Верховна Рада провалила закон про юридичні підстави для націоналізації Сенс Банку росіян Михайла Фрідмана та Петра Авена. Але банк, найімовірніше, таки стане державним. Втім, поки ясності щодо майбутнього банку у держвласності небагато. Що отримає держава разом із одним із найбільших приватних банків України
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Ухвалення законопроєкту, який дозволить державі націоналізувати Сенс Банк (колишній «Альфа»), пішло не за планом. Голосування за прийняття закону в цілому, що відбулося 2 травня, провалилося: «за» були тільки 212 нардепів. Заступник голови фінкомітету Ярослав Железняк пояснив це тим, що багато депутатів під час голосування були відсутні. Зрештою Рада більшістю голосів відправила законопроєкт на повторне друге читання, яке, за словами Железняка, відбудеться наприкінці травня.
Напередодні двоє співрозмовників Forbes із профільного фінансового комітету парламенту та один із менеджерів самого банку переконано говорили, що парламент ухвалить юридичні підстави для переходу «Сенсу» в руки держави вже у перші дні травня. Так чи інакше, націоналізація Сенс Банку відбудеться вже за кілька днів після підписання закону президентом, додає на правах анонімності посадовець, дотичний до Офісу Зеленського.
Відстрочка у майже місяць – це, можливо, і не найгірша новина для НБУ та уряду. Попри те, що націоналізація виглядала невідворотною, держструктури поки не мають ствердних відповідей на ключові питання: хто очолить банк, як його швидко приватизувати та що робити із зобовʼязаннями кіпрської компанії-акціонера перед VIP-клієнтами колишньої «Альфи» на $400 млн.
Чому у держави не залишилося простору для компромісів із Михайлом Фрідманом і Петром Авеном та які проблеми їй доведеться вирішувати одразу ж після націоналізації Сенс Банку?
Як держава наближала націоналізацію колишнього Альфа-Банку
Ще минулого року президент Володимир Зеленський дав особисту згоду на націоналізацію Сенс Банку. Він не займається цим питанням безпосередньо, але доручив створити максимально безпечну процедуру переходу установи у «державні руки», розповідають співрозмовники Forbes у Верховній Раді та Офісі президента.
Восени 2022-го Зеленський підписав закон про виведення з ринку системно важливих банків на підставі проблем з ліквідністю, а РНБО ввела санкції проти акціонерів банку. Тоді співрозмовники Forbes у Верховній Раді, НБУ та ОП називали середину грудня як ймовірний час націоналізації. Але банк зберіг хороші операційні показники, тож у НБУ не було підстав визнавати його неплатоспроможним і відтак запускати процедуру переходу у держвласність.
На початку 2023-го регулятор і нардепи розробили іншу концепцію. Законопроєкт №9107-1, який, вірогідно, буде ухвалений в цілому зараз, теж передбачає, що Нацбанк може вивести системно важливий банк з ринку. Але цього разу – якщо проти банку або власника істотної участі у ньому були застосовані санкції. Окрема норма передбачає відшкодування відповідних збитків виключно за рахунок коштів держави-агресора.
Михайло Фрідман і Володимир Путін Фото Getty Images
У березні 2023-го НБУ визнав небездоганною ділову репутацію власників істотної участі в Сенс Банку – люксембургської компанії ABH Holdings S.A. та ABH Ukraine Limited, якими володіють Фрідман, Авен і партнери.
Останні тим часом намагалися домовитися з інвестором або з українською владою та європейськими регуляторами щодо докапіталізації «Альфи» на $1 млрд. Але націоналізація банку зрештою стала єдиним можливим варіантом вирішенням проблемного питання російських акціонерів колишнього Альфа-Банку.
«Головна проблема у тому, що дійсно хороший банк має російських власників», – говорить співрозмовник, дотичний до акціонерів банку, який побажав не розкривати своє імʼя. Домовитися з ними – потенційний удар по репутації української влади, вважає він.
Дмитро Медведєв і Михайло Фрідман Фото Getty Images
Чотири проблеми державного Сенс Банку
Незважаючи на наближення націоналізації, Сенс Банк зразка травня 2023-го живе куди більш спокійним життям, ніж восени минулого року. Тоді топменеджменту банку навіть доводилося розсилати співробітникам заспокійливі листи, якими людей запевняли, що перехід у держвласність нічого не змінить, тож робочі місця збережуться, розповідав на правах анонімності один зі співробітників. «До чого готуватись, якщо це ринковий банк? Зараз настрій ближче до «націоналізують, так націоналізують», – каже співрозмовник тепер.
Що державі треба зробити у першу чергу після націоналізації «Сенсу»? Є чотири непростих питання.
Проблема №1. Кадри
За словами співрозмовника Forbes, близького до акціонерів банку, який побажав не розкривати свого імені, поки що у держави немає розуміння, хто стане новим СЕО банку. Пропозиції щодо нової команди надходили як від Офісу президента, так і від Нацбанку. «Йдеться точно не про зіркові імена, тож остаточне рішення досі не прийняте», – додає він.
Наприкінці 2022-го на роль СЕО розглядали кандидатуру екс-голови правління Райффайзен Банку Аваль та регіонального директора азербайджанського NEQSOL Holding Володимира Лавренчука, стверджує менеджер, близький до акціонерів «Сенсу». Лавренчук про це нічого не знає. У коментарі Forbes він заперечив можливість призначення та факт переговорів і можливість призначення на посаду СЕО вже державного Сенс Банку. Скептичний до цієї інформації й інший співрозмовник, один із партнерів рекрутингової компанії, яка займається підбором топменеджерів до держсектору.
