Симулятор – це ноутбук із софтом, проєктор та макет зброї, з якої треба влучити у ціль на екрані. Єдина відмінність від справжнього тиру – стріляє не кулями чи снарядами, а лазерними променями. /Мітя Фєнєчкін для Forbes Україна
Категорія
Інновації
Дата

Стріляй скільки хочеш. Війна дала поштовх розвитку віртуальних тренажерів для військових. Чи можна побудувати на цьому бізнес

Симулятор – це ноутбук із софтом, проєктор та макет зброї, з якої треба влучити у ціль на екрані. Єдина відмінність від справжнього тиру – стріляє не кулями чи снарядами, а лазерними променями. Фото Мітя Фєнєчкін для Forbes Україна

Як віртуальна стрільба допомагає готувати бійців до реальної війни і чи може це стати прибутковим бізнесом.

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

Новий номер журналу Forbes Україна

Новий номер журналу Forbes Україна

Цей матеріал із останнього номеру Forbes. Придбати його можна за цим посиланням. У номері: Олександр Конотопський і його Ajax Systems, 30 стійких компаній України під час війни, список українських підприємців, які пішли воювати та інше.

«Результати такі, що просто подих захоплює», – із захватом розповідає про використання віртуальних тирів головний сержант 114-ї бригади тероборони Київщини Владислав Бондаренко. Останні два місяці він навчає бійців ТрО стріляти з автоматів та протитанкових гранатометів на імерсивних симуляторах. Дев’ять з десяти його учнів раніше не тримали зброї у руках.

Віртуальний тир 

Симулятор – це ноутбук із софтом, проєктор та макет зброї, з якої треба влучити у ціль на екрані. Єдина відмінність від справжнього тиру – стріляє не кулями чи снарядами, а лазерними променями. В арсеналі – основне озброєння ЗСУ: від радянських автоматів до натовських протитанкових комплексів NLAW й Javelin. «Остання розробка – Stinger», – із гордістю каже директор та співзасновник виробника симуляторів Strata22 Ігор Бєлов, 35. 

Є більш просунута версія Strata22 – стаціонарна. Це навчальна база із піротехнічними та світловими спецефектами для максимального занурення. І портативна – переносний мінімальний набір обладнання, що вміщується у багажник легкової автівки. Інструктор може привезти її у будь-яку частину чи підрозділ.

Зареєстрована у серпні 2022-го Strata22 – дитя великої війни та кооперації кількох IT-компаній. Основний бізнес Бєлова й кофаундера Strata22 Дмитра Супонева, 37, – аутсорсер Logics7 зі штаб-квартирою у Лондоні та центром розробки у Києві. Виторг української юрособи у 2020 році становив 10,8 млн грн, свідчать дані YouControl. Інженери Logics7 працюють над програмною «начинкою» симулятора.

Ще один співзасновник – UA.RPA – непублічний проєкт із виробництва електроніки для «оборонки» ветерана української техногалузі Євгена Уткіна, 64. Технологіями подвійного призначення він займається з 2014 року, а з початку повномасштабного російського вторгнення вступив до лав київської тероборони. Там і стали у пригоді розробки Strata22.

Потрібен лише один постріл із реальної зброї – і це вже гранатометник, який із легкістю знищить ціль.

Владислав Бондаренко

За день на одному віртуальному тирі можна навчити користуватися РПГ до 40 бійців. Якщо додати інструкторів – майже вдвічі більше. «70 гранатометників – це надзвичайно потужно», – посміхається Бондаренко. 

Мінімальна підготовка – тригодинний курс. Найстаранніших учнів у кількості пострілів інструктор не обмежує. «Доводимо до такого рівня, щоб він був асом», – каже Бондаренко. Боєкомплект у тренажера безлімітний.

«Наші симулятори окупаються починаючи з другого пострілу», – каже співзасновник іншого виробника тренажерів для тактичної підготовки SKIFTECH Михайло Обод, 35. Одна ракета для протитанкового ракетного комплексу (ПТРК) коштує $18 000–22 000, наводить приклад він. Симулятор SKIFTECH коштує $27 000, і з нього можна робити 700–800 тренувальних пострілів з ПТРК на день фактично за ціною спожитої електроенергії.

Сучасні переносні комплекси на кшталт «Стугни», Stinger чи Javelin – «розумна» зброя: наведена на ціль керована ракета сама долетить за призначенням. «Навчитися швидко захоплювати ціль важливіше, ніж зробити точний постріл», – пояснює Forbes бойовий інструктор ЗСУ . Тож оператору не треба багато пострілів для тренування.

Інструктор додає, що без тренування на справжній зброї все одно не обійтись, але витрати реального боєкомплекту знижуються в рази. «Потрібен лише один постріл із реальної зброї – і це вже гранатометник, який із легкістю знищить ціль», – каже Бондаренко.

Скількі коштує постріл з автоматів та РПГ

Лазертаг для військових 

Навчитися стріляти – мало. Потрібно відпрацювати взаємодію підрозділу і переміщення на полі бою. «Саме тактична підготовка, за відгуками наших користувачів, рятує життя», – стверджує Обод.

За останнє десятиліття випускник харківського танкового училища Обод разом із бізнес-партнером Юрієм Лавреновим, 42, побудували потужне виробництво обладнання для лазертагу – популярної воєнно-тактичної гри. Лазерні рушниці, датчики та софт їхньої компанії Netronic експортують до США, Франції, Японії й десятків інших країн.

