Голова наглядової ради Ощадбанку Байба Апін пишається тим, що за період її роботи найбільший держбанк розпочав переговори про приватизацію — вже наступного року, сподівається Апін, інвестором стане Європейський банк реконструкції та розвитку. До цієї події «Ощад» готувався пʼять років. Серед завдань — позбутися проблемної спадщини часів Януковича, скоротити частку клієнтів-держкомпаній та посилити МСБ-напрям.
Чи є успіхи? Зміни не даються легко, визнає Апін. Банку довелося зіткнутися із судовими заборонами перед тим, як призначити СЕО Сергія Наумова, який минулого року прийшов на зміну багаторічному голові правління Андрію Пишному. Досі топменеджмент «Ощаду» неукомплектований: позиції керівника ризиків, які відповідають за корпоративний бізнес та МСБ вакантні. Кандидатів, запропонованих наглядовою радою, відхилив НБУ.
Апін очолила наглядову раду «Ощаду» у 2019-му. До цього тривалий час працювала у латвійській PwC. Як змінився найбільший держбанк, коли його можуть продати і на чому зароблятиме через пʼять років? Forbes публікує скорочену та відредаговану версію інтервʼю голови наглядової ради банку.
Які умови отримання кредиту ЄБРР та конвертації його у капітал? Яка фінальна мета ЄБРР: перепродати потім свою частку, підготувати банк до IPO?
Згідно з нашими планами, отримання кредиту ЄБРР має відбутися 2022-ого року. Це перший крок. Ми провели підготовчу роботу: знизили частку державних активів у кредитному портфелі та зменшили NPL, розвинули послуги для малого та середнього бізнесу та приватним клієнтам, підвищили ефективність роботи банку, підготувалися до вступу у Фонд гарантування вкладів.
Тепер починаємо працювати над умовами угоди, але деталі ще не зрозумілі – ми на старті переговорів. Скільки часу потрібно? Ми вже отримали проєкт угоди. Підготовка такого контракту може тривати півроку, згідно із прикладом Укргазбанку. «Ощад» значно більше, і це може більше затягти процес.
Які плани у банку щодо скорочення частки «поганих кредитів»?
Відповідно до стратегії, до 10%. У 2022-му плануємо продати права вимоги на 5,5 млрд грн, погасити грошима 1,5 млрд грн і приблизно 0,6 млрд грн списати.
За 2021 рік ми знизили частку NPL із 51% до 35%. Здебільшого завдяки списанню – 19 млрд грн кредитів за боржниками із сектора промисловості та агробізнесу. Але це не означає, що борги були прощені – ми продовжуємо роботи зі стягнення. Погашення кредитів – 2,3 млрд грн. І продовжили реструктуризацію. Дуже часто кредит краще реструктурувати, а не продавати, щоб бізнес працював та приносив банку доходи.
Залишається ще один інструмент, передбачений ухвалою уряду 281, – голландський аукціон. Ми плануємо один проблемний кредит виставити на такий аукціон на початку року – це за кейсом компанії Укркава. У державному банку таке відбуватиметься вперше.
Голландський аукціон – це зниження ціни. Раніше держбанки боялися продавати борги дешевші за балансову вартість. Чи не буде до вас питань від правоохоронців?
Банки взагалі боялися продавати борги, і голландський аукціон не обовʼязково дешевший за балансову вартість. Такий ризик є. Але також є рішення уряду, яке дозволяє це робити.
Чому не продали на голландському аукціоні бізнес-центр Гулівер?
У нього дуже велика частка у кредитному портфелі банку. Ми розробили сценарії для цього кейсу і разом із Радою фінансової стабільності вирішили, що реструктуризація вигідніша.
Що ще передбачено стратегією: чи буде міняти бізнес-модель банк?
Ми залишаємося універсальним банком, але до 2024 року маємо наростити роздрібний кредитний портфель більш ніж удвічі, портфель МСБ – майже втричі. Пообіцяли трансформувати корпоративний портфель, щоб у ньому було більше приватних компаній, а не державних. В Україні надто багато держкомпаній – 3 400 за деякими оцінками. Більше лише в Китаї – 50 000. Ми не виганятимемо держкомпанії – їхня частка в портфелі знизиться через зростання інших сегментів.
По держкомпаням теж є NPL?
Є, та не багато.
Скільки держкомпаній у кредитному портфелі за часткою та кількістю?
Нині їхня частка в портфелі близько 30%, за кількістю – 25%. У 2019 році було понад 35% портфеля.
Ви два з половиною роки на посаді. Чи стикалися з тиском, проханнями дати кредит «потрібним» компаніям?
Ніхто не загрожував. Якщо потрібний кредит, ми пропонуємо подати заявку в рамках встановлених процедур.
З чим повʼязані проблеми із призначенням членів правління? Вам навʼязують потрібні кадри?
Думка, хто має у нас працювати, є у всіх. Репутація банку постраждала через блокування в судах призначення голови правління та фінансового директора. Це були болючі атаки на корпоративне управління в нашому банку та в Україні загалом.
Склад правління поки що не укомплектований. Ми шукаємо керівника ризиків, відповідальних за корпоративний бізнес та МСБ. За законом ми мали оновити склад правління, але Нацбанк не затвердив наших кандидатів – керівника стратегії, МСБ та CRO (Олена Малінська, Ольга Байцар та Дмитро Буц). Керівник корпоративного бізнесу Олексій Волчков звільнився сам.
Чому ваші кандидати не затвердили? Щось не так із репутацією?
Репутацію ми аналізуємо за доступною інформацією. Вважаємо, що ці вимоги ми виконали.
Чи є графік внесків до Фонду гарантування? Через них банк не стане збитковим?
Перший платіж – 160 млн грн. Потім ми сплачуватимемо регулярні внески залежно від обсягу депозитної бази. З огляду на поточний розмір депозитного портфеля –700-800 млн грн на рік.
Щодо прибутку, акціонер поставив чіткі KPI: до 2024 року ми маємо наростити повернення на капітал до 15%, а чистий прибуток – до 4,2 млрд грн. Але в нас в активах індексовані бонди, вартість яких залежить від курсу гривні до долара. І це хитає наш фінрезультат. Щоб обʼєктивно оцінити виконання банком стратегії, є два KPI щодо повернення на капітал: звичайний та комерційний, без урахування бондів. На початку грудня ці показники склали 6,9% та 27,8%, відповідно.
Збитки банку у жовтні на 71 млн грн — також через індексні ОВДП: їх негативна переоцінка завдала втрат на 0,8 млрд грн лише за місяць. Але в листопаді ми отримали прибуток і до кінця року банк буде прибутковим. За 11 місяців банк отримав 1,4 млрд грн прибутку, а втрати від переоцінки ОВДП – 4,2 млрд грн. Тобто без цих втрат банк заробив би 5,6 млрд грн прибутку.
Байба Апін, голова наглядової ради Ощадбанку. Фото з особистого архіву
Може, є сенс позбутися цих бондів?
Була така думка. Ми зробили розрахунки, обговорили з Міністерством фінансів та Національним банком. І дійшли висновку, що така угода призведе до збитків обох сторін, тому вона не є доцільною. Є два рівні пакети бондів – один погашається наприкінці 2024 року, а другий – у 2025-2032 роках. Загальний обсяг цих бондів – 28 млрд грн за номіналом, або понад 46 млрд грн – за балансом. Це переважно докапіталізація банку після анексії Криму.
До речі, про Крим. Ви заперечили рішення Паризького арбітражу. Які прогнози?
Касаційна скарга банку подана у жовтні 2021 року. Очікуємо розгляд та остаточне рішення наступного року.
Чому попереднє рішення було на користь Росії?
Рішення арбітражного трибуналу було на нашу користь, Російська Федерація заперечила рішення в апеляційному суді Парижа. Остаточну точку у цій справі має поставити Верховний суд Франції, ми впевнені у нашій позиції та перемозі.
Коли ви отримаєте рішення на користь банку, як повертатимете $1,3 млрд – стягуватимете активи російських банків в Україні?
Перше, що ми отримаємо – відчуття торжества справедливості. Разом із нашими зовнішніми адвокатами ми вже почали думати над стратегією стягнення.
В Україні достатньо власності РФ, щоб стягнути ці гроші?
Ми аналізуємо. Потрібно розуміти, що минуло багато часу, і Росія теж не спить.
Чи багато у вас вкладників понад 200 000 грн і чи не підуть вони до інших банків, коли ви станете учасником Фонду гарантування?
Ми працюємо із ними. Обсяг депозитів у нашому банку – 70 млрд грн. Вклади 200+ – це 15% вкладників та 68% депозитного портфеля. Історія з Фондом гарантування триває дуже довго, і вони давно пішли б, якби захотіли.
Скільки зараз всього клієнтів в «Ощаді» – корпоративних та роздрібних?
Загалом у нас 7 млн клієнтів, з яких понад 200 000 – МСБ. І близько 4000 корпоративних.
Який бізнес є ключовим для «Ощада»?
Поки що найприбутковішим залишається корпоративний кредитний портфель. Але ми продовжуємо розвиватись як універсальний банк.
Ваші особисті KPI?
Підготувати банк до приватизації.
Чому цей процес затягнувся? Перший меморандум з ЄБРР було підписано ще 2016 року.
Серйозна робота зі зниження частки держструктур у портфелі банку розпочалася лише кілька років тому.
Яким буде «Ощад» за пʼять років?
Залишиться універсальним банком. ЄБРР буде нашим акціонером. Може, будуть інші приватні акціонери. Мережа залишиться, але вона працюватиме інакше – всі транзакції перейдуть у диджитал. Банк функціонуватиме без паперів та використовуватиме Big data. Портфель зростатиме, а NPL – ні.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
