Медичним сервісом Helsi користувалася більш ніж половина українців – за шість років його існування в ньому зареєструвалося понад 23 млн людей. Сервіс радикально спростив доступ до державної медицини. Знайти сімейного чи будь‑якого лікаря, записатися на прийом, отримати електронне направлення – все Helsi. Щеплення від COVID‑19? Є в Helsi. Усі дані – направлення, лікарняні, рецепти й сертифікати – автоматично підтягуються в кабінет користувача з центральної бази Єдиної системи електронного здоров’я, яку контролює держава.
У серпні з’явилася неочікувана новина – найбільший телеком‑оператор України «Київстар» купує Helsi. Перше, що здивувало суспільство, – Helsi не державний, а на 100% приватний сервіс. Друге – покупець. Серед бенефіціарів «Київстару» є підсанкційні бізнесмени з російським громадянством, і розмови про націоналізацію з’являються з частотою, що наростає.
Вражало також «інфраструктурне» значення Helsi. Крім 23 млн пацієнтів, у системі зареєстровано понад 50 000 лікарів і 1300 клінік. Це левова частка всієї української медицини.
Представники Helsi та «Київстару» не коментують суму угоди. Forbes оцінив його вартість, з огляду на публічні показники та мультиплікатори для медіндустрії, у $10 млн. Виторг сервісу за 2020 рік – останні доступні дані – 23,4 млн грн, свідчить YouControl. Через держтендери у 2021 та 2022 роках компанія мала отримати 65,4 і 53,2 млн грн. До війни сервіс міг оцінюватись у $30–40 млн, каже голова Chernovetskyi Investment Group (CIG) Володимир Кривко.
Медичний стартап Helsi за шість років став важливою частиною медичної інфраструктури, але його власники непублічні. Хто побудував найпопулярніший медичний ІТ‑сервіс та навіщо він «Київстар» під час війни?
Цей матеріал з останнього номера Forbes. Придбати його можна за цим посиланням. У номері: Олександр Конотопський і його Ajax Systems, 30 стійких компаній України під час війни, список українських підприємців, які пішли воювати, та інше.
Кому належав Helsi
Forbes опитав вісьмох інвесторів, топменеджерів і топчиновників з ринку українського медтеху. Більшість відповіла, що не знає, хто стояв за Helsi.
«Менеджер ІТ‑проєктів Артем Михайлюк із колегами», «команда програмістів» – так в українських медіа описують творців Helsi. Михайлюк виступав публічним обличчям сервісу, доки не залишив компанію у 2019‑му, коли його на посаді СЕО замінив Євген Донець.
Євген Донець, CEO Helsi з 2019-го. Замінив Артема Михайлюка. Фото з особистого архіву
У Helsi до угоди з «Київстаром» була юрособа – ТОВ «Хелсі ЮА», з липня цього року її єдиним власником є Самвел Акобян. Але з моменту реєстрації у 2016 році було ще четверо акціонерів, свідчать дані YouControl.
Хто ці люди? Все, що можна дізнатися з інтернет‑пошуку про Акобяна: у 2016‑му він керував тендерним онлайн‑майданчиком «Держзакупівлі.Онлайн» (ДЗО).
«Про Самвела можу сказати, що він був із нами з перших днів створення Prozorro. Розумний, системний», – каже один із засновників конкурента Helsi, медсистеми Health24 Олег Поліщук. Позитивно про Акобяна відгукується й колишній заступник міністра економіки та ідеолог Prozorro Максим Нефьодов. Він допоміг зв’язатися з творцем Helsi.
Forbes зустрічається із Самвелом Акобяном, 31, в офісі Helsi на вулиці Воздвиженській.
Хто такий Самвел Акобян? «Молодий підприємець», – відповідає він. Деталей з біографії не розкриває. Навчався у Києві в гімназії біотехнологій, відрахували з першого курсу університету за невідвідуваність. Каже, що здобуде вищу освіту наступного року. «Я закрита людина, не хочу піаритися»,– додає Акобян. Розмова із Forbes – перше інтерв’ю.
Акобян проводить екскурсію офісом. Біля рецепції висить дошка з фотографіями. «Хай би хто хотів примазатися до успіху Helsi, ось команда засновників: Артем Михайлюк, Євген Донець, Ярослав Іваненко, Євген Губич, Самвел Акобян»,– каже підприємець, вказуючи на фото.