Натхнення зоряними війнами

Комерційний лазертаг у 1977 році придумав американець Джордж Картер після перегляду «Зоряних війн». На розробку у нього пішло майже сім років, перша арена Photon була відкрита у 1984-му в Даласі. Військове застосування вперше теж відбулося в Америці, систему MILES було запущено наприкінці 1970-х.

Навіть попри те, що у 2022-му виробництво і співробітників екстрено перевезли з-під обстрілів у Харкові до Чернівців, виторг зріс на 30%, каже засновник. Абсолютних цифр він не розголошує, але основний бізнес продовжує годувати незаплановано створений мілітарі-стартап.

Створений для військових SKIFTECH з’явився навесні 2014-го, коли викладач тактики із альма-матер Обода попросив зробити «лазертаг для військових». На першій версії продукту, що не надто відрізнялася від цивільних виробів Netronic, уже за кілька місяців почали навчати майбутніх танкістів.

Наразі SKIFTECH постачає прокачані до рівня комплексних систем бойової підготовки тренажери розвідникам, спецпризначенцям, нацгвардійцям та іншим підрозділам українського війська. Навчання відбуваються у кількох десятках локацій у польових умовах. Запис бою можна передивитися і провести роботу над помилками.

Тренування, за підрахунками компанії, вже пройшли понад 25 000 військовослужбовців. На початку російсько-української війни дехто з військових вважав симулятори іграшками, каже Обод. Нині ставлення змінилося діаметрально. Що пригальмовує масштабування? Гроші.

Інвестиції від волонтерів

SKIFTECH та Strata22 – не першопрохідці у своїй ніші. Тренажери в Україні десятиліттями виробляють напівсекретне ніжинське НВП «Метекол», київські КБ «Логіка», НВП «Енергія 2000». Спілкуватися з пресою в цих компаніях не хочуть. «Мені так спокійніше», – пояснює засновник однієї з них. 

Одна з найпублічніших розробок – симулятор для переносного зенітного ракетного комплексу «Ігла» від «Енергії 2000». Його фішка – збивати ворожі літаки й гвинтокрили бійці вчаться за допомогою окулярів віртуальної реальності. 

Влітку 2022-го симулятор «Ігли» для 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців придбав найбільший військовий фонд «Повернись живим». Купувати ще наразі не планують – ціна має значення. «Потреба є, але для нас вартість 1,2 млн грн (€33 500. – Forbes) трохи зависока», – каже очільник «Повернись живим» Тарас Чмут.

До кінця року стрілецькими тренажерами від Strata22 мають бути забезпечені 32 бригади ТрО. Базова версія – з автоматом Калашникова та РПГ – коштує €14 000, увесь проєкт обійдеться майже у пів мільйона євро, каже Наталя Ткаченко, співзасновниця фонду U-Hero, який фінансує поставки Strata22 для ТрО.

У мирному житті Ткаченко – старша аудиторка «Інтерпайпу» Віктора Пінчука. Із лютого вона разом із десятком українських топменеджерів зібрала для U-Hero близько $1 млн на тепловізори, рації та дрони для ЗСУ. 

Симулятори для ТрО – флагманський проєкт фонду, розповідає Ткаченко. Вони домовилися, що Strata22 їм продаватимуть базові комплекти за собівартістю. 

Аналоги, що використовують західні країни, кратно дорожчі, каже Бєлов. Наприклад, симулятори, що навчають стрільби з гранатомета Carl Gustaf M4 виробництва шведської Saab, у 2019 році армія Швеції придбала за $16,1 млн. Українці ж роблять дешевше за рахунок простішої графіки, каже Бєлов. Функціональність важливіша за красу. 

Тренажери Strata22 фонд U-Hero попросило придбати керівництво головного штабу тероборони. Продукт був уже відомим і сертифікованим Міноборони, каже Ткаченко. Якщо знайдеться більш бюджетне рішення із тією ж якістю, фонд його розгляне. На черзі в U-Hero – поставка 14 тирів для Нацгвардії. 

«Симулятори розвиватимуться, за ними майбутнє», – впевнений інструктор ЗСУ. Поки триває війна, пріоритет Бєлова – швидке та ефективне навчання військових. Оплачують його волонтери і гроші, які приносять інші бізнеси засновників. Розробка вже коштувала стартапу близько $3,5 млн.

Крок назовні

Світовий ринок військових тренажерів – це $9,2 млрд, свідчить квітневе дослідження американської MarketsandMarkets. До 2027-го він зростатиме на 5,6% щорічно слідом за глобальними витратами на оборону, прогнозують аналітики компанії. Як українцям отримати частку цього пирога? 

Варіант мирного часу – залучити інвестиції для експансії. Але зараз знайти зовнішнє фінансування – виклик для українських мілітарі-стартапів. Вітчизняні та західні венчурні інвестори на кшталт американського ffVC, що збирає фонд на $50 млн спеціально на інвестиції в компанії з України, не поспішають робити перший крок. 

Доступ до запущеного у червні 2022-го інноваційного фонду НАТО на $1 млрд теж поки що закритий. Право на інвестиції наразі мають лише стартапи із 22 країн – учасниць Альянсу, відповіли Forbes у пресслