Чому державна медицина не зацікавлена у здоров'ї своїх пацієнтів, а українська пенсійна система – це обкрадання власних дітей та онуків? Співвласник Nova Володимир Поперешнюк – про шкоду від державних регуляцій, обмежень та централізації.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Базова власність кожної людини – це її тіло, час і розум. Коли говоримо про лібертаріанство, то передусім ідеться про свободу використовувати свою приватну власність. Тобто це не лише про заводи чи землю.
Щоразу, коли ми спілкуємося, не ображаючи один одного, коли ми вільно обмінюємося товарами чи послугами, ми діємо за лібертаріанськими принципами.
Багато хто сприймає лібертаріанство як якусь рожеву утопію або теоретичну модель, відірвану від реальності. Насправді це світ, у якому ми з вами вже живемо, коли діємо добровільно.
Ніхто не приносить нам добробут на тарілці. Ми створюємо його самі.
Головний аргумент прихильників державного регулювання полягає в тому, що ринок не здатний розвʼязати всі проблеми. Але це міф. У реальному житті всі потреби людей задовольняють саме підприємці, бо їхня роль – знайти проблему і розвʼязати її краще та дешевше, ніж це зроблять конкуренти.
Яскравий приклад – Буковель. Це місто, фактично маленька країна розміром із Сан-Марино, постало не завдяки плануванню Міністерства культури чи державним дотаціям. Це чиста приватна ініціатива, де панує порядок саме тому, що там є приватні власники.
Буковель – це фактично маленька країна розміром із Сан-Марино, яка постала не завдяки плануванню Міністерства культури чи державним дотаціям. Це чиста приватна ініціатива, де панує порядок саме тому, що там є приватні власники. Фото Shutterstock
Там, де є ринок, є клієнтоорієнтованість. Там, де є держава, – хаос, корупція та низька якість сервісу. Держава за своєю суттю – це інституція, що займається примусовим стягненням приватної власності (оподаткуванням) та регулюванням тих, хто щось створює. Вона лише гальмує природний розвиток.
Історія показала, що всі системи, які намагалися замінити ринок централізованим управлінням, рано чи пізно зазнавали краху.
Причина проста: жодна централізована система не може замінити мільйони рішень, які люди ухвалюють щодня.
Державна медицина сьогодні – це неефективна система, яка виживає лише завдяки «подарункам» від пацієнтів. Якби ми мали тотально вільний медичний ринок без міністерств та ліцензій, Україна стала б центром медичного туризму.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Подивіться на стоматологію – галузь, яку чиновники не встигли зарегулювати: там ми бачимо інновації та якість. Підприємець – єдиний зацікавлений у вашому здоров’ї, бо його «шкура» весь час на столі, він дорожить репутацією на відміну від безвідповідального чиновника.
Ринок – це самоочисний механізм, який відсіює неефективних гравців, якщо тільки вони не захищені державними ліцензіями. Найкращий захист споживача – це конкуренція, а не папірець від чиновника.
Те саме стосується пенсій. Сама ідея солідарної системи є неприйнятною. Це життя за рахунок обкрадання власних дітей та онуків.
У здоровій економіці людина має сама накопичувати капітал і виходити на «пасивний дохід» тоді, коли вона сама вирішить – у 40 чи в 100 років. Бідний пенсіонер – це не провина ринку, а наслідок того, що держава 40 років заважала йому заробляти, знецінювала валюту та обкладала податками.
Обмеження, кому та скільки можна працювати – теж безглузді. Наприклад, 15-річний син друзів хоче працювати в «Новій пошті», вони просять мене дати таку можливість. А я не можу. Державні обмеження та податковий тиск роблять найм підлітків надто складним. Держава штучно обмежує можливість людей здобувати досвід та заробляти.
Держава штучно обмежує можливість людей здобувати досвід та заробляти. Фото Пресслужба "Нова пошта"
Найчастішим аргументом проти свободи є страх, що через різні залежності на кшталт наркотиків, алкоголю, азартних ігор людство саме собі зашкодить. Але це дурниця.
Я переконаний: люди – раціональні. Люди вміють рахувати гроші, обирають перевірені бренди та використовують ринкові механізми скарг для покращення сервісу.
Посилення залежностей є симптомами безвиході, характерної для бідних суспільств. За часів СРСР у мене на очах люди пили одеколон через відсутність розваг і перспектив.
Проте що багатша людина, то менше їй цікаво себе вбивати. Бачу це на своєму прикладі та прикладі знайомих. Зростання добробуту природним чином веде до того, що люди починають більше цінувати своє здоровʼя та життя.
Ліцензування тих чи інших товарів та послуг – крадіжка в самих себе. Скажімо, після початку війни на Близькому Сході ціни на пальне злетіли. Найгірше, що може зробити зараз держава, – обмежити ціни на пальне чи ввести ліцензії на його продаж. Цим самим вона створить дефіцит.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Навіть у питаннях війни та оборони лібертаріанські принципи є дієвішими. Але якби в Україні до початку великої війни було дозволене вільне володіння зброєю, діяли б приватні військові компанії та була б повністю дерегульована та приватизована оборонна промисловість, ми були б набагато міцнішими. Багатша завдяки вільній економіці Україна набагато легше б відбивала агресора.
Ми досі живемо в парадигмі соціалізму, лише з невеликими вкрапленнями капіталізму, які й дають нам змогу дихати. Подивіться, наскільки заможнішою порівняно з радянськими часами стала звичайна пересічна людина. Те, що раніше було розкішшю або взагалі не існувало, – комп’ютери, iPhone, iPad – сьогодні є масовим продуктом.
