Український поштовий ринок готується до серйозної жорсткості конкуренції. Поштовий оператор Meest, про який багато хто вже забув, збирається дати бій «Новій пошті» та «Укрпошті». У 2022 році Meest планує почати встановлювати великі поштомати поза будівлями. Доставка сюди у шість – десять разів дешевша, ніж у популярні зараз на ринку невеликі поштомати
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Разом із дешевшою доставкою Meest має намір запропонувати українським клієнтам здешевити свої покупки в іноземних інтернет-магазинах за допомогою повернення ПДВ. Це буде певний аналог Tax free, до якого багато хто звикли при подорожах до інших країн світу. Про те, навіщо Meest вирішив це робити, в інтервʼю розповів новий CEO Meest Group Марцін Куксіновіч.
Яким чином вас залучили до Meest Group?
Ростислав Кісіль запросив мене очолити Meest Group три місяці тому. Раніше я не працював у логістичній сфері, хоча свого часу здобув вищу освіту у сфері експедиції та міжнародного транспорту. Близько 25 років я працював у фінансовому секторі у Польщі, Україні, Чехії, Словаччині.
До 2014 року я керував українським Кредобанком, яким володіє польський держбанк PKO BP. Мене найняли, щоби я врятував цей банк. Зараз це один із найефективніших банків. У Meest перейшли на роботу багато колишніх співробітників Кредобанку.
Які цілі поставив перед вами власник Meest ?
Навести корпоративний порядок та покращити бізнес-процеси всередині групи, що має привести до зростання доходів. Наразі Meest не можна назвати єдиною компанією. Це великий перелік юросіб, зареєстрованих в Україні та за кордоном. Досі цією групою компаній управляв Ростислав Кісіль. У 2021 році власник вирішив провести корпоративну реформу групи, побудувавши її за західним стандартом управління.
Для цього створено Meest Group – керуючу компанію холдингу. Але вона не володіє фірмами групи. Просто акціонер дав цій компанії та її менеджерам мандат керувати його бізнесом. Частково сформована наглядова рада, яка обрала правління Meest Group.
Наша ціль – стати міжнародною корпорацією, а не сімейним бізнесом. Ми готуємо трирічну стратегію, яка складатиметься із семи субстратегій для кожного нашого основного бізнес-напрямку. Вона має бути готова до кінця березня 2022 року.
Які це субстратегії?
По-перше, буде підготовлено субстратегію для компанії Meest International. Я думаю, що ми займаємо 1/3 ринку міжнародної доставки посилок до України. Але Meest International працює не лише на ринку України. Ми працюємо на ринках 44 країн як логістичний брокер, який може збудувати перевезення між різними країнами світу.
Яка на сьогодні виручка Meest Group?
Декілька сотень мільйонів доларів.
Яка частка України у перевезеннях Meest International?
Я не можу сказати точні дані. Але на Україну припадає понад половина міжнародних посилок Meest International. Другу субстратегію буде підготовлено для Meest Ukraine, яка зараз називається Meest Express. Ми хочемо побудувати компанію, яка матиме більшу частку внутрішньоукраїнського ринку посилок, ніж 2–3%, які ми маємо зараз.
Марцін Куксіновіч, CEO Meest Group. Фото з особистого архіву
Яку конкретно частку ринку хочете завоювати? 25%? 5%?
25% дуже важко завоювати. Але 5% – це не амбітна мета. Як мені відомо, зараз у «Нової пошти» 65%, а «Укрпошта» – 20–25%. Крім того, є компанія Justin та інші. Для нас дуже важливі не розмір частки ринку, а ефективні операційна та бізнес-модель.
За нашими підрахунками, весь український ринок посилок, внутрішньоукраїнський та міжнародний включно, становить близько 450 млн посилок на рік. Щороку він росте приблизно на 15–20%. Він зростає в основному за рахунок e-commerce. Щороку українці нарощують кількість покупок в українських та іноземних інтернет-магазинах на 40%. Але потенціал для розвитку ще великий. Наприклад, поляки купують утричі більше в інтернет-магазинах, ніж українці. У Польщі такі покупки робить 70% населення. У Польщі люди купують приблизно 22 посилки на рік. В Україні – сім посилок на рік.
Яка частина ринку більша?
Я думаю, що з 450 млн посилок 90% припадає на внутрішньоукраїнський ринок. Найбільшу частку з 75% займають посилки з українських інтернет-магазинів, включно з 35% із великих інтернет-магазинів або маркетплейсів, наприклад, з Rozetka, Prom. Тобто більшість внутрішньоукраїнських посилок e-commerce припадає на невеликі та середні інтернет-магазини, а також на мікробізнес із Facebook, Instagram, OLX.
Ще приблизно 5% внутрішньоукраїнського ринку посилок припадає на посилки між приватними особами, 10% – на посилки між компаніями, наприклад, пересилання документів.
Таким чином, на міжнародні посилки, також з іноземних інтернет-магазинів або від приватних осіб, припадає близько 10%. Я вважаю, що у цих 10% ми займаємо лідерство. Ми займаємося цим понад 10 років. За нашими підрахунками, ми займаємо 1/3 із 10%, яку займає міжнародна доставка, тобто близько 13 млн посилок на рік, і 3% на ринку внутрішньоукраїнської доставки посилок, тобто ще близько 12 млн посилок.
За рахунок чого хочете збільшити свою частку на внутрішньоукраїнському ринку?
Ми працюватимемо над завоюванням ринку за допомогою розвитку мережі поштоматів. Наразі у нас близько 1300 поштоматів. Але ця цифра мало про що говорить. Наприклад, у Польщі 16 000 поштоматів. А в Україні лише одна «Нова пошта» має їх понад 11 000. Тобто можна сказати, що «Нова пошта» має стільки ж поштоматів, майже скільки у всій Польщі?
Біля мого будинку в Польщі розташовано три поштомати по 350 комірок кожен. Це нормально для Польщі. Але ж такого немає в Україні. Тому, якщо ми міряємось числом поштоматів, то давайте уточнювати, скільки в них комірок. Як я розумію, у поштоматах «Нової пошти» їх у середньому 24–25. Крім того, «Нова пошта» ставить поштомати у підʼїздах, до яких обмежений доступ – туди можуть потрапити лише мешканці цього підʼїзду. Водночас у Польщі, як правило, всі поштомати стоять на вулицях і мають мінімальну кількість комірок 100–150.
В результаті в Україні курʼєри можуть доставити 100–150 посилок на день, а в Польщі – 1000. Тобто витрати на доставку 1 посилки в Україні у шість – десять разів вищі, ніж у Польщі. У Польщі витрати на доставку 1 посилки через поштомати не перевищують 1 гривні.
Тому ми хочемо почати встановлювати великі поштомати. Вже наступного року плануємо поставити 1300 таких поштоматів. Вони стоятимуть поза будинками, тобто до них буде вільний доступ будь-якому клієнту.
Чи правильно я розумію, що Meest планує завоювати частку ринку за рахунок нижчої ціни доставки посилок у поштомати?
У великих конкурентів або страждає якість послуг, або висока ціна на них. Виходячи з маркетингових досліджень, деякі клієнти нарікають, наприклад, на якість послуг в одній компанії і на високі ціни в іншій. Ми хочемо бути між цими компаніями.
Польська компанія InPost інвестує в установку одного поштомата приблизно $20 000. Як довго окупаються такі інвестиції?
Менше року. В InPost у середньому посилки лежать у комірках максимум два дні. А у святкові піки за добу через одну комірку може проходити дві посилки.
У Польщі понад 45% ринку доставки посилок займає компанія InPost, яка прищепила полякам любов до поштоматів. Потрібно додати, що ринок Польщі практично вдвічі більший, ніж ринок України. Ця компанія доставляє посилки через поштомати або через аутсорсингові пункти видачі. Останні потрібні на час святкових піків, наприклад, на Різдво Христове або на 8 березня, коли кількість посилок різко зростає та не вистачає поштоматів.
Ви не розповіли про інші субстратегії. Для кого їх буде розроблено?
Одним із елементів завоювання ринку буде наша третя субстратегія. Вона буде розроблена для e-Meest, яка займається функцією e-shopping. Можливо, це буде інтернет-магазин, де можна купувати товари із закордонних інтернет-магазинів, які Meest зможе пересилати покупцям. Тобто клієнтам не треба буде самостійно шукати інтернет-магазини, а потім товари у них.
Незабаром ми хочемо запропонувати покупцям нову послугу – зниження ціни за допомогою повернення ПДВ за умови придбання товарів в іноземних інтернет-магазинах. Зараз ми проводимо пілотний проект із повернення ПДВ при покупках товарів у польських інтернет-магазинах під назвою е-кешбек. У Польщі ПДВ становить 18%. Ми братимемо невеликий відсоток за цю послугу.
Четверта субстратегія Meest Cargo – це пересилання товарів B2B, тобто перевезення товарів від бізнесу до бізнесу палетами. Пʼята – пересилання посилок між приватними особами, наприклад, із української діаспори в Україну. Шосте – грошові перекази між банківськими картками. Незабаром ми перейменуємо цю послугу з Perekaz24 на MeestPay. Нещодавно вже розширили кількість валют до 12. Сьомий напрямок – розвиток інфраструктури Meest. Ми плануємо автоматизувати сортувальні центри.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
