«Борги віддають лише боягузи». Щоб перевірити це твердження, фінансисти Андрій Волков і Михайло Бакуненко побудували бізнес зі збору боргів із найбагатших українців
«Рейдер», «стерв’ятник», «загроза національній безпеці». Співвласник компанії Investohills Partners Андрій Волков, 44, чув про себе й не таке. «Буває, що людина позичила гроші, розбазарила їх або побудувала бізнес і тепер думає, що вона нічого нікому не винна, – каже Волков. – А всіх, хто змушує її платити, називає рейдерами».
Волков займається боргами «все своє свідоме життя». Список Forbes він читає як меню в ресторані. «З Вадимом Новинським ми в судових процесах за кількома кейсами, Костянтин Жеваго – наш великий боржник, Фірташ у нас у портфелі теж є, – перераховує він. – Нам однаково – олігарх, не олігарх: якщо в нас є правильні документи, юридична позиція, то ми ним займаємося».
«Займаємося» – значить, «збираємо борги».
Група Investohills Partners бере свій початок у 2010 році, коли Волков створив компанію «Вектор», що спеціалізується на стягненні поганих боргів. Сьогодні, за словами Волкова, група володіє активами на 100 млрд грн. Якби вона була банком, то за розміром активів була б шостою в Україні – одразу після Райффайзенбанку Аваль. Ось тільки активи ці – погані. Здебільшого це права за кредитами банків, що луснули, – «Фінанси і Кредит», «Форум», Дельта Банку і десятків інших.
На Волкова працює 200 людей, здебільшого юристи, які ведуть понад 1000 судових справ проти компаній різного калібру. Найбільше прибутку приносять позови проти великих боржників.
Ось характерний приклад. У листопаді 2019-го Investohills Partners викупила борги виробника соків T.B. Fruit Тараса Барщовського перед збанкрутілим Дельта Банком. Майже півтора року судових розглядів закінчилися 22 березня 2021 року. Південний апеляційний суд Києва виніс наказ про примусове стягнення з Барщовського $84 млн на користь структур Волкова.
Барщовський, який до цього ініціював банкрутство деяких своїх компаній і подавав зустрічні позови, погодився піти на мирову. «Або ми станемо власниками цього бізнесу, або з нами розрахуються», – упевнений Волков. Конфлікт із Investohills Partners коштував Барщовському місця у списку найбагатших українців. У 2020 році Forbes оцінював вартість його активів у $105 млн. З огляду на результат позову із Investohills Partners, до списку 2021 року Барщовський не потрапив.
Волков за професією фінансист. У 2000-х будував кар’єру в Альфа-Банку Україна, де доріс до голови правління. Один із його найбільших проєктів на цій посаді – реструктуризація боргу за євробондами української «Альфи» на €1,5 млрд після фінансової кризи 2008 року. «Домовилися [з кредиторами] про зниження процентної ставки, збільшили термін погашення, частину боргу було списано, – згадує Волков. – Вигідна реструктуризація вийшла».
У 2009-му Волков пішов у вільне плавання. «Першопочаткова ідея полягала в тому, щоб зайнятися distressed assets, обробити цей пиріг за три-чотири роки, а потім думати, чим займатися далі», – згадує він. «Пиріг» виглядав апетитно: частка проблемних кредитів у банківській системі на кінець 2009 року становила 15,4%, загальний обсяг – 120,6 млрд грн, або $15 млрд.
Розрахунок на те, що банки почнуть масово продавати прострочені кредити, не виправдався. «Продавали маленькі портфелі, переважно беззаставних кредитів, – розповідає Волков. – Ринку як такого не було, масового банкрутства банків не сталося, уряд їх рятував, вливаючи гроші».
Перша велика риба клюнула у 2011 році. Укрсиббанк, що належить BNP Paribas, виставив на продаж портфель кредитів на $650 млн. Волков заплатив за цей актив $75 млн, частково з коштів компанії, частково з кредиту в тому ж Укрсиббанку.
