Порти Миколаєва забезпечували 30–40% економіки регіону, каже Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА /Shutterstock
Категорія
Компанії
Дата

На шляху до економічної пустелі. Миколаїв втратив левову частку бізнесу, повертаються одиниці компаній. Чому підприємці не поспішають назад до міста

4 хв читання

Порти Миколаєва забезпечували 30–40% економіки регіону, каже Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА Фото Shutterstock

Обстріли, закриті порти і невизначеність стримують масове повернення бізнесу в Миколаїв. З якими проблемами стикаються місцеві підприємці та як їх вирішують

Як створити продукт, який полюблять клієнти? Отримайте цінні поради від співвласника monobank™ – Олега Гороховського. Купуйте квиток на Форум підприємців, який відбудеться 27 червня.

«Завод неодноразово обстрілювався, ми й не сподівалися на відновлення роботи», – каже Forbes Денис Хренов, заступник гендиректора компанії «АB InBev Efes Україна», яка виробляє пиво під марками «Чернігівське», «Янтар», «Біла Ніч» і «Рогань».

Один із заводів компанії знаходиться в південному районі Миколаєва, який найбільше постраждав від російських артилерійських обстрілів. «AB InBev Efes Україна» запустила миколаївську броварню у травні 2023-го. Ремонт розпочали наприкінці 2022-го, після деокупації Херсону. «Як тільки дозволила безпекова ситуація у регіоні», – каже Хренов.

Ще одна умова для відновлення роботи броварні – безперебійна подача 1500 кубометрів води на добу.

Як Миколаїв залишився без води

Попри те, що місто омивають дві великі річки – Південний Буг та Інгул, у 2022 році Миколаїв потерпав від нестачі питної води. Місто залишилося без неї у квітні 2022-го, коли росіяни пошкодили водогін Дніпро-Миколаїв на території Херсонської області.

У травні водопостачання відновили – у систему запустили солону воду з річки Південний Буг. Ця вода була не придатна для побутових і виробничих потреб. Пізніше місту вдалося налагодити постачання питної води. Як саме? Це секретна інформація, каже Віталій Кім, голова Миколаївської військової обладміністрації. 

У січні 2023-го роботу в Миколаєві відновив ще один завод, який залежить від води. «Поступово рухаємося до розширення асортименту», – каже керівниця відділу корпоративних комунікацій PepsiCo в Україні Аліна Матківська.

«До підриву ГЕС вода в Миколаєві була питна. Не така, як до війни, але проблема була вирішена. Зараз водопостачання знову технічне», – зазначає Віталій Кім, голова Миколаївської військової обладміністрації.

«AB InBev Efes Україна» на своєму заводі проводить додаткове очищення води. «Наше обладнання очищає воду з незначними нормативними відхиленнями», – каже Хренов. У разі суттєвих відхилень, наприклад, коли вода занадто солона, завод зупиняється. Простій Миколаївського, Харківського та Чернігівського заводів приніс «AB InBev Efes Україна» мільярдні збитки. У 2022-му виторг компанії впав втричі – до 2,26 млрд грн, чистий збиток – 2 млрд грн.

«AB InBev Efes Україна» та PepsiCo – одиничні випадки повернення великого бізнесу в Миколаїв. Що стримує решту?

Миколаїв переповнений, але працівників не вистачає

До великої війни у Миколаєві проживали 460 000 людей, в області – 1,1 млн. Зараз у місті більше 400 000 людей, населення області теж майже вийшло на довоєнні показники, запевняє Кім. 

Статистика голови ОВА базується на даних мобільних операторів. Головна відмінність від довоєнних часів – велика кількість переселенців: 7,5% населення міста і до 30% населення області. Більшість – жителі Херсонської області.

«У єдиний працюючий у Миколаєві кінотеатр «Піонер» неможливо купити квиток – вільних місць нема», – каже Деренюга з «НикВести». Кафе та ресторанам теж не бракує відвідувачів.

Це не має вводити в оману: велика проблема підприємців Миколаївщини – дефіцит кадрів, додає він. Переселенці неохоче влаштовуються на роботу в регіоні. «Наприклад, херсонці чекають контрнаступу і повернення додому», – пояснює Кім.

До повномасштабного вторгнення на Миколаївській броварні «AB InBev Efes Україна» було 203 співробітники, зараз – 206. Більшість працівників команди були на місці та залучалися до відновлювальних робіт, каже Хренов. Нестачу кадрів компенсували за рахунок працівників Харківського заводу компанії, який досі не працює. З Харкова в Миколаїв «AB InBev Efes Україна» перевела 20 працівників технічної служби та контролю якості.

Гостріша проблема у місцевого виробника томатної пасти, компанії Agrofusion, якій бракує 70% персоналу, або понад 1000 працівників. «Багато хто виїхав у безпечніші регіони. Близько 50 захищають Україну», – розповідає Олексій Сипко, співвласник та СЕО компанії.

Чи вистачає працівників? «Звісно, ні. А у воєнкоматах кажуть: тракторист – це готовий танкіст», – каже Сипко. Бронювання в Миколаєві йде зі складнощами, є проблеми зі звіркою облікових даних, підтверджує Хренов з «AB InBev Efes Україна». 

Компенсують нестачу людей у Agrofusion суміщенням посад та оптимізацією. Наприклад, цьогоріч компанія вирощуватиме тільки томати, землі під сою та зернові простоюватимуть. «Томати більш маржинальний продукт», – пояснює співвласник компанії. Цьогоріч Сипко розраховує виростити і переробити 500 000 т томатів, або 70% довоєнного обʼєму.

На шляху до економічної пустелі. Миколаїв втратив левову частку бізнесу, повертаються одиниці компаній. Чому підприємці не поспішають назад до міста /Фото 1

Найбільші компанії Миколаєва за виторгом

Заблоковані миколаївські порти 

Порти Миколаєва заблоковані з початку повномасштабної війни. Раніше вони генерували 30–40% економіки регіону, каже Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА.

Через Миколаїв, наприклад, проходила третина українського експорту зерна. До війни найбільша компанія міста, агропідприємство «Нібулон», мала власний флот із 82 суден, понад 76 000 га посівних земель і 6000 співробітників.

Зараз 68% бізнесу «Нібулону» не працює, каже Володимир Славінський, директор з торгівлі компанії. Головна причина – блокада Росією українських портів. Наприкінці липня 2022 року Україна та Росія за посередництва Туреччини підписали окремі угоди з ООН про відновлення експорту української агропродукції Чорним морем.

Так звана зернова угода дозволяє вивозити зернові лише з порту Одеса, Чорноморськ та Південний. Також блокади змогли уникнути українські порти на річці Дунай. Після повномасштабного вторгнення «Нібулон» збудував термінал в Ізмаїлі на Дунаї. Інвестиції склали $18,5 млн. Але цей термінал дозволяє перевалювати тільки 30% довоєнних обсягів: 210 000 т проти 700 000 т.

Оцінка збитків «Нібулону» від війни – $416 млн, каже Славінський. Майбутнє компанії тісно повʼязане з деблокадою портів Миколаєва. «Порти готові до роботи. Заважають росіяни, які знаходяться на Кінбурнській косі і тримають вогневий контроль біля Очакова», – каже Віталій Кім.

Миколаїв за час повномасштабного вторгнення РФ втратив орієнтовно 90% бізнесу, повідомив у травні міський голова Олександр Сєнкевич «Інтерфаксу». Майже немає виробництв, багато підприємств релокувалися. «Сьогодні місто виживає виключно за рахунок ПДФО військових», – каже він.

Доходи області у 2022-му склали 1,9 млрд грн, з яких 46,6 % — це податок на доходи фізичних осіб, за даними ОВА. ПДФО в минулому році зріс майже у сім разів до 896,1 млн грн за рахунок виплат військовим. Другий за обсягом надходжень у обласний бюджет податок на прибуток підприємств впав майже на 40% до 64,6 млн грн.

Що заважає бізнесу повертатися в Миколаїв, крім дефіциту кадрів і заблокованих портів? Періодичні обстріли і відсутність перспектив, пояснює Деренюга. «Щоб інвестувати, треба хоча б у короткостроковій перспективі розуміти, що буде з цими вкладеннями», – додає він.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Передзамовлення нового номеру Forbes Ukraine. Купуйте зараз за 209 грн замість 279 грн

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні