Дерипаска /Getty Images
Категорія
Найбагатші
Дата

Російський спадок. Україна націоналізувала завод мільярдера Дерипаски, але незрозуміло, що з ним робити. В чому проблема?

Дерипаска Фото Getty Images

Суд націоналізував Миколаївський глиноземний завод і ще низку активів на 10 млрд грн російського мільярдера Олега Дерипаски. Чи має завод перспективи за межами російської алюмінієвої групи «Русал» 

Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.

16 лютого Вищий антикорупційний суд за позовом Мін’юсту передав у держвласність один із найбільших в Європі виробників глинозему – Миколаївський глиноземний завод, Глухівський, Хустський та Жежелівський кар’єри. Ці підприємства належали російському мільярдеру Олегу Дерипасці, засновнику російської алюмінієвої групи «Русал».

Завод зупинився ще 1 березня. Пресслужба «Русал» тоді пояснила зупинку «неминучими логістичними та транспортними проблемами на Чорному морі й прилеглих територіях». 

За перші два місяці року завод експортував продукції на $140 млн, за даними Import Genius. Прибуток 2021-го становив 550 млн грн за виручки 11 млрд грн. «У мирний час завод коштував понад $1 млрд», – говорив у вересні Forbes очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. СБУ оцінює всі націоналізовані активи Дерипаски в Україні у 10 млрд грн. 

З липня корпоративні права заводу передані АРМА, проте агенство так і не змогло встановити над підприємством контроль. Для управління арештованими корпоративними правами необхідна згода власника, у даному випадку – громадян РФ. Отримання такого дозволу могло бути розцінено правоохоронними органами як колабораціонізм, повідомляла в кінця 2022-го пресслужба АРМА.  

Після рішення суду про націоналізацію Кабінет Міністрів вирішуватиме, хто тепер управлятиме заводом. «Сподіваємось, завод швидко зможе відновити роботу, інтегруватись у нові ланцюжки поставок під державним управлінням», – каже перший заступник голови Миколаївської ОВА Георгій Решетілов.

УНІАН

МГЗ частково постраждав від російських обстрілів, але основне виробництво вціліло Фото УНІАН

Перспективи Миколаївського глиноземного заводу без «Русалу»

«[З 1 березня] МГЗ не був розграбований, чи знищений, – каже Решетілов із Миколаївської ОВА. – Завод частково постраждав від російських обстрілів, але основне виробництво вціліло». 

МГЗ приватизований у 2000-му й інтегрований у російську групу «Русал». Із родовищ «Русалу» у Гвінеї він імпортував боксити, переробляв їх на глинозем, який експортував до Росії на алюмінієві заводи групи. Миколаївський завод виробляв 1,7 млн т глинозему на рік, або 20% загального випуску «Русалу». 

Щоб компенсувати втрату миколаївського глинозему, Росія в першій половині 2022-го збільшила вдвічі імпорт сировини з Казахстану. «Вони намагаються знайти альтернативу, але потужностей Казахстану недостатньо, місцевий завод виробляє лише 1,4 млн т глинозему на рік», – каже керівник консалтингової фірми MCI Олександр Сірик. 

Алюміній використовується в електротехніці, машинобудуванні. Алюміній «Русалу» забезпечував потреби оборонно-промислового комплексу РФ, за даними Офісу генпрокурора.

В Україні немає ринку для МГЗ, оскільки алюміній в країні не виробляється, каже керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital Дмитро Чурін. «Під час війни, враховуючи блокаду портів, запустити МГЗ буде вкрай важко, – каже він. – Поки цей перспективний актив перебуватиме на паузі». 

Єдиний виробник алюмінію – Запорізький алюмінієвий комбінат із 2006 року цілеспрямовано знищувався російським власником, групою «Русал», яка володіла заводом, повідомила у 2017-му СБУ. 

Виробництво первинного алюмінію на заводі зупинено у 2009-му. «Русал» тоді став перед вибором: або інвестувати у модернізацію заводу, або вижати з нього всі соки. Вони обрали другий варіант», – каже Сірик. У 2015-му Верховний суд націоналізував ЗАлК, але основі виробничі лінії вже були знищенні. 

Відновлення ЗАлК лише частково може завантажити МГЗ і потребуватиме мільярдів доларів інвестицій, каже Сірик. Серед інших проблем – дефіцит електроенергії та її висока вартість в Україні для подібного енергомісткого виробництва, а також відсутність власного видобутку бокситів. 

Інший варіант – приватизація МГЗ одним із світових виробників алюмінію. У Чорноморському регіоні таких виробників небагато, каже Сірик. Це, за його словами, наприклад, румунська компанія Alro та грецька ElvalHalcor. При цьому Греція є одним із найбільших видобувників бокситів. «Інтеграція МГЗ у нові ланцюги поставок буде великим викликом, оскільки в регіоні немає великої кількості потужних гравців», – каже Сірик.

На жаль, для держави цей завод стане проблемою, пише у Facebook Арахамія. «Більше 7000 працівників, яким не має з чого сплачувати зарплатню, – пише він. – Ніхто не знає, як зараз працюватиме завод, але витратна частина велика і тепер держава матиме цю проблему замість Дерипаски». 

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні