Зараз український готельний ринок працює максимум на 2–3% у грошовому виразі. Але ситуація потрохи стабілізується
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Останніми роками середня дохідність готельної нерухомості становила 11%, у деяких регіонах за об’єкти можна було отримати до 17% річних на вкладені кошти. Саме тому до повномасштабного вторгнення Росії в Україну готельний бізнес вважався однією з найприбутковіших інвестицій.
Попит на заклади розміщення зростав і через стрімкий розвиток туризму. Так, у 2021 році попри пандемію коронавірусу до усього західного регіону України приїздили понад 200 000 туристів із країн Аравійського півострова, а платоспроможність внутрішнього туризму зросла мінімум на $3 млрд.
Тож що і як буде в умовах великої війни та кризи?
Як війна в Україні вплинула на готелі
У перші місяці війни готельний бізнес фактично завмер. Потік гостей зупинився, усі заплановані івенти й туристичні / бізнес-поїздки довелося скасувати. У центральній, південній та східній частинах країни показник відмов від бронювання виріс до 85-98%.
Через небезпеку сотні тисяч людей виїжджали з рідних міст на захід України, тому готелі там були переповнені. Дехто з власників закладів розміщення надавав житло переселенцям безкоштовно, хтось, навпаки, підіймав ціни в десятки разів. У інших регіонах об’єкти або втратили увесь дохід та працювали в збиток, або взагалі закрилися.
Зараз український готельний ринок працює максимум на 2–3% у грошовому виразі. На півдні цей показник становить 3–5% від планового, в Києві й області – 10–15%, на сході через бойові дії та окупацію територій більшість готелів призупинили роботу.
Цікава ситуація склалася у західних областях. Там у лютому–квітні заклади розміщення були завантажені на 100%. Це спричинило суттєве підвищення туристичного збору. За статистикою Державного агентства розвитку туризму, за перші шість місяців 2022 року сума склала 89,4 млн грн, що майже на 28,8% більше в порівнянні з сумою в аналогічний період 2021 року — тоді до бюджету надійшло 69,4 млн грн.
До п’ятірки лідерів увійшли місто Київ та чотири області. Столиця поповнила свій бюджет більше ніж на 20 млн грн. Найбільше зростання в порівнянні з аналогічним періодом у 2021 році зафіксовано у Львівській області – 193%. До бюджетів громад цього регіону надійшло 19,7 млн грн. У Івано-Франківській області сума турзбору зросла 76,4% і склала 9 млн грн. Закарпатська область заробила 8,7 млн грн турзбору, що на 144% більше, ніж за аналогічний період торік.
Рівень завантаженості готелів почав спадати наприкінці весни. Не відбувся й курортний сезон. Понад 2000 об’єктів готельної нерухомості, що розташовуються на півдні та сході України, не відкрилися зовсім. Винятком стала відносно безпечна Одеса, у якій нині працює 90% закладів розміщення з середньою завантаженістю 60%. У Києві готелі відновили роботу в травні, однак досі тримають невисокий показник – 15–25%.
Чи відновиться готельний бізнес
Аналіз ринку показує, що сьогодні ситуація потрохи стабілізується. Нехай не в повну силу, але готелі працюють, залучають гостей, отримують прибуток і сплачують податки.
Зокрема, зростання попиту в західних областях країни стимулювало забудовників відновити зведення об’єктів, яке призупинилося на початку великої війни, та почати нові проєкти.
Як швидко галузь зможе остаточно відновитися та вийти на довоєнні показники? Усе залежить від тривалості бойових дій та рівня міграції українців за кордон. Нині 99% гостей готелів – наші громадяни, ще 1% – іноземні журналісти, волонтери, військові та представники міжнародних організацій, які приїхали до України суто через гуманітарну кризу в деяких регіонах.
Попри всі негаразди та перешкоди вже зараз формується відкладений попит на внутрішній туризм. Оскільки більшість курортів ще довго будуть замінованими й потребуватимуть відбудови та реконструкції інфраструктури, на найближчі 5–10 років популярними місцями для відпочинку стануть Карпати, зокрема Буковель, та всі західні області.
Чи варто інвестувати в об’єкти готельної нерухомості під час війни
Безперечно, готельний бізнес залишається привабливим об’єктом інвестування. Якщо вкласти кошти в таку нерухомість уже зараз, можна розраховувати на дохідність 10–15% річних. Середня окупність проєкту становить 7–8 років за умови заповнюваності закладу розміщення на 55–65%.
В умовах війни прибутковість на вкладені кошти в середньому по країні зменшилася з 11% до 8–9%, однак через збільшення попиту та здорожчання собівартості будівництва поступово зростатиме капіталізація. Майже всі наші партнери, які цьогоріч планували будувати готельні комплекси на сході, переорієнтувалися на захід України та продовжують працювати над проєктами.
Сфера гостинності – це насамперед робочі місця для понад 400 000 осіб в Україні станом на 2021 рік. За підрахунками ДАРТу, через повномасштабне вторгнення Росії надходження до державного бюджету від туристичної галузі скоротилися майже на 26%. Попри це найбільше податків у першому півріччі сплатили саме готелі та санаторії – майже 461 млн грн.
На 39% зросли надходження від діяльності пансіонатів та гуртожитків, які використовувались як тимчасові прихистки для внутрішньо переміщених осіб. Частка сплаченого податку від діяльності турбаз, кемпінгів, дитячих таборів відпочинку зменшилася на 59% – із 178 млн грн за перші шість місяців минулого року до 73 млн грн у нинішньому.
Також лідерами для інвестицій будуть складська та логістична нерухомість. Причина – релокація бізнесу з окупованих територій та областей, які перебувають під постійними обстрілами з боку військ РФ. Прибутковість вкладень буде близько 9–11% річних, об’єкт площею до 20 000 м² окупиться за 10–12 років.
Інвестиційні ризики зараз найчастіше пов’язують з безпековою ситуацією. Я раджу інвестувати в об’єкти, розташовані в Києві, Львові, Буковелі. Усі інші загрози нівелюються зрозумілими інструментами, зокрема, професійною командою проєкт-менеджменту, підрядниками з чистою репутацією та надійним готельним оператором, який забезпечує успіх бізнесу.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
