Бум стартапів у сферах food delivery та quick commerce створив мільйони робочих місць кур’єрів в усьому світі. Технологічні компанії працюють над тим, щоб їх скоротити – їх рішення вже активно використовуються в деяких штатах США, пише Ярослав Циганенко, засновник Dots Platform, SaaS для сфери гіперлокальної комерції
Делівері-роботи
Тихохідні роботи доставки – компактні транспортні засоби на шести колесах, які рухаються суто по тротуарах із лімітованою швидкістю до 6 км/год. Це штучне обмеження, яке пов’язане з тим, що в локаціях, де вони дозволені, роботів фактично прирівняли до пішоходів і наділили такими самими правами з погляду правил дорожнього руху.
Один із піонерів цієї індустрії, Starship Technologies, працює в кампусі Arizona State University в місті Тампі. Тут роботи, які доставляють їжу з ресторанів чи товари з магазинів – абсолютно буденна річ. Вони усюди: пересуваються студентськими кварталами, чекають на зелене світло на пішохідному переході або наступного замовлення поблизу кав’ярні.
Скористатися сервісом можна за допомогою застосунку Starship. Це маркетплейс, який об’єднує місцеві заклади харчування і магазини, забезпечуючи роботизовану доставку.
В ході користування сервісом я помітив такі особливості:
- Незважаючи на обмеження швидкості, робот пересувається достатньо жваво. Я пройшов разом із ним шлях від ресторану до точки доставки і ледве встигав, іноді переходячи на біг.
- Помічаючи перешкоду, робот зупиняється, аналізує ситуацію, перебудовує маршрут. Я намагався вивести його з ладу, раптово вибігаючи на дорогу, але він впорався.
- Водночас місцеві, з якими я спілкувався, говорили, що іноді цим роботам важко пересуватися через скупчення людей. Вони просто стоять, чекають, і як результат – сильно затримуються.
- Часом в одному місці доставки може зібратися кілька роботів. Тому, щоб знайти свого, можна за допомогою застосунку активувати мелодію, яка обирається під час замовлення.
- Вартість доставки – $1,99. Радіус обмежений територією університету.
Тихохідні роботи – вже достатньо відтестована технологія, і єдине питання, яке для мене до сих пір лишається без відповіді – чи зможуть вони виїхати за межі кампусів. Такі компанії, як Starship і Kiwibot, працюють в ідеальних умовах університетів вже понад п’ять років, фокусуючи свої операції саме на таких локаціях. Наскільки технологічно ці роботи готові стикнутися із суворою реальністю звичайних міст, і особливо субурбан-територій – побачимо найближчим часом.
У грудні 2022 року Cartken, конкурент попередніх сервісів, оголосив про свій запуск у Маямі в межах партнерства з Uber Eats. Проте поки що тут багато обмежень: проєкт працює в окремому сучасному мікрорайоні Дедленд і тільки з обраними бізнесами. Інформацію про кількість підключених ресторанів і задіяних роботів компанія не афішує. За схожим принципом UberEats тестує доставку роботами Serve в Лос-Анджелесі.
Самокеровані авто для доставки
Domino’s, світовий лідер з доставки піци, заявляє: The future of delivery is self-driving, активно тестуючи автономні авто Nuro в Х’юстоні. На жаль, я ще не встиг протестувати цей сервіс особисто, але його активно рекламують у Техасі. Ось їх 30-секундний ролик.
Nuro – стартап, профінансований такими гігантами, як SoftBank, Google та Tiger Global Management на загальну суму $2,1 млрд, будує завод поблизу Лас-Вегаса, щоб виробляти десятки тисяч таких автономних транспортних засобів щорічно.
Доставка дронами
З кінця минулого року жителі деяких районів навколо Фінікса можуть замовляти товари з Walmart і отримувати їх повітряною поштою. Найбільший ритейлер в США запустив пілотну програму спільно з компанією DroneUp, що дозволяє клієнтам замовити тисячі товарів та отримати їх дроном за пів години. Що цікаво – обмежень на сам асортимент майже немає, до вас можуть прилетіти навіть яйця (але не дракона, бо діє ліміт на максимальну вагу).
Мені пощастило провести один день із лідером команди DroneUp в Аризоні, Майклом Кларком, і ось кілька цікавих фактів і спостережень:
- Наразі пілотний проєкт із Walmart налічує 34 локації з потенціалом охоплення 4 млн домогосподарств в шести штатах: Аризоні, Арканзасі, Флориді, Техасі, Юті та Вірджинії.
- Сервіс працює з 8 ранку до 8 вечора. Люди можуть замовляти з асортименту, який налічує 15 000 SKU. Вартість доставки становить $3,99, а середня тривалість польоту від зльоту до посадки – 6 хв.
- DroneUp не виробляє дрони, використовуючи пристрої, вироблені сторонніми компаніями, такими як Watts Innovations. Польоти можуть бути зупинені через швидкість вітру понад 30 км/год і дощ. Однак майбутні версії літальних апаратів будуть менш вразливі до погодних умов.
- Деякі люди скаржаться на шум, який створюють літальні апарати, але, як на мене, реальна гучність не була вищою за шум машин, що рухалися дорогою поруч.
- Усі польоти регулюються Федеральним управлінням цивільної авіації (FAA), що накладає певні обмеження. Наприклад, вага дрона з акумулятором і вантажем лімітована 55 фунтами (~25 кг). Радіус доставки повинен бути не більше 1 милі (1,6 км). Кожен польот має виконувати екіпаж у складі трьох осіб: пілота, другого пілота і спостерігача. Хоча ці правила не сприяють активному масштабуванню проєкту, DroneUp і Walmart вірять у позитивні зміни регулювання. Їх довгострокове бачення на два–три роки – понад 500 посилок щодня з кожного магазину клієнтам у радіусі трьох миль.
Самокеровані авто, роботи і дрони вже активно інтегруються в побут і звичне життя. Вони вже вийшли за межі лабораторій і випробувальних центрів, прямо зараз змінюючи логістичний ландшафт і створюючи екосистему для надшвидкої та доступної доставки майбутнього.
Сьогодні ваш робот-пилосос прибирає кімнату наодинці, але, можливо, вже скоро його друг доставить вам піцу. Яку приготувала його подруга. Але це вже тема моєї наступної статті. Про технології, які змінюють ресторанний бізнес і процеси на кухні.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.