2011 року харківська друкарня «Фактор-Друк» отримала право випускати книги, комікси та іншу поліграфічну продукцію для видавництв, ліцензованих Disney. «Це знак якості», – пишається генеральний директор «Фактор-Друк» Тетяна Гринюк, 41. Успішно пройти багатоступеневий аудит американського медіаконгломерату допомогла політика повної відкритості. «Вони перевірили все: від виробничої бази до графіка роботи, спецодягу й рівня зарплати співробітників», – розповідає Гринюк
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
«Фактор-Друк» заснував 24 роки тому харківський видавець Сергій Політучий. Крім друкарні «Фактор» управляє видавництвом «Віват», аудиторською компанією, кількома освітніми проектами. «В Україні сертифіковане право друкувати продукцію Disney є лише у двох фабрик, – зазначає директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов, – «Тріада» та «Фактор-Друк». Він співпрацює з обома. Політучий називає «Фактор-Друк» найбільшою друкарнею за обсягами виробництва в Україні. Фабрика може випускати близько 50 млн книг у твердій та м'якій палітурках, 100 млн журналів і 300 млн газет на рік. «Потужності дозволяють за три години виробляти повнокольорову газету від електронного файлу до 100-тисячного тиражу», – каже Гринюк. 2020 року виручка компанії склала $7 млн.
Харків, за словами Круглова, завжди вважався ключовим поліграфічним кластером, що забезпечував третину випущених у Радянському Союзі книг. Зараз він зберігає цей статус в Україні. «Конкуренція шалена, бути лідером у поліграфічній столиці дорого коштує», – зазначає Круглов.
Як розвивати бізнес в умовах перетікання паперової продукції в онлайн і скорочення тиражів в Україні? Експансія, яку компанія активно проводить останні сім років, допомагає диверсифікувати ці ризики. Гринюк каже, що «корочка» від Disney звернула увагу зарубіжних видавництв на її друкарню. 2012-го «Фактор-Друк» виконав перше експортне замовлення, надрукувавши 5000 книг у твердій палітурці для австрійського видавництва.
Прискорення західному вектору надала втрата російського ринку 2014-го, який забезпечував 30% замовлень. Через п'ять років «Фактор-Друк» виготовляв 3 млн книг для 200 видавництв у 14 країнах СНД і Європи – близько 20% загального тиражу компанії. Провідні ринки – Німеччина, Італія, Нідерланди, Болгарія, Велика Британія.
Основна платформа для пошуку клієнтів – міжнародні профільні виставки, до яких «Фактор-Друк» ретельно готується. Заздалегідь шукає потенційних клієнтів і розповідає їм про можливості й ціни друкарні. «Фактор-Друк» шукає потенційних партнерів у країнах із дорогою робочою силою й малорозвиненим поліграфічним ринком.
Експорт ускладнюється тим, що важко розраховувати на швидкі контракти. «Переговори з потенційними клієнтами можуть займати від декількох місяців до декількох років, – каже Гринюк. – Європейці консервативні й не люблять міняти сформовані стосунки з місцевими партнерами». І якщо навіть вдалося отримати контракт, то виконувати його треба швидко. Європейці люблять надсилати термінові замовлення, які вже через місяць мають лежати на столі у замовника. Із близько 100 друкарень, які працюють у Харкові, системно експортують тільки три, розповідає Круглов.
Налагодити контакт із видавництвами з ЄС також допомагає максимальна відкритість. Друкарня, що розраховує на міжнародний успіх, як мінімум, повинна мати англомовну версію з постійним оновленням новин. Крім української локалізації сайту, «Фактор-Друк» представлена англійською, німецькою та російською мовами.
Пандемія знизила частку експорту в 2020 році до 10% і становить $700 000. Але є і хороша новина: 2020-го «Фактор-Друк» почав друкувати комікси й дитячі книги для видавництв-партнерів Marvel. Гринюк вірить, що сильні сторони друкарні дадуть змогу швидко повернути втрачені позиції після завершення карантину в Європі.
Технологічність – відмінна риса «Фактор-Друк», – зазначає Віктор Круглов. За його словами, друкарня щорічно модернізує обладнання, це дає можливість зберігати високу планку якості.
Друга перевага – поліграфія повного циклу. «Ми робимо все: від обробки pdf-файлів до готової книги, – каже Гринюк. – Європейські друкарні, як правило, спеціалізуються на окремих операціях: або тільки друкують і фальцюють, або фальцюють і зшивають книгу».
Ті видавництва, які встигли оцінити роботу вітчизняних друкарів, відгукуються про неї позитивно, запевняє глава аналітичного відділу Українського інституту книги Ірина Батуревич. «Їм подобається співвідношення ціни і якості», – каже вона. Собівартість друку може бути на 30–40% дешевшою, ніж в Європі, відзначає Гринюк, але дорога логістика часто нівелює різницю. Щоб зберігати прибутковість, друкарня тестує різні варіанти доставки.
Автотранспорт дає змогу доставляти книги в Європу за 5–10 днів. «Швидка доставка і схожа ментальність – одні з ключових переваг перед китайськими друкарнями», – каже Круглов. Частина накладів «Фактор-Друк» відправляє залізницею, вартість транспортування якою на 10% дешевше, ніж автотранспортом, але й на 20% довше.
У планах збільшити частку експорту до 50% до 2023 року. Довгострокова мета – не менше, ніж 70% експортних замовлень від загального завантаження друкарні. «Фактор-Друк» розраховує досягти цих цілей за рахунок більш активного знайомства з іноземними видавництвами, зацікавивши їх наявністю діснєєвської ліцензії, технологіями і більш дешевими логістичними маршрутами. «Щоб експансія увінчалася успіхом, «Фактор-Друк» треба стати помітнішою в Європі», – виписує рецепт Ірина Батуревич. За її словами, багато іноземних видавців не знають, що в Україні можна друкувати дешевше і без втрат у якості. «У видавничому секторі у друку найбільший експортний потенціал», – каже Батуревич.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
