Повномасштабне вторгнення підвищило попит на оборонні технології. Інвестори очікують, що MilTech стане довгостроковим трендом в Україні. Проте вкладати туди гроші не поспішають. Що їх зупиняє?
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
«No comments», – письмова відповідь керівного партнера фонду SMRK Андрія Довженка на запитання, чи інвестував фонд у MilTech-стартапи. Інтерес до вертикалі у SMRK є, кажуть два джерела Forbes на венчурному ринку. Однак Довженко відмовився спілкуватися із Forbes.
Оборонна сфера сьогодні – під грифом «Таємно». Публічні інвестиції можна порахувати на пальцях однієї руки.
Натомість європейські стартапи у 2022 році отримали рекордні за останні 12 років €779 млн інвестицій. Причина – найбільша з часів Другої світової війна в Європі, пише Bloomberg.
Український ринок MilTech-стартапів визрівав з 2014 року, 24 лютого прискорило його зростання в рази. У листопаді-грудні Міноборони допустило до експлуатації сім безпілотників. «Раніше армія приймала до експлуатації один-два зразки БПЛА на рік», – писав у Facebook міністр оборони Олексій Резніков.
Однак великий венчурний капітал українським стартапам поки що не світить. «Ми передивилися десятки проєктів», – говорить керівний партнер Flyer One Ventures Віталій Лаптенок. Угоди не закрили жодної. «Я знаю про одну угоду на ринку, і вона не публічна», – додає він.
Чому найактивніші українські фонди не поспішають стрибати в нішу з головою? Питання є до всіх стейкхолдерів оборонних інновацій: фондів, стартапів і влади.
М’яч на боці стартапів
Виробництво дронів, автономна війна, штучний інтелект, кібербезпека, перелічує найпопулярніші напрями MilTech директорка фонду AVentures Юлія Сичікова. В Україні є куди інвестувати. «Гучних українських компаній рівня Palantir зараз немає, але робота ведеться», – каже Сичікова.
Спадок з 2014 року – десяток софтів для армії від волонтерів. Їхні інвестиції – власний час і донати українців. «Більшість команд у MilTech наразі хочуть допомогти Україні виграти війну, і не обов’язково будувати великий і глобальний бізнес», – зазначає Сичікова.
З 2014 року в Україні таки виросли кілька компаній, переважно виробники дронів. Вони використовували власні кошти. Є ще один варіант – виготовити певну кількість зразків, реалізувати їх за допомогою волонтерських фондів або фінансування через військову частину, розповідає співзасновник компанії DeViRo Денис Чередниченко.
DeViRo з 2014 року зростає на власних коштах і виготовляє безпілотники з корисним навантаженням «Лелека». За вісім років компанія відкрила виробництво в Чехії, яке оцінює у понад $10 млн. Оцінку української частини бізнесу Чередніченко відмовився називати.
На експорт DeViRo продає безпілотники за ціною $326 000 за комплекс із трьома БПЛА. Українським волонтерам – за $75 000 у спрощеній комплектації. Сергій Притула та Сергій Стерненко зі збору «на помсту» після обстрілів 10 жовтня закупили якраз 50 дронів, виготовлених на базі «Лелеки».
Залізо краще піддається монетизації, розуміння показників успішності компанії спрощує завдання для інвесторів. «У MilTech інший підхід до екзитів і монетизації. Це не класична історія стартап-успіху», – каже радник Мінцифри зі стартап-екосистеми Антон Мельник.
М’яч на боці фондів і держави
Фондам потрібен час, щоб наростити м’яз експертності в новій вертикалі. «Багато інвесторів вагаються, оскільки вони недостатньо знають про сферу, тобто про визначення конкурентних переваг, потенційних покупців, правила тощо», – каже Сичікова з AVentures. Перш ніж заходити в нішу, потрібно вивчити ринок, познайомитися з усіма гравцями, знайти людей у команду, які розуміють військові технології, каже принципал TA Ventures Еля Чеченева.
Ще один виклик для фондів – державна регуляція і конфіденційність. «Які потреби є у держави? Що вона хоче закупати? За які гроші? – ставить риторичні питання Лаптенок. – Мені здається, ніхто не розуміє, як це працює».
Перші кроки влади – спрощення сертифікації дронів. Замість бюрократичної процедури постановки на озброєння, вони отримують дозвіл на допуск до експлуатації. «Інструмент дозволяє молодим командам одразу постачати свою продукцію ЗСУ. Не треба стільки документації», – говорить Чередніченко. У грудні Резніков звітував про допуск до експлуатації семи безпілотників.
Два з них – розробки виробника агродронів AeroDrone. Після повномасштабного вторгнення компанія виробляє і військові дрони. Розвиватися допомагає ангельська інвестиція бізнес-ангела Дмитра Шимківа. Суму інвестицій Шимків не розголошує – він викупив 50% AeroDrone, за даними YouControl.
У Європі тренд на інвестиції в оборонні технології несеться на повну. За 2022 рік фонди проінвестували третину від усіх інвестицій в оборонку за останні 12 років. Українські гравці менш гнучкі. «Фонд просто так у середині інвестиційного періоду не може змінити стратегію і почати інвестувати у вертикаль, яка не прописана в меморандумі», – каже Чеченева. AVentures не має повноважень інвестувати в MilTech, говорить також Сичікова.
Донор MilTech
Натисніть «Читати більше»
На ранніх етапах держава намагається закрити фінансові питання виробників самотужки. У серпні Мінцифри провело Drone Hackathon. Шість команд-переможниць проходять акселерацію на базі Українського фонду стартапів (USF).
У грудні 2022 року USF перейшов з управління Мінфіну, за ініціативою якого він був створений у 2018 році, до управління Мінцифри. Що це змінить? Це прискорить розвиток MilTech-стартапів, каже заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.
Фонд видає гранти до $35 000 на проєкти, пов’язані з розвитком військових технологій, оборони, кібербезпеки, інфраструктурної відбудови, охорони здоров’я, освіти. Станом на 30 серпня на програму подалося понад 100 учасників. Лідерські галузі – інфраструктурна відбудова (43%), MilTech (28%). Forbes звернувся до директора фонду Павла Карташова з проханням актуалізувати цифри, однак не отримав їх на момент публікації.
Наповнювати USF планують коштом українських фондів і грантом на $20 млн, на який подався USF. Результати грантового конкурсу стануть відомі наприкінці січня, каже Борняков.
На світанку тренду
«Це може змінитися для майбутніх коштів, які ми збираємо, але не зараз», – додає Сичікова. Фонд отримав пів дюжини пітчдеків від оборонних стартапів. Їх переадресували до фондів, що шукають цей напрям.
Оборонні інновації – капіталомістка галузь. Великими чеками на пізніх стадіях в Україні інвестує Horizon Capital, що у вересні запустив новий фонд на $250 млн. «Ми в MilTech не інвестуємо, тому не маю експертизи з цього питання», – відповів партнер фонду Дмитро Бородай.
Фонди з фокусом на «оборонку» з’являться протягом одного-трьох місяців, каже Сичікова, однак не називає їх. «Тренд оборонних технологій в Україні лише починається, і це на довгострокову перспективу», – вважає вона. Сам AVentures приглядається до кібербезпеки та стартапів AI/ML на пізніх стадіях. «Ми (український венчурний ринок. – Forbes) потрошку рухаємося у той бік, але рухаємося дуже повільно», – каже Лаптенок.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