Портфель складався із 12 000 іпотечних та автокредитів, за якими велося майже 6000 судових справ. Переговори й судові процеси з боржниками розтягнулися на кілька років. Волкову вдалося реструктуризувати 90% кредитів і дістати за ними виплати. «Це ілюзія, що ми купили дуже дешево, – говорить Волков. – Із цього портфеля ми повернули свою інвестицію тільки 2014 року, а заробити вже не встигли».
Інфографіка Леонід Лукашенко
Головне – що справа зрушила з мертвої точки. У 2011–2012 роках Волков викупив проблемні кредити Swedbank Ukraine, Credit Agricole і Банку Грузії. «Дисконти були по 80%, 90%, навіть 95%», – згадує бізнесмен.
Роботу з боржниками він поставив на потік і стандартизував. Спочатку колектори виділяють групу боржників, які, за словами Волкова, «взагалі здатні домовлятися». Деякі кейси свідомо безперспективні. «Уявіть собі власника однокімнатної квартири в Житомирі, який дійшов у суперечці до Верховного Суду, – пропонує уявний експеримент Волков. – Послуги із супроводу цього кейса можуть у підсумку бути дорожчими за вартість застави». Договороздатним боржникам пропонується знижка – орієнтовно третина від вартості застави. На тих, хто пручається, колектори подають до суду з метою домовитися про часткове погашення боргу. Максимальний рівень «знижки» – 50%, каже Волков. Із 90% перспективних боржників, за його словами, вдається домовитися.
Після анексії Криму і російського вторгнення на Донбас Нацбанк вивів із ринку 90 банків. Їхні активи дісталися Фондові гарантування вкладів (ФГВ) фізичних осіб. Загальний обсяг таких активів – 400 млрд грн ($14,5 млрд), із них проблемні кредити українським клієнтам становили 300 млрд грн ($11 млрд).
Для Волкова, як і для решти економіки, це були важкі роки. «Не було інвесторів, усі намагалися виживати, – розповідає він. – Ми збирали платежі за старими вкладами, але не більше за це». Світло в кінці тунелю замерехтіло, коли Фонд гарантування почав продавати великі пули проблемних активів на аукціонах ProZorro.
Тоді ж Волков залучив до свого бізнесу інвестора. У Михайла Бакуненка за плечима досвід роботи в Goldman Sachs та Renaissance Capital. «Я сам пропонував Андрієві зайнятися інвестиціями в проблемні активи», – говорить Бакуненко. В Investohills Partners у нього мажоритарний пакет, Волков – керівний партнер. На початковому етапі Бакуненко вклав у бізнес майже $10 млн. В оперативному управлінні він участі не бере, для нього Investohills – один з інвестпроєктів. Його основне місце роботи – голова правління компанії «Укрнафтобуріння». У 2020 році Бакуненко посів 15-те місце в рейтингу найкращих CEO за версією Forbes.
Одна з перших великих інвестицій партнерів – пул із 35 проблемних кредитів Дельта Банку, Єврогазбанку та Актив-Банку на 6,8 млрд грн. Волков купив їх на аукціоні Фонду гарантування вкладів у грудні 2018 року з дисконтом 98%. Найціннішим придбанням виглядали зобов’язання енергетичної компанії «Восход Солар», що її брати Клюєви продали у 2015 році китайській CNBM International Corporation. Заставою за кредитом на $10 млн були сонячні панелі кількох станцій. Судові позови і шквальна піар-кампанія завершилися мировою угодою. Яку частину боргу вдалося виправити? Волков покликається на комерційну таємницю, але запевняє, що прибутковість інвестпроєктів компанії – 30–40% річних.
Прямий віджим. Виробник соків під маркою T.B. Fruit Тарас Барщовський вибув зі списку Forbes через борги перед компанією Волкова. Фото DemydenkoVa/Wikipedia
Головний метод колекторів – поступово посилювати тиск на боржника, який упирається. «Люди розуміють, що коли вони ніяк не йтимуть назустріч і не будуть з нами розраховуватися, то вони залишаться без нічого», – розповідає Волков про методи переконання власників кредитних квартир. За його оцінкою, Investohills Partners контролює 20% українського ринку поганих боргів фізичних осіб.
У випадку з корпоративними боржниками стиль роботи такий самий, але конфлікти гучніші. Інтереси компаній Волкова обслуговують генеральний прокурор Юрій Луценко і заступник голови СБУ Павло Демчина, стверджував у травні 2019 року у відкритому листі президентові Зеленському гендиректор «Восход Солар» Анатолій Старіцин. Волков заперечує знайомство з Демчиною та Луценком. Але підтверджує, що для того, аби зробити боржників поступливішими, його юристи допомагали слідству й писали адвокатські запити. Розслідування щодо клюєвського Актив-Банку МВС розпочало задовго до того, як Investohills Partners купила права за його кредитами. «Слідство велося дуже повільно, запити допомогли його прискорити», – пояснює Волков.
Боржники – не єдина мішень Investohills Partners. Дістається і суддям. «Якщо ми стаємо свідками сваволі, то скаржимося на суддю, – розповідає Волков. – Пишемо в дисциплінарну комісію, скаржимося в поліцію, порушуємо кримінальні справи».
«Рейдери і стерв’ятники, – відгукується про юристів Волкова адвокат Тетяна Козаченко. – Їхня діяльність загрожує національній безпеці». Вона воювала з Investohills Partners за офісну будівлю площею 5760 кв. м на Подолі. На її думку, права на офісний центр Волков дістав шляхом змови із представниками ФГВ. Раніше будинок належав бізнесменові Анатолію Юркевичу, був у заставі в його Укрпрофбанку, який розорився 2015 року. У березні 2020-го Investohills Partners купила його борги у ФГВ. Як завжди – з гарним дисконтом. Фонд виставив пул кредитів за 42 млн грн, який продав під час аукціону на пониження за 2,5 млн грн. Однією із застав і була будівля на Подолі.
«Всі кредити, за якими ця споруда була в заставі, тоді було вже погашено», – стверджує Козаченко. Аж ніяк, заперечує Волков, будівлю було незаконно виведено із реєстру заставного майна 2015 року, за день до введення в Укрпрофбанку тимчасової адміністрації. Щодо цього СБУ почала розслідування ще 2015-го.
Нині Investohills Partners бореться з новими власниками будівлі – словацькими бізнесменами Річардом і Юраєм Душками. Щоб відвоювати права на офісний центр, ті найняли адвоката Масі-Мустафу Найєма й долучили посла Словаччини Марека Шафіна, який виступив на захист своїх громадян на пресконференції в січні 2021 року. Позиція Волкова незмінна: будівлю незаконно виведено з банківської застави, Юркевич примудрився приховати цю інформацію від покупців.
«Вони найактивніші на ринку, а платити за боргами мало хто любить, – говорить про Investohills Partners директор інвестиційно-банківського департаменту Concorde Capital Сергій Чуйкін. – Коли ми купували такі активи, нам теж доводилося стикатися зі звинуваченнями в рейдерстві».
Цикл від купівлі активу до одержання грошей триває, як правило, рік-півтора, описує свій бізнес Волков. Усе починається з переговорів, на яких боржник зазвичай заявляє, що нічого не винен, й іноді погрожує знищити репутацію кредиторів. Зі зростанням кількості позовів та заяв до правоохоронних органів боржник стає поступливішим.
«Це був дуже стресовий час, вони тиснули по всіх фронтах», – каже Світлана Дьоміна, у 2019–2020 роках – арбітражна керуюча заводу «Росава» у Білій Церкві. Investohills Partners купила у ФГВ права на справлення 2,65 млрд грн, що їх завод заборгував збанкрутілому банкові Костянтина Жеваго «Фінанси і Кредит». Мета – отримати частину боргу або контроль над заводом. Волков оцінює його вартість у $40 млн. Суди між структурами Волкова і Жеваго тривають, сторони далекі від угоди.
Інфографіка Леонід Лукашенко
Для купівлі активів Investohills Partners залучає інвесторів. «Ми знаємо дуже багатьох на фінансовому ринку», – каже Бакуненко. Наприклад, для придбання пулу кредитів Дельта Банку Волков залучив капітал у харківського бізнесмена Павла Фукса і колишнього фіндиректора East One Андрія Дудника, чия компанія «Геліос» теж займається справленням поганих боргів. Investohills також співпрацює зі структурами Сергія Тігіпка. «Ми залучаємо пул інвесторів, у ньому багато людей, – говорить Волков. – Це мільйонери, але не з вашого списку, ми не маємо права розкривати їхніх імен».
