Навчити літати. В Україні з’явились майже два десятки шкіл операторів дронів. Як вони рятують життя військових і заощаджують гроші українців  /Фото Ілюстрація Олександра Карасьова
Категорія
Інновації
Дата

Навчити літати. В Україні з’явились майже два десятки шкіл операторів дронів. Як вони рятують життя військових і заощаджують гроші українців 

Українські військові проводять навчальні запуски дронів на околицях Києва, 14 липня 2022. Фото Getty Images Фото Ілюстрація Олександра Карасьова

Останні пів року українці тисячами купують дрони для фронту. У руках новачка інструмент для розвідки може перетворитися на загрозу для життя. Керувати дронами потрібно вчитися. Професійних операторів в експрес-темпі готують у спеціальних школах, майже два десятки яких з’явилися навесні. Як навчання підвищує безпеку військових та економить дрони?

«У перші дні дрони часто розбивалися при першому піднятті, пролетівши 15 секунд, – згадує Орест Білоус, засновник школи операторів дронів «Боривітер». – Натомість люди, які пройшли навчання ще в квітні, досі мають живого дрончика». 

У лютому–березні навчатися військовим було ніколи – росіяни стояли під Києвом. Благодійні фонди накачували фронт «пташками». Літати вчилися одразу на полі бою, протестувавши на міцність 3–4 дрони. «80% дронів, які потрапили в руки хлопців, були збиті протягом 2–7 днів», – ділиться спостереженнями Руслан Бєляєв, засновник школи Dronarium.

Зламаний дрон – не найгірший наслідок. Помилки новачка можуть стати причиною невиконаного бойового завдання або й коштувати життя оператору та побратимам. Розвʼязувати проблему з відсутністю досвіду школи взялися на початку квітня, коли ЗСУ вибили росіян із-під Києва. 

Польоти в школі «Боривітер» одразу на спеціальному програмному забезпеченні

Польоти в школі «Боривітер» одразу на спеціальному програмному забезпеченні

Польоти в школі «Боривітер» одразу на спеціальному програмному забезпеченні

Польоти в школі «Боривітер» одразу на спеціальному програмному забезпеченні

Польоти в школі «Боривітер» одразу на спеціальному програмному забезпеченні

Польоти в школі «Боривітер» одразу на спеціальному програмному забезпеченні

Попередній слайд
Наступний слайд

Експрес-курс

Центрів підготовки операторів БПЛА в Україні близько двох десятків. Кілька працювали до 24 лютого, але більшість запустилися в березні–квітні 2022 року.

Dronarium на ринку з 2018 року. Саме ця школа запустила 16 лютого дрон з оголошенням «Продам гараж на Соломі» у прямій трансляції Reuters із Майдану Незалежності, яку дивилися 69 000 людей. Оператором «пташки» був вінничанин Фелікс Куртаніч із позивним «Лис Подільський». 

Куртаніч із бойовим досвідом аеророзвідника допомагав Dronarium перейти на воєнну навчальну програму. Перші дві групи вчилися ще по-цивільному. Далі випускники ділилися досвідом, і програму постійно вдосконалювали. 

Курсанти Dronarium на польотах

Курсанти Dronarium на польотах

«Боривітер» запустили в квітні. Засновники знайшли інструкторів, які навчили 35 викладачів. Завдяки менеджерському досвіду full-stack розробника Білоуса швидко впровадили систему узагальнення знань Lessons Learned. «Цього тижня нові курсанти мають у програмі тактику, яку ворог чи ми застосували лише тиждень тому», – говорить він. 

Засновники школи «Крук» Антон Фролов і Віктор Таран на перших порах і самі були інструкторами. Далі розширилися до десятка цивільних викладачів. Нині бойові офіцери ведуть заняття, підключаючись онлайн із фронту.

Це лише 40 годин для нас і аж 40 годин для них.

Засновник школи Dronarium Руслан Бєляєв

Навчання в усіх школах триває п’ять днів по вісім годин. Сорок годин – «скелет», на який потім кріпиться практика на фронті, каже випускник Dronarium з позивним «Тиша». Це той консенсус між школами й ЗСУ, які не горять бажанням відпускати своїх бійців на тиждень. «Це лише 40 годин для нас і аж 40 годин для них», – говорить Бєляєв.   

Що встигають за 40 годин? Програми в школах практично ідентичні. Половину студентського дня тривають лекції. Вони мають цивільну частину (технічні параметри безпілотників, обслуговування техніки, картографія тощо) і військову (тактика польотів в умовах РЕБ, маскування, демаскуючі фактори ворога). Лекції курсантів «Крук» проходять на комп’ютерах, які обладнані симуляторами польоту.  

Другу половину дня студенти «літають» на полігонах. «Гарний наліт починається від 200 годин, – каже випускник «Тиша». – На курсі за такий час можна налітати лише кілька годин».

