Виробник продуктів «Добродія Фудз» уже одного разу втрачала виробництво через війну. Цей досвід допоміг швидко мобілізуватись і повернути показники мирного часу.
Повертаючись у середині квітня до Чернігова, директорка заводу з виробництва продуктів зі злаків «Добродія Фудз» Ірина Брославцева, 43, гадки не мала, в якому стані підприємство.
«Добродія Фудз», що входить до агрохолдингу Agricom Анатолія Шкрібляка, 49, відносно пощастило. Потужності збереглись, однак російські військові розграбували завод, залишили купу сміття й замінували територію.
За тиждень виробництво відновили, а в жовтні компанія вийшла на довоєнні показники. Є сумне пояснення такої швидкості й адаптивності. «Добродія Фудз» уже перезапускала виробництво через війну: 2014 року Брославцева перевозила виробництво із захопленого проросійськими бойовиками Луганська.
У продуктовій лінійці – вівсяні пластівці, суміші злаків, крупи, гранола. У 2021 році виторг становив 225,8 млн грн: 70% надходжень забезпечував експорт, здебільшого в Азію та Африку. На ЄС припадало тільки 16 млн грн.
Питання, яке постало після перезапуску: як доставити товар, оминаючи заблоковані Росією порти. Наземна логістика проблему не вирішувала – дорого і довго. Вирішили зосередитися на європейському ринку, – каже Брославцева.
Компанія запустила продажі в Молдові, Польщі, Румунії, Британії. «Швидко зайти на нові ринки допоміг досвід системного експорту й вивчення локальної специфіки», – каже Брославцева. Зі старих ринків залишилися чотири з 17: Єгипет, Марокко, Гана, Південна Африка.
Знання локальних нюансів спрощують роботу за кордоном. «На відміну від України, польські торговельні мережі майже не працюють безпосередньо з виробником, важливо мати контракт з дистриб’ютором», – каже Брославцева.
Проте, щоб потрапити на полиці одного з найбільших супермаркетів Польщі Сarrefour, «Добродія Фудз» усе ж треба було заручитись підтримкою топменеджера мережі, відповідального за асортимент. Брославцева організувала презентацію і після того, як отримала зелене світло від мережі, уклала контракт із дистриб’ютором.
Європейські клієнти вимагають від постачальників із країни, що воює, гарантій вчасної доставки. Щоб знизити воєнні ризики, «Добродія Фудз» відкрила в серпні торговельний дім та склад у Варшаві.
Європейські бізнесмени намагаються підтримувати українських, каже Брославцева. Вона пригадує, як дистриб’ютор із Греції уклав контракт із «Добродією Фудз» лише тому, що хотів підтримати український бізнес. Не завадила навіть дорожча, ніж у місцевих конкурентів, ціна. Організатори виставок дозволяють українцям оплачувати участь частинами або з відтермінуванням платежу.
Ще один приклад кооперації: деякі роздрібні мережі збирають у спеціально відведених «українських кутках» супермаркету продукцію декількох виробників. «Таким чином мережі йдуть на поступки українським брендам, яким важко поставити необхідні мінімальні обсяги товарів і самостійно заповнювати полицю», – каже радниця Офісу з розвитку підприємства та експорту Анна Міленіна.
Плани на наступні два роки: запустити лінію з виробництва дитячих зернових сніданків, розширити європейську географію, вийти на ринки країн Балтії, Німеччини, а також повернутись на традиційні ринки в Азії та Африці.
У 2023 році компанія має намір розпочати будівництво заводу в Польщі. «Попит на якісну продукцію з України зростає з кожним днем, це чудова можливість масштабувати виробництво», – каже CEO Agricom Петро Мельник.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.