних партнерів. Результатом експертної допомоги, зокрема, став посібник Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (Food and Agriculture Organization), виданий у січні 2026 року. Ґрунтовне опитування фермерів, ветеринарів та виробників кормів у всіх ключових секторах – від молочного тваринництва до птахівництва та пасічництва – стало першим детальним аналізом галузі.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Згідно з даними FAO, понад 60% фермерських господарств використовують антибіотики у своїй діяльності. Важливий також факт застосування препаратів без чітких рекомендацій і перевага «профілактичних» методів над системним лікуванням.
Використання антибіотиків дає певну ілюзію контролю, однак у нових умовах стає бар’єром для розвитку, особливо в контексті присутності на глобальних ринках. Закон №4718-IX – це фільтр, що запускає комплексну зміну тваринництва на всіх рівнях.
Яким буде розподіл сил у галузі після законодавчих змін?
Хто втратить позиції: Консерватори, які «вигравали» завдяки економії на біобезпеці та неврегульованості ринку. Впровадження закону може призвести до відмови частки споживачів від вживання «мʼяса з антибіотиками» та закрити доступ до експортних ринків.
Хто збереже лідерство: Новатори, які готові впроваджувати природну заміну антибіотикам та інтегрувати превентивну безпеку і точне годування в свою діяльність.
Сучасне тваринництво все частіше орієнтується власне на біотехнологічні рішення. Природні інгредієнти не замінюють антибіотики, а переосмислюють підхід до годівлі, продуктивності і здоровʼя тварин у цілому. Мова передусім про зменшення впливу стресу, створення збалансованої мікрофлори та зміцнення імунітету, що в сукупності забезпечує довготермінову продуктивність бізнесу.
Якщо говорити про приклади реалізації таких підходів на українському ринку, то серед біотехнологічних рішень можна виділити ключові напрями.
Пробіотики – живі мікроорганізми, що підтримують баланс мікробіоти кишечника, витісняють патогени та покращують травлення.
Пребіотики – речовини, які слугують поживою для корисної мікрофлори: перешкоджають прикріпленню патогенів; підтримують імунітет; стимулюють ріст корисних бактерій.
Постбіотики – продукти життєдіяльності пробіотиків, що зміцнюють бар’єр кишечника, регулюють імунітет і сприяють ефективному травленню.
Що трансформація означає на практиці і як вплине на український бізнес?
Відмова від антибіотиків передбачає перехід до управління продуктивністю замість лікування чи маскування наслідків. Більше того, це може дати виробникам додаткові вигоди, зокрема фінансові:
- оптимізація конверсії корму. Використання комплексних дріжджових інгредієнтів покращує засвоєння поживних речовин на 3–5%. У промислових масштабах – це заощадження мільйонів на закупівлі зерна;
- зниження падежу (смертності). У критичні та стресові періоди рівень виживання поголів’я підвищується завдяки стабілізації мікрофлори та підтримці здоров’я кишечника, що зменшує ризик різних захворювань;
- лояльність ринку. Відкритість процесів виробництва та прозорість складу зміцнюють довіру споживачів.
Регуляторна база тваринництва є одночасно викликом, але й імунітетом для галузі. Окрім відповідності правовим нормам, це можливість для українського агросектору здійснити фундаментальний перехід від сировинного підходу до моделі з доданою вартістю, де ключову роль відіграють знання, технології та інновації. Закон фактично обмежує застарілі підходи і відкриває можливості тим, хто готові інвестувати у свій розвиток. Сьогодні формується нова конкурентна реальність, де переможцями стають не ті, хто виробляють більше чи дешевше, а ті, хто здатні швидко адаптуватися до змін.