Одна із перепон для підбору керівного складу – законопроєкт №8312, що пропонує обмежити рівень заробітних плат співробітників держпідприємств еквівалентом 10 мінімальних зарплат (67 000 грн) на час дії воєнного стану. «Відтак кількість бажаючих працювати у державній «Альфі» різко зменшилася», – говорить співрозмовник серед рекрутерів.
Проблема №2. Фінанси
Станом на кінець квітня у Сенс Банку не було проблем з фінансовими показниками.
«Позитив від націоналізації, якщо вона буде – це те, що нарешті зʼявиться якась визначеність: «Сенс» став державним, працюємо вже в цій системі координат», – зазначає співрозмовник у банку. Він не очікує операційних проблем для банку після націоналізації. Інша справа – з часом у руках держави він може почати деградувати, каже менеджер «Сенсу».
Більш довгострокова загроза – не надто професійне та політично залежне управління, додає співрозмовник з ринку рекрутингу. Ризик того, що держава виявиться неефективним власником банку, хвилює ще трьох співрозмовників Forbes, дотичних як до акціонерів, так і до влади. Одна з ймовірних проблем – відтік клієнтів, які були лояльними до російських власників «Сенсу». У такому разі НБУ доведеться підтримувати банк фінансово, констатує один із менеджерів установи.
Проблема №3. Пошук потенційних покупців
Держава розраховує, що Сенс Банк пробуде недовго у її власності, розповідав наприкінці березня співрозмовник Forbes із керівництва Нацбанку.
Чи дійсно є варіанти? Три співрозмовники Forbes з інвестиційно-банківського ринку та двоє серед менеджерів банку критично ставляться до таких планів. «Знайти покупців на актив, щодо якого у майбутньому із вірогідністю у 99% будуть серйозні судові баталії з колишніми власниками, буде важко», – каже інвестбанкір, який має досвід супроводу M&A на банківському ринку.
Один із аргументів – фактичний провал держави хоча б у частковій приватизації інших фінустанов: ПриватБанку, Укргазбанку та Ощадбанку. «У мирних умовах не змогли, а тут раптом все вдасться», – іронізує один зі співрозмовників у Сенс Банку.
NEQSOL Holding, що, як писав Forbes цікавився банком минулої весни, не вів предметних перемовин про купівлю (пізніше представники компанії заперечували Forbes інтерес до банку), а менеджери власника польської Grupa Polsat Plus Зигмунта Соложа хоч і почали проводити due diligence, але поки не вели жодних перемовин з державою, кажуть два співрозмовники у Нацбанку. Сама Grupa Polsat заявила що не має інтересу до «Сенсу», але не стала підтверджувати чи спростовувати можливу зацікавленість свого ключового акціонера.
Проблема №4. Зобовʼязання на $400 млн
Можливий варіант, за якого у націоналізованого Сенс Банку одразу може зʼявитися приватний акціонер – конвертація у капітал зобовʼязань кіпрського власника 42,4% акцій ABH Ukraine Limited (ABHU) на майже $400 млн перед VIP-клієнтами колишньої «Альфи». Вони інвестували ці кошти у єврооблігації ABHU. Зараз ці зобовʼязання не обслуговуються через санкції та арешт рахунків акціонерів Сенс Банку.
Серед інвесторів є як фізичні особи, так і великі компанії. «Тікет» роздрібних вкладників варіюється у середньому від $400 000 до $5 млн, але у цінні папери інвестували й великі покупці: дві агрокомпанії з міжнародним капіталом та дві інвестиційні групи. Їхні сукупні інвестиції – понад $100 млн. Forbes відомі імена цих інвесторів, однак компанії на момент публікації не відповіли на прохання редакції підтвердити цю інформацію.
Непоганим виходом із ситуації була б концентрація принаймні більшої частини облігацій у руках одного з них, вважає співрозмовник, близький до акціонерів банку. «Та поки ніхто не хоче брати на себе додаткові витрати при абсолютно негарантованому результаті», – пояснює один з інвесторів.
Михайло Фрідман і Петро Авен Фото Getty Images
ABHU вже запропонувала інвесторам провести конвертацію зобовʼязань у капітал банку. Чи погодяться вони? «Чіткої відповіді немає, адже ми не знаємо реальний фінансовий стан банку», – говорить співрозмовник із числа інвесторів. Інша проблема – дозвіл від регуляторних органів і перевірка потенційних власників акцій. Два співрозмовники, дотичні до банку, стверджують, що серед холдерів є чиновники та політично відомі особи (PEP). «До прізвищ, які там є, може виникнути багато запитань в антикорупційних органів», – говорить один із фінансистів.
Юридично український Альфа-Банк не мав та не має зобовʼязань за цими облігаціями, але продавались вони переважно через А-клуб – департамент із обслуговування VIP-клієнтів. Тож разом із Сенс Банком держава отримає ще одну потенційну міну уповільненої дії.
«Ці гроші різними шляхами від ABHU надходили на рахунки у банку та використовувалися для кредитування бізнесу, фізосіб та розвитку фінустанови, це можна довести», – говорить один з інвесторів в облігації, який побажав спілкуватись анонімно. Що далі? Після націоналізації відповідальність за те, що інвестори не отримають свої кошти, ймовірно, нестиме вже держава, каже він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