Концепцію Helsi наприкінці 2015 року сформували Акобян, Михайлюк та Іваненко, який досі відповідає за розвиток продукту. «Вирішили робити першу в Україні систему, що закриває всі потреби пацієнта»,– каже Акобян. Євген Губич та Євген Донець приєдналися трохи пізніше.
До Helsi Акобян із Михайлюком працювали в ІТ. Розробляли сайти, продукти – здебільшого аутсорсили, розповідає співзасновник Helsi. «Наразі триває етап структурування тих проєктів, де ми брали участь. Я стану в них бенефіціаром», – каже Акобян. Деталі він обіцяв надіслати згодом, але протягом місяця цього не зробив. Михайлюк відмовився спілкуватися з Forbes.
Реєстри вносять у перелік творців Helsi додаткові прізвища. Наприклад, співвласника ДЗО Василя Кольги. Він був серед бенефіціарів «Хелсі ЮА» до 2021 року. Акобян пояснює роль Кольги у Helsi так, мовляв, він мав бути залученим у проєкт, але не зміг. «Потім плани переграли, а на ньому компанія була формально», – пояснює засновник.
Інше прізвище – Антон Дрепін. Цей київський політик і бізнесмен, який починав у команді Леоніда Черновецького, називає себе ідеологом та співзасновником Helsi.
«Я йшов у 2015‑му на вибори місцевого депутата (від «Солідарності» Петра Порошенка. – Forbes) і зіткнувся з проблемою – черги в дитячій поліклініці на Куренівці. Вирішив робити онлайн‑запис. Знайшов крутих пацанів, які вже цікавилися цією історією – Артема Михайлюка і Самвела Акобяна», – розповідає свою історію Дрепін, 35. Він називає Helsi «одним з найулюбленіших бізнесів, який, на жаль, продав», але з вигодою для себе.
Акобян заперечує. Дрепін – фінансовий партнер. «На його коштах ми пройшли до моменту самоокупності у 2018 році», – каже Акобян. За інвестиції тодішній депутат отримав 50% компанії. Розмір вкладень у компанію сторони не розкривають. «Дуже жорсткий NDA», – каже Дрепін.
«Думаю, що Helsi в розробку інвестував не менш ніж $10 млн»,– оцінює Петро Коновалов, директор однієї з найстаріших в Україні інформаційних медсистем Doctor Eleks.
На запитання про інвестиції Акобян та Дрепін відказують – власні кошти. Звідки у Дрепіна могли бути гроші, щоб фінансувати стартапи, не дають відповіді ні його біографія, ні декларація. Більшу частину дорослого життя до запуску Helsi він працював на комунальних підприємствах.
У декларації депутата Київради за 2015 рік усі доходи – 31 363 грн зарплати в ТОВ «Київські міські проєкти», якою він і володів. Наступного року, коли він долучився до Helsi, Дрепін заробив 37 080 грн зарплати, 930 000 грн від підприємництва і мав 1,45 млн грн заощаджень.
Дрепін представляв інтереси Вадима Столара, розповідає на умовах анонімності власник медтех‑компанії. «З Антоном Дрепіним знайомий як з великим бізнесменом», – відповів Столар. Фінансування чи володіння часткою в Helsi він заперечив. «У мене такого партнера [як Столар] не було. Я ніде не пов’язаний із цією людиною»,– стверджує Акобян.
Ще один можливий інвестор – Степан Черновецький. Дрепін з 2005 по 2009 рік працював у Правекс Банку Леоніда Черновецького. Коли той був мером, очолював «Автотранспортне підприємство Київміськради». «Антон працював у «Правексі», я з ним знайомий. Але після банку жодних відносин із ним не мав», – каже Кривко з CIG. Степан Черновецький заперечив зв’язок із Helsi.
З 2020 року в Helsi був ще один фінансовий партнер. Андрій Волков, з 2010 року – засновник групи Investohills Partners, яка спеціалізується на стягненні боргів з великих компаній. Частку в Helsi було оформлено на дружину Волкова Вікторію Бондаренко. «Вони зайшли на доінвестування», – каже Акобян. За словами Дрепіна, це він продав свою частку у 20%. «Я радий що допомагав хлопцям. Але це повністю їхній проєкт, до якого ми не маємо стосунку», – каже Волков.