«Боривітер» проводить польоти з використанням автоматизованих систем управління підрозділами (АСУ) «Кропива», Delta, FireFly чи «Термінал». Dronarium вчить на «Кропиві». «З першого дня літати вчаться не як на цивільному дроні, а одразу з військовим софтом. Щоб стати весільними фотографами після війни, їм ще треба буде пройти підвищення кваліфікації», – жартує Білоус.     

У «Крук» діє заохочувальна система – найкращий курсант може отримати дрон від партнера школи – благодійного фонду КОЛО.    

Навчити літати. В Україні з’явились майже два десятки шкіл операторів дронів. Як вони рятують життя військових і заощаджують гроші українців  /Фото 1

Студенти школи «Крук» підіймають безпілотника

Чим може обернутися відсутність досвіду 

«У солдата є три головних завдання: залишитися живим, виконати бойове завдання й повернути дрон», – говорить Фролов. На операторів дронів постійно полюють. Безпілотники обладнані GPS, тому вирахувати їх не так складно.

«Потрібне максимальне маскування, вибір позицій для вильоту, навички вильоту з руки, з окопу, – пояснює заходи безпеки Бєляєв. – Оператор також має швидко відійти з позиції на 100–200 м, бо може прилетіти «подарунок». Повертати дрон бажано задом до оператора, щоб не дати ворогу інформації про імовірне розташування позицій. «Уміти правильно управляти дроном – це зберігати життя собі й товаришам», – підсумовує Бєляєв.   

Навченість особового складу впливає і на ефективність виконання бойового завдання, каже очільник «Повернись живим» Тарас Чмут. У 2016 році він і сам проходив курс оператора американського безпілотника RQ-11 Raven. 

Навчити літати. В Україні з’явились майже два десятки шкіл операторів дронів. Як вони рятують життя військових і заощаджують гроші українців  /Фото 2

На фронті дрон перебуває під прицілом ворожих систем виявлення комерційних безпілотників Aeroscope і засобів радіоелектронної боротьби. Навіть за таких умов його можна повернути, говорить інструктор «Боривітер» Андрій Макаренко. Деталями він не ділиться, але в школі вчать літати за таких умов.

Втратити дрон можна й через помилки оператора: не врахувати швидкість вітру і заряд батареї або й просто влетіти в дерево. «Ми розуміємо, що можемо зберегти гроші тих, хто купує й скидається по копійці на ці дрончики», – говорить засновник Dronarium. У школах до дронів поважне ставлення. Убити його легко, а знайти заміну – ні. «Китайці нам не продають, і ми шукаємо їх по всій Європі», – розповідає Бєляєв.

Армія дронів – армія операторів

Мінцифри в рамках програми «Армія дронів» залучила «Боривітер» і Dronarium до навчання операторів. За перший місяць дві школи навчили 400 людей. До проєкту приєднається ще десяток шкіл. Скільки операторів потрібно? «Чим більше, тим краще, – говорить міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. – Плануємо навчити близько 2000 операторів у найближчі два–три місяці».

Амбіції реалістичні. «2000 людей щомісячно – та кількість, яку можуть випускати всі наявні школи. Тому через 5–10 місяців у нас буде 25 000 спеціалістів», – каже Бєляєв. Дві філії Dronarium у Києві та Львові навчають 360 студентів щомісяця, «Боривітер» – 230–280, «Крук» – 150. Планується, що Мінцифри буде допомагати школам і з дронами, і з інвестиціями на масштабування. 

Програми для цивільних

Програми для цивільних

  • «Крук» навчає цивільних за 8500 грн. «Намагаємося не заповнювати цей курс великою кількістю цивільних, бо перш за все ми навчаємо військових. З 28 осіб – чотири цивільних. Щоб покрити наші затрати, має бути вісім цивільних щотижня», – говорить Фролов.
  • «Боривітер» не навчає цивільних.
  • Вартість курсу Dronarium для цивільних до 24 лютого була $600. «Цивільних ми зараз навчаємо виключно тих, хто планує долучитися до ЗСУ», – каже Бєляєв.

На фронті перебуває близько 6000 «пташок». Мінцифри хоче забезпечити першу лінію фронту, протяжністю понад 1000 км, 10 000 дронів і 200 – на другу і третю. Обійдеться така програма недешево. «Мова йде про сотні мільйонів доларів щоквартально», – каже Федоров. Основне джерело – пожертви на платформу UNITED24, на балансі якої зараз $81 млн. За бюджетні кошти дрони окремо закуповує Міноборони. 

«Дрон треба в кожен взвод», – вважає Бєляєв. Лише до 20% аеророзвідників мають досвід керування «пташками», говорить він. «Найкращу зброю можна поламати через безтолкове застосування або ненавчених людей. А з примітивною старою зброєю можна ефективно воювати, якщо це робить професіонал», – каже Тарас Чмут.

Матеріали по темі