E-Residency – амбітна державна програма для залучення капіталу в Україну. Її суть – дозволити іноземцям відкривати бізнес та сплачувати податки онлайн. Законодавча база готова, але проєкт буксує роками. Як має працювати E-Residency і чому не варто очікувати її запуску цього року
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
«Насправді ринок потенційних е-резидентів колосальний і вимірюється мільйонами людей», – каже про державну програму E-Residency перший заступник голови Мінцифри Олександр Борняков. Наразі бажання долучитися до проєкту виявили, за даними диджитального міністерства, понад 4 000 іноземців.
Портрет потенційного українського е-резидента: люди з азійських країн із річним доходом близько $40 000, які працюють у сфері надання послуг онлайн. Зазвичай під цим терміном розуміють айтівців-фрілансерів або спеціалістів із суміжних індустрій.
«Після запуску бета-тестування на невелику кількість країн ми очікуємо залучити близько тисячі е-резидентів», – каже Борняков. За ранніми підрахунками Мінцифри вони мають генерувати додаткових $1 млн на рік для українського бюджету.
На початку вересня Кабмін прийняв постанову про електронне резидентство. Вона регулює процедуру набуття і скасування резидентства, умови та інші деталі. В теорії – це «зелене світло» для повноцінного старту. На практиці виявляється, що проблема не лише у бюрократичних перепонах.
Як має працювати E-Residency
Суть E-Residency – дозволити іноземним підприємцям відкривати в Україні бізнес, банківські рахунки, сплачувати податки без фізичної присутності в країні. Статус е-резидента не тотожний громадянству, з ним не можна отримати, наприклад, дозвіл на тимчасове чи постійне проживання.
Хто зможе стати е-резидентом в Україні
- Іноземці старше 18 років, які не є податковими резидентами чи громадянами України;
- На старті програми подати заявку зможуть лише айтівці. Згодом до переліку обіцяють додати й інших представників креативної економіки;
- Для пілотного запуску передбачено лише чотири країни: Індія, Пакистан, Словенія та Таїланд. Далі список розширюватиметься – потенційно до нього можуть додатися Ізраїль, КНР, Бангладеш, Німеччина, Молдова, Польща, Філіппіни, Румунія, Угорщина.
- Е-резидентство недоступне для громадян РФ та Білорусі, а також країн, які входять до «сірого» чи «чорного» списків FATF – Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей.
Першопроходець у подібній практиці – Естонія, що запустила електронне резидентство ще у 2014 році. На серпень 2023-го у невеликій балтійській країні налічувалося понад 105 000 електронних резидентів зі 176 країн. За увесь час існування програми вони заснували понад 27 000 компаній, йдеться у звіті міністерства економіки та інформаційних технологій Естонії. Аналогічні механізми працюють у Литві, Азербайджані та Португалії.
У 2022 році е-резидентство принесло до естонського бюджету €51 млн, за половину 2023-го – €39,1 млн. Уряд планує подвоїти надходження за наступних два роки. «За кожен євро, який Естонія витрачає на e-Residency, програма генерує €7,6», – заявив міністр економіки та інформаційних технологій Естонії Тійт Ріїсало.
Повторити успіх балтійських колег хоче й очільник Мінцифри Михайло Федоров. «Естонія, яка першою ввела поняття е-резидентства у світі, – найкращий приклад того, чому це необхідно для кожної країни», – писав він у колонці для Forbes.
Чим Україна планує приваблювати потенційних платників податків? Електронні резиденти зможуть зареєструватися фізичною особою-підприємцем та відкривати банківський рахунок, не приїжджаючи до України. Податки теж як для ФОП – 5% від суми на доходи до €200 000 і 15% на все, що понад. Для порівняння, в Естонії ставка вища – 20%.
Робота з банками онлайн – відмінність від естонської моделі, каже Борняков. Ще один бонус – сплачувати податки та звітувати про них самостійно не потрібно, це робитиме банк як податковий агент.
«Зараз це особливо актуально, адже останні експортні дані показують тенденцію до падіння: обсяг IT-експорту знижується другий місяць поспіль», – зазначає CEO Львівського IT-Кластера Степан Веселовський. За сім місяців 2023-го Україна отримала $3,9 млрд надходжень від IT-експорту – на 8,1% менше, ніж за аналогічний період роком раніше.
Втім, здається, покращити цьогорічну експортну статистику української IT-індустрії е-резидентам не вдасться. У чому проблема?
Який вигляд повинна мати процедура отримання електронного резидентства. Розповідає Олександр Борняков:
1. Е-резидент подає заяву через мобільний застосунок або вебінтерфейс.
2. Адміністратор перевіряє заяву на наявність у санкційних списках особи, яка подала заяву.
3. Заяву перевіряють МВС та СБУ.
4. Після перевірки заявнику резервується РНОКПП – реєстраційний номер облікової картки платника податків.
5. Заявник записується на прийом до закордонної дипломатичної установи в країні проживання для ідентифікації.
6. Заявник відвідує закордонну дипломатичну установу і проходить ідентифікацію.
7. На підставі ідентифікаційних даних ДПС присвоює йому зарезервований раніше РНОКПП.
8. Ідентифікований заявник генерує в мобільному застосунку Дія.Підпис та отримує статус е-резидента.
9. Отримавши цей статус, е-резидент може через мобільний застосунок або особистий кабінет на порталі Дія подати заяву про реєстрацію ФОП.
10. Після реєстрації ФОПу е-резидент може відкрити банківський рахунок в українському банку з метою отримання коштів від підприємницької діяльності.
11. Банк, у якому відкрито рахунок, є податковим агентом е-резидента і в автоматичному режимі сплачує податки за е-резидента та звітує перед органами контролю.
Що гальмує E-Residency
Нормативна база під E-Residency розробляється з 2020-го. Основний закон для програми набрав чинності у квітні 2023-го, вереснева постанова Кабміну – додала процедурних штрихів. Простір для покращень – відкритий.
«Пілотний» список із чотирьох країн замалий, вважає в.о. виконавчої директорки Асоціації IT Ukraine Марія Шевчук. «Було б доречно включили до переліку Китай, Бразилію, Польщу, США, Німеччину – найбільших постачальників IT-послуг на аутсорсі», – каже вона.
Існує ще низка невирішених питань, повідомляє засновник та СЕО юридичної компанії Tretten Lawyers Максим Носарев. Одне з них – подвійне оподаткування, адже Україна автоматично не визнає електронного резидента податковим. «Тому, окрім сплаченого податку в Україні, він додатково зобов’язаний оподатковувати дохід у державі свого податкового резидентства», – пояснює Носарев.
Та головна проблема – електронна платформа для е-резидентів, яку почали розробляти ще у 2021-му. Вона фінансується за рахунок європейської ініціативи з диджиталізації EU4Digital.
«Ми залежні від готовності інших учасників проєкту щодо виконання їх функцій, передбачених проєктом», – каже Борняков. Серед них не лише українські держоргани, а й банки, що мають адаптувати свої технічні рішення під E-Residency. «Орієнтуємося на 2024 рік», – відповів Борняков на питання про дедлайни запуску електронного резидентства.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