«Колись були дивні люди на початку роботи сервісу, зараз їх немає», – стверджує співрозмовник, який брав участь в угоді з боку «Київстару».
«Київстар» ні у Волкова, ні у Дрепіна нічого не купував. Це важливо», – наголошує Акобян. Каже, що викупив частки в усіх «фінансових партнерів».
Навіщо це «Київстару»
Лише станом на кінець березня «Київстар» втратив через війну обладнання на $20 млн. Відтік абонентів через міграцію становить 1,4 млн абонентів. Майже половина публічного телеком‑холдингу Veon, який володіє «Київстаром», належить Михайлу Фрідману, Герману Хану та Андрію Косогову. Двоє перших – під міжнародними санкціями. Через це оператору потенційно загрожує націоналізація. Навіщо в такий час оператор витрачає мільйони на медичний стартап?
«Масштабувати сервіс телемедицини на нацрівні, популяризувати його серед абонентів, спростити клієнтський досвід медичними сервісами та зробити телемедицину доступною кожному українцю», – називає одну з причин директорка з корпоративної стратегії «Київстару» Зоя Дроншкевич.
Про телемедицину у світі телекому говорять років двадцять. «Нині це той напрям, який дасть телеком‑провайдеру додаткові переваги серед абонентів», – каже засновник видання MediaSat Олександр Глущенко. На його думку, «Київстару» була потрібна не так платформа, як база лікарів. Можливість швидко обрати лікаря і провести з ним консультацію через Helsi – «плюшка», яку оператор може пропонувати абонентам безплатно. За це він отримує лояльність абонентів, а отже, і більше грошей за абонплату.
Станом на вересень 2022‑го у Helsi було 34 000 активних лікарів. Загалом же в базі – понад 50 000. Це більше, ніж третина всіх лікарів країни. За вісім місяців сервісом скористалося 13 млн людей. Вони фізично відвідували лікарів 4,5 млн разів на місяць, ідеться в квартальному звіті Veon.
Самвел Акобян, створив Helsi, коли йому було 25 років. Фото з особистого архіву
«Київстар» не купував кота в мішку. Оператор та Helsi співпрацюють уже два роки. З червня минулого року «Київстар» не рахує трафік на Helsi. Оператор допомагав абонентам вакцинуватися, а стартапу – залучити користувачів. «Київстар» розсилав «таргетовані СМС‑розсилки» про щеплення із посиланням на запис через Helsi.
«У них великий пайплайн», – каже член наглядової ради оператора Дмитро Шимків. Пояснюючи, що компанія ще не реалізувала потенціал у розробці продукту.
Мета – покрити всі потреби пацієнта. Від запису до лікаря, перегляду його призначень та результатів аналізів до метчингу пацієнтів із рідкісними захворюваннями з передовими клінічними дослідженнями, каже Донець.
Стартап також хоче, щоб українці частіше ходили до лікарів. Проте не через хвороби, а по профілактику. Основний показник для стартапу – взаємодія з пацієнтом. Наразі якщо людина хворіє один‑два рази на рік, то записується на прийом чотири‑п’ять разів. «Ми хочемо досягнути 24 взаємодій за рік», – каже Акобян.
Helsi самоокупна, але в монетизації є потенціал. Нині більш ніж половину виторгу компанія отримує від клінік. За одне робоче місце лікаря заклади платять $10 на місяць. Станом на вересень у стартапу 34 000 активних лікарів. Проте зараз монетизовано лише приблизно 40%. Більшості державних лікарень Helsi надавала продукт за 1 грн на перші два – п’ять років. Не в усіх термін тріалу вже сплинув.
Згідно зі стратегією компанії, передплата має становити за два‑три роки не більше 20%, каже Акобян. Решта – від співпраці з аптеками, лабораторіями, страховими компаніями та іншими учасниками ринку.
Якщо сервіс доробити, його можна масштабувати в межах усього холдингу Veon, каже Глущенко. Окрім України та Росії, материнська компанія «Київстар» оперує ще на семи ринках. «Helsi створив круту модель, яка працює в Україні і може працювати на нових ринках. Тому її можна і треба експортувати», – підтверджує гіпотезу експерта Шимків.
Під інвестицію створили нову юрособу – ТОВ «Хелсі Україна», яка тепер володіє інтелектуальною власністю та торговою маркою. «Буде експансія, – каже Акобян. – Плани наполеонівські».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
