Ще кілька років тому ідея програмного забезпечення, яке планує, аналізує й виконує завдання без участі людини, здавалася футуристичною гіпотезою. Сьогодні ШІ-агентів уже залучають у бізнес-процеси, а 2026-й називають їхнім роком. Чи означає це, що ми справді пройшли точку неповернення, та які є виклики? Розповідає Associate Director of R&D Products у SoftServe Богдан Хомич.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
У 2020-му, за два роки до появи штучного інтелекту, видання Wall Street Journal опублікувало колонку німецького вченого-інформатика Даніеля Крьонінга «Програмне забезпечення вже захопило світ, а скоро саме себе писатиме». У ній він окреслив тенденцію, яка сьогодні стала очевидною: автоматизація перестає бути просто інструментом і перетворюється на активного співучасника процесу, здатного генерувати власний код, доповнювати роботу інженерів і змінювати роль людини у створенні продуктів.
Та чи міг Крьонінг передбачити масштаби й швидкість змін? Лише за три роки ми перейшли від текстових чат-ботів до агентних систем. 2025-й уже назвали роком ШІ-агентів. Чи справді реальність відповідає цим очікуванням? Що з передбачень справдилося, а що залишилося хайпом, і яким може стати 2026 рік для агентного ШІ?
Точка неповернення
ШІ наразі можна розділити на традиційний та агентний. Традиційний лише генерує відповіді, як-от ChatGPT. Агентний ШІ, як-от Devin від Cognition Labs або Salesforce Agentforce, покликаний автоматизовувати цілі процеси, виконуючи аналіз, планування та інші дії майже без втручання людини. І це – великий плюс для бізнесу, але лише за правильного впровадження.
Що автономнішими стають ШІ-агенти, то вищими є ризики – від помилкових дій і «галюцинацій» до витоків даних, неконтрольованого доступу і зростання витрат. Без чітких обмежень, поетапного впровадження та людського контролю автоматизація може перетворитися з переваги на загрозу для бізнесу.
У 2025-му компанії у світі перейшли від пілотних експериментів до реального впровадження ШІ-агентів. 62% організацій уже працюють з агентними системами, а 23% масштабують їх усередині компаній, за даними McKinsey. Ознак того, що ці процеси будуть сповільнюватися, немає. Радше навпаки.
84% розробників використовують або планують використовувати ШІ, порівняно з 76% торік, як показує дослідження Stack Overflow. Дедалі більше корпоративних функцій – від бек-офісу до клієнтських сервісів – переходять на ШІ-асистентів та агентні процеси. Компанії, як-от Microsoft, Google, Salesforce, заявляють про приріст до швидкості й ефективності завдяки автоматизації й навряд чи від цього відмовляться.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Інша ключова передумова полягає у розгортанні масштабної інфраструктури. Інвестиції Big Tech зростають швидше, ніж очікувалося: якщо на початку 2025 року прогнозували $320 млрд витрат на ШІ, то до третього кварталу Alphabet, Meta, Microsoft та Amazon підвищили прогнози до $380 млрд. Ці гроші здебільшого спрямовані на будівництво дата-центрів, систем відновлюваної енергії, необхідних для їх роботи, виробництво чипів, тобто підготовку до масштабування технологій.
На все це накладається політична інерція. ШІ став елементом нацбезпеки: США запускають Stargate і CHIPS Act, Китай та ОАЕ ставлять ШІ у центрі нової державної стратегії, ЄС інвестує сотні мільярдів у дата-центри та розробляє законодавство, покликане регулювати ШІ. У таких геополітичних перегонах жодна держава не може дозволити собі відставати.
Тож точка неповернення – не метафора, а констатація факту: інвестиції, інфраструктура, дані й політика вже сформували траєкторію, за якою агентні системи рухатимуться з наростальною швидкістю.
Однак будьмо чесними: темпи ще не свідчать про результативність.
Тверезий погляд на ШІ
Попри зростання темпів впровадження, реалії на місцях не завжди такі ж самі красиві. 95% пілотів з генеративним ШІ провалилися через брак належної інфраструктури та якісних даних, показало дослідження MIT. На хвилі хайпу для бізнесу критично важливо не тільки мати реалістичні очікування стосовно можливостей ШІ, а й грамотно розбудувати його впровадження.