Війна з великими боржниками – ризикована затія. Чому Волков і Бакуненко не бояться йти пробоєм? Залежить від того, з якого боку глянути. Вони не працюють із боргами компаній Ріната Ахметова. В Ігоря Коломойського – теж імунітет. «Він досвідчений хлопець, з усіма бореться, все життя воює, – каже Волков. – Його непросто перемогти».
Investohills намагається тверезо оцінювати ризики. І встряє в бійку, тільки якщо високо оцінює шанси на успіх. «Найскладніше в цьому бізнесі – проаналізувати, скільки реально ти зможеш зібрати з проблемного портфеля, – говорить Волков. – Є компанії, у яких три – п’ять кейсів, а в нас їх 1000, тому ми точно краще розбираємося».
І все одно робота з проблемними боргами схожа на рулетку. Тяганина навколо «Росави» може закінчитися для Investohills збитками. «Їм вдалося дістати права на дуже незначні застави», – говорить колишня арбітражна керуюча Дьоміна. Нацбанкові завод заборгував 5,7 млрд грн – майже вдвічі більше, ніж структурам Волкова. «На жаль, ми не завжди виграємо навіть коли правда на нашому боці», – визнає фінансист.
Далека від переможного завершення суперечка з Вадимом Новинським. У лютому 2019 року Investohills купила зі знижкою 99% 12,7 млрд грн проблемних активів банку «Форум», що належав раніше Новинському. Волков стверджує, що в цьому пулі був кредит на $16 млн Балаклавського рудоуправління – підприємства під Севастополем, яке видобуває вапняк і щебінь. «У них річна EBITDA майже $10 млн», – каже Волков.
Зустріч із Новинським закінчилася нічим. «Акціонер його вислухав, а потім вказав на двері», – розповідає співробітник Smart Holding, який просив не згадувати його імені, оскільки він не уповноважений на розголошення цієї інформації.
Хтось втрачає, хтось знаходить. Дельта Банк став справжнім Клондайком для покупців його поганих боргів. Фото Getty Images
Волков не здався. У квітні 2021 року Investohills виграла позов в окружному суді Нікосії, який заборонив Балаклавському заводу проводити будь-які операції з активами або майном. «Ми пояснили в кіпрському суді, що через анексію не можемо безпосередньо висунути свої вимоги», – говорить Волков. На Новинського це не справило великого враження. «Там і близько немає $16 млн, це дуже сумнівні борги, – зазначає PR-директор Smart Holding Євген Загорулько. – Навіть якщо вони виграють усі суди, одержать копійки».
Не біда. «Щодо «Форуму» ми вже вийшли в плюс», – каже Волков. У пулі, купленому за $4,5 млн, – майже сотня інших позик. Найцікавіший із них – борг у €6 млн збанкрутілого агрохолдингу «Мрія». Investohills виграла кілька судів у правонаступника «Мрії». У лютому 2020 року сторони уклали мирову угоду, за якою кредитор дістав частину боргу.
Чистка на банківському ринку починає приносити плоди. З початку 2018-го по квітень 2021-го сума проблемних кредитів на балансах банків зменшилася із 595 млрд грн до 423 млрд грн. «Усе цікаве вже продано, залишилися тільки дуже токсичні активи», – говорить Чуйкін із Concorde Capital. Його компанія, яка у 2016–2018 роках конкурувала з Волковим за проблемні кредити, пішла із цього ринку.
Цікаві лоти на аукціонах ФГВ трапляються щораз рідше, визнає Волков. До початку 2021 року у фонді залишалося поганих активів приблизно на 100 млрд грн – у чотири рази менше, ніж у розпал банкопаду. Але проблемні борги є не лише в банків. Волков поглядає в бік газового ринку.
«У нас дуже непогана подушка ліквідності», – зауважує Бакуненко. У вересні 2020 року партнери залучили $100 млн у новий інвестфонд Investholis Helantius. Інвесторів традиційно не розкривають. «Ми можемо вкласти ці гроші в український ринок, – говорить Волков. – Було б що купувати».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
