Депутати взялися за впорядкування зовнішньої реклами. Кількість рекламних конструкцій скоротять удвічі, а ті, що залишилися, візьмуть під контроль: встановлювати їх можна буде тільки в певних місцях. Традиційні білборди замінять сучасні цифрові екрани
На приміському залізничному вокзалі у Львові від зовнішньої реклами рябить в очах: відстань між рекламними конструкціями різних форматів місцями не перевищує 10 метрів замість дозволених міськими правилами 100. «Повний хаос», – каже керівник відділу зовнішньої реклами Львівської міськради Олена Хестанова. Схожа картина не рідкість для багатьох українських міст.
Навести порядок із розміщенням зовнішньої реклами заважає неузгодженість правил, що регулюють ринок. Ось один із прикладів. Уся зовнішня реклама на привокзальній території вважається «рекламою на транспорті» та знаходиться у веденні «Укрзалізниці», а значить, мерія не може контролювати її розміщення. Хестанова каже, що існуючі норми розміщення рекламних конструкцій розмиті й часто суперечать одна одній, що породжує різні трактування.
«У деяких містах від нас вимагають переузгоджувати дозволи кожні п'ять років, в інших – щороку», – каже Лариса Булатова, директор оператора зовнішньої реклами «Перехід Аутдор». Її компанія працює в восьми містах України.
У червні Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №5094, який регулює зовнішню рекламу, зараз його готують до другого читання. Документ підготували 15 депутатів із різних фракцій. Що передбачає реформа?
Головне нововведення – єдиний порядок розміщення зовнішньої реклами. Він визначає перелік документів, необхідних для отримання дозволу, регламентує підстави для відмови у видачі та процедуру погодження дозволу зі службами міста. Паперові зразки документів на розміщення реклами замінять електронні, які подаються через Центри надання адмінпослуг.
Закон зобов'язує місцеву владу розміщувати рекламні конструкції за затвердженою схемою, в строго відведених для цього місцях, із зазначенням конкретного типу рекламного носія. Одна з авторів законопроєкту, віцеспікер Олена Кондратюк вважає, що це дасть змогу вдвічі скоротити кількість рекламних конструкцій.
У Києві така схема працює вже кілька років, – каже начальниця управління з питань реклами КМДА Оксана Поліщук. Відсутність закону послаблює позиції міської влади в судових розглядах із порушниками. У суперечках про незаконне розміщення реклами суд у більшості випадків стає на бік позивача. «Вимога розміщувати рекламу строго у відведених місцях вважається перевищенням повноважень влади», – пояснює Хестанова, яка зіткнулася з такою ситуацією у Львові.
«Реформа «зовнішки» в Києві вже показала результат і потребує масштабування, – вважає Булатова з «Перехід Аутдор». – Загальна кількість білбордів та рекламних фасадів скоротилася на 70%, а центр міста став чистішим від реклами». Різницю між «як було» і «як стало» демонструє прилегла до Окружної дороги територія за межею міста – уздовж дороги на під'їзді до Києва, як і раніше, нагромадження щитів», – каже Булатова.
Законопроект може вирішити проблему нелегальних білбордів уздовж автомобільних трас. Їх число, за даними Оксани Поліщук з КМДА, досягає 90% від загальної кількості. Тепер у кожного щита з'явиться свій електронний «паспорт»: «зовнішку» промаркують за допомогою QR-кодів і внесуть до спеціального реєстру, який викладуть у відкритому доступі. Це дасть змогу кожному бажаючому перевірити законність встановлення конкретного білборда чи сітілайта, а також знайти інформацію про власника, замовника. У разі порушення закону конструкцію демонтують. «Не потрібно буде чекати місяцями і роками, як зараз», – каже голова Асоціації зовнішньої реклами України Ірина Медвідь.
Реформа зовнішньої реклами легалізує частину незаконних операторів і збільшить надходження до місцевих бюджетів, прогнозує нардеп, співавтор законопроєкту Павло Сушко.
Поліщук із КМДА не розраховує на додаткові надходження від легалізації «зовнішки» – ключові норми, внесені до законопроєкту, вже реалізовано в столиці. Зараз зовнішня реклама приносить до її скарбниці 200 млн грн на рік. У Львові, де надходження від зовнішньої реклами складають 60 млн грн на рік, готові до їх зниження. «Розробка схем означатиме зменшення числа конструкцій приблизно на 50%, а значить, і скорочення надходжень, – каже Хестанова. – Але Львів не має на меті збільшити надходження, ми прагнемо до порядку, оновлення та скорочення».
За даними Всеукраїнської рекламної коаліції (ВРК), у 2020 році digital-складова ринку зовнішньої реклами виросла на 42% – до 291 млн грн. Нові правила стимулюють операторів зовнішньої реклами ще активніше інвестувати в сучасні цифрові носії. «Якщо ми точно знаємо, що у нас діє договір мінімум на п'ять років, є чіткі правила, схеми розміщення, це означає, що вкладення в цифрові рекламні конструкції окупляться», – каже Булатова. За розрахунками Асоціації зовнішньої реклами України, оператори інвестують в оновлення рекламної інфраструктури та нові технології близько 1,6 млрд грн.
Проникнення digital out of home в Україні становить не більше 10%, у Великій Британії – 60%, каже партнер холдингу NCG і CEO агентства DIEVO Іван Кучеренко. За словами Лариси Булатової, досвід Києва свідчить про підвищений попит на цифрові носії у великих рекламодавців, які до останнього часу вважали кращою ТВ-рекламу.
За даними ВРК, ринок out of home у 2020 році скоротився на 25% – до 3,16 млрд грн. У 2021 році коаліція прогнозує зростання на 17%, а обсяги digital збільшаться на 38% – до 402 млн грн. За прогнозом ВРК, прийняття законопроекту прискорить динаміку зростання ринку зовнішньої реклами після 2022 року.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
