Компанії десятиліттями купували корпоративне програмне забезпечення, що допомагало людям працювати ефективніше. Штучний інтелект змінює цю логіку. Бізнес потребує не нового софту, а цифрових співробітників, здатних виконувати конкретні функції та відповідати за вимірюваний результат, вважає CEO «Цитруса» Артем Шевченко. За які IT-продукти він готовий платити?
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Я не хочу купувати ще один ШІ-модуль для CRM. Мені не потрібен чатбот, який красиво відповідає на запитання. І мене майже не цікавить, скільки токенів він витрачає.
Мені потрібен цифровий співробітник, який візьме на себе конкретну ділянку роботи й покаже вимірюваний результат. Як CEO я хочу знати: яку функцію цей агент готовий закрити, за якими KPI я його оцінюватиму і хто відповідатиме, якщо він помилиться. Тому я більше не хочу купувати черговий корпоративний софт. Я хочу наймати цифрових співробітників.
Протягом десятиліть бізнес купував інструменти для людей. CRM допомагала продавати, ERP — управляти ресурсами, Help Desk — обробляти звернення, аналітичні системи — збирати звіти.
Але роботу все одно виконувала людина.
Система могла показати падіння маржі, але хтось мав ухвалити рішення. CRM могла нагадати про клієнта, але хтось мав із ним зв’язатися. Аналітика могла знайти проблему, але хтось мав зрозуміти, що з нею робити.
Штучний інтелект змінює цю конструкцію.
Уперше програмне забезпечення починає не лише допомагати людині, а й виконувати частину її роботи.
ШІ стає працівником, а софт — його робочим місцем
Через три-п’ять років компанії обиратимуть не лише між різними CRM, ERP чи системами рекрутингу.
Вони обиратимуть між цифровими бухгалтерами, рекрутерами, фінансовими аналітиками, операторами контакт-центру, контент-менеджерами та категорійними менеджерами.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Цифровий співробітник — це не чатбот і не кнопка всередині програми.
Це ШІ-агент із визначеною роллю, доступом до даних та інструментів, конкретними KPI, межами автономності й керівником, відповідальним за його роботу.
Тобто ШІ стає працівником, а корпоративний софт — його робочим місцем.
Сьогодні ми намагаємося додати ШІ всередину кожної системи: ШІ у CRM, ERP, Help Desk. Майбутня архітектура може бути протилежною.
Цифровий категорійний менеджер використовуватиме ERP, аналітику, пошту й документообіг так само, як сьогодні ними користується людина.
Корпоративний софт нікуди не зникне. Але він дедалі частіше буде не основним продуктом, з яким взаємодіє людина, а інфраструктурою, на якій працює агент.
Інтеграції також залишаться, але стануть гігієною, а не головною цінністю продукту.
CEO купуватиме не кількість функцій та інтеграцій. Він купуватиме закриту бізнес-потребу.
За що я готовий платити
Мене не цікавить, скільки токенів витратив агент.
Мене цікавить, скільки товарних карток він створив, скільки звернень клієнтів закрив, який NPS отримав, наскільки збільшив конверсію, скільки маржі приніс і скільки часу звільнив команді.
Ми не платимо бухгалтеру за кількість натискань клавіш. Не оцінюємо аналітика за кількістю формул у таблиці. Не платимо категорійному менеджеру за кількість відкритих звітів.
Ми платимо за результат. Те саме має відбутися з ШІ.
Сильний категорійний менеджер коштує бізнесу десятки тисяч доларів на рік. Але його цінність не в тому, що він дивиться на залишки й формує замовлення.
Він балансує між маржею, оборотністю запасів та обсягом продажів. Десь потрібно підняти прибутковість. Десь — швидше продати товар. Десь — поступитися частиною маржі заради частки ринку.
Я готовий платити не за ШІ-інструмент, який покаже менеджеру черговий звіт. Я готовий платити за цифрового категорійного менеджера, який проаналізує ситуацію і запропонує рішення: змінити ціну, переглянути закупівлю, запустити промо або скоротити запас.
Це вже не аналітична система. Це виконання функції.
Агент, якого я найняв би вже сьогодні
У «Цитрусі» я бачу кілька ролей, значну частину роботи яких протягом найближчих років зможуть виконувати ШІ-агенти: оператор контакт-центру, контент-менеджер, копірайтер, фінансовий аналітик і категорійний менеджер.
Найбільш прикладний кейс — контент. У великого ритейлера десятки тисяч товарів. Для кожного потрібні характеристики, опис, фотографії, правильна категоризація, фільтри та коректне відображення на сайті й у застосунку.
Від цього залежать конверсія, SEO, кількість звернень до підтримки та повернення товарів.
Якби сьогодні існував якісний агент, здатний повністю закрити контент на сайті й у застосунку, я б найняв його без вагань.
Не для того, щоб скоротити кілька людей.
А щоб робити те, на що зараз не вистачає пропускної здатності команди: швидше наповнювати категорії повним асортиментом, відкривати нові напрями, підключати віртуальні склади постачальників і швидше виводити товари в продаж.
Для українського бізнесу це принципово важливо.
У нас ШІ не завжди буде дешевшим за людину, тому що вартість праці нижча, ніж у США чи Західній Європі. Тому рахувати економіку цифрового співробітника лише через скорочення фонду оплати праці — помилка.
Його перевага може бути у швидкості, масштабованості, стабільності процесу та здатності виконувати роботу, на яку компанія сьогодні взагалі не має людей.
Українському керівнику варто запитати не лише: «Скільки людей це замінить?».
Правильніше запитати: «Що ми зможемо робити завдяки агенту, чого не можемо робити зараз?».
Це вже не лише прогноз
Microsoft уже використовує поняття agent boss (людина, яка створює агентів, делегує їм завдання та управляє їхньою роботою). У Work Trend Index компанія описує майбутні організації як команди людей і агентів та прогнозує, що навчання й управління агентами стане частиною роботи співробітників на різних рівнях.
Алекс Карп, CEO Palantir, критикує підхід, за якого компанії платять за дедалі більші обсяги обчислень і токенів без зрозумілого зв’язку з бізнес-цінністю. Його логіка близька до моєї: якщо технологія обіцяє економічний результат, саме результат і має ставати основою її оцінки.
Бізнес не має купувати штучний інтелект заради штучного інтелекту. Він має купувати вимірювану цінність.
Я активно почав працювати з ШІ ще в market by mono, а зараз продовжую цю трансформацію в «Цитрусі». Паралельно дивлюся на ринок як інвестор Toloka. Нещодавно ми також інвестували у стартап із Y Combinator.
Мене вже не дивує, що майже всі нові проєкти пов’язані з ШІ.
Важливіше інше: значна частина з них вузькопрофільні. Вони не будують ще одну універсальну платформу, а створюють одного сильного цифрового працівника для конкретної професії, процесу чи індустрії.
Часто це солопідприємці або дуже маленькі команди, в яких одна людина управляє агентами, що пишуть код, створюють дизайн, аналізують ринок і працюють із клієнтами.
Колись бізнес купував сервери.
Потім — хмарні обчислення.
Тепер він починає купувати масштабовані потужності інтелекту.
Люди не зникнуть. Зміниться їхня робота
Розробники не зникли після появи ШІ, здатного писати код. Дизайнери не зникли після появи генеративних інструментів.
Але спосіб їхньої роботи вже змінюється.
Сильний розробник дедалі частіше не пише кожен рядок сам. Він ставить завдання, перевіряє результат, контролює архітектуру і відповідає за якість.
Так само буде в інших професіях. Люди ставатимуть операторами, наставниками й менеджерами агентів.
Категорійний менеджер управлятиме агентами, які аналізують ціни, залишки та попит. Рекрутер перевірятиме сформований агентом список кандидатів. Фінансовий аналітик контролюватиме моделі та пояснюватиме бізнесу наслідки різних сценаріїв.
Я бачу три етапи цієї трансформації.
Сьогодні: людина працює, ШІ допомагає.
Наступний етап: ШІ працює, людина перевіряє.
Далі: ШІ працює, інший ШІ перевіряє, людина відповідає.
Останнє слово тут найважливіше.
Роботу можна делегувати. Відповідальність — ні
ШІ вже готовий виконувати дедалі більше роботи. Але він не може нести юридичну, фінансову чи управлінську відповідальність так само, як її несуть люди та компанії.
Якщо агент неправильно змінить ціни й бізнес втратить мільйони гривень, відповідальність залишиться всередині компанії.
Якщо фінансовий агент побудує неправильний прогноз, наслідки нестиме не модель, а люди, які надали їй повноваження та використали її висновки.
Тому одне з нових завдань CEO — побудувати систему, в якій чітко визначено, які рішення агент може приймати сам, де потрібне погодження людини, який рівень ризику є допустимим і хто відповідає за помилку.
Це вже не просто IT-проєкт. Це частина корпоративного управління.
Що робити українському керівнику вже зараз
Не потрібно починати з питання: «Де нам використати ШІ?» Воно занадто широке й часто породжує десятки експериментів без бізнес-результату.
Починати варто з однієї ролі або процесу, де є повторювана робота, цифрові вхідні дані, вимірюваний результат і прийнятна вартість помилки.
Агента потрібно описувати так само конкретно, як вакансію: яку функцію він закриває, які має KPI, до яких даних отримує доступ, що може вирішувати самостійно і хто відповідає за його результат.
Потім варто дати йому обмежену частину процесу або однакове тестове завдання разом з іншими рішеннями.
І порівнювати не презентації постачальників, кількість функцій чи токенів.
Порівнювати результат.
Протягом найближчих років у бюджетах компаній з’явиться окрема категорія — цифрова робоча сила.
Разом із нею має з’явитися й чітка система контролю.
ШІ може отримати доступ до даних та інструментів. Може отримати цілі, KPI й право самостійно приймати частину рішень.
Але можливість ухвалити рішення і відповідальність за його наслідки — не одне й те саме.
ШІ може виконувати роботу. Відповідальність за результат залишається на людях і компаніях, які дали йому повноваження.
Скільки бізнесу коштує вразливість: як HackenProof змінює економіку кібербезпеки
- Категорія
- Інновації
- Дата