2025 рік добре показав: ШІ-агенти вже приносять відчутну користь, але лише там, де процеси структуровані й передбачувані. Вони демонструють високі результати в аналізі вимог до кінцевого продукту, генерації та модернізації коду, тестуванні, перевірці, розгортанні проєктів тощо.
Агенти добре генерують код, але слабкі в завданнях, де потрібно тримати в пам’яті велику кількість залежностей, бізнес-контексту та рішень, ухвалених раніше. Також агенти мають труднощі з «сирими» або нечіткими вимогами.
Бізнеси також не врахували складність впровадження. Наразі агентні системи не працюють як plug-and-play. Вони потребують чистих даних, чітко описаних процесів, налаштування інфраструктури, відповідно – високої залученості інженерів.
Крім того, щоб розкрити повний потенціал агентного ШІ, компаніям потрібен правильний економічний підхід. Вартість впровадження не обмежується GPU чи моделями, критичні та менш видимі фактори – робота з даними, безпека, комплаєнс, аудит рішень і керованість автономних дій.
Водночас 2025 рік показав: те, що вчора здавалося малоймовірним, сьогодні вже працює. Наприклад, тривалий час вважали, що агенти погано справляються з модернізацією старого коду, але на практиці з’ясувалося, що у задачах, де потрібно відтворити чинну логіку в новій структурі, вони працюють ефективно. На окремих проєктах, над якими працювали команди SoftServe, прискорення сягало 60–70%.
Куди ми рухаємося і за чим стежити у 2026-му
Людство стоїть лише на початку обіцяної ШІ-революції – попереду значно більше, ніж уже реалізовано. Це як з іграми: колись – пласкі й примітивні моделі, сьогодні – цілі світи з продуманою фізикою, поведінкою персонажів і складними системами. Так само й тут: агенти розвиватимуться і ставатимуть дедалі автономнішими, просунутішими та, сподіваємося, менше помилятимуться.
Але 2026 рік принесе не лише технологічні зміни, а й зрушення у навичках, технологіях та інструментах, які формують нову модель роботи команд.
Три тренди, на які варто звернути увагу.
Перехід від написання коду до оркестрації агентів. Інженерам потрібні будуть дві базові компетенції: вміння працювати з агентами та валідувати їхній результат. Фахівці ставатимуть «оркестраторами». Тими, хто керує гібридними командами «людина + агенти», налаштовує співпрацю між кількома агентами всередині одного процесу та розуміє суміжні функції: бізнес-аналітиків – у бік фахівців із забезпечення якості програмного забезпечення (QA), QA – у бік DevOps, інженерів – у бік системного мислення.
Боротьба за розробника. На ринку розгорнеться серйозна конкуренція за «досвід розробника»: великі компанії боротимуться не за моделі, а за те, хто контролює інструменти, в яких працюють інженери. Якщо розробник живе в екосистемі Microsoft, Google чи OpenAI, він під їхнім стеком і лишиться. Тому кожен із гігантів намагається створити найповніший набір агентних інструментів.
Розвиток мультимодальних агентів. Це один із ключових трендів. Дослідження зміщуються від текстових моделей до агентних систем, які аналізують відео, аудіо, 3D-сцени та взаємодіють зі складними середовищами. Це відкриває шлях до автоматизованого дизайну, UI/UX-генерації, аналізу відео, просторових даних та Physical AI.
2026-й може стати роком, коли агенти справді «засяють», за прогнозами PwC. Але ми досі лише рухаємося в бік автоматизації. У кожного агента є людина, яка керує його роботою, перевіряє результати й відповідає за інтеграцію. Повної оркестрації «агент керує агентом» у реальних проєктах наразі не існує, це наступний етап, для якого бракує стандартів, передбачуваності й достатнього рівня довіри.
Але саме в цьому напрямі індустрія починає рухатися. 2026-й стане роком, коли ми побачимо, наскільки швидко ця трансформація здатна втілитися на практиці.
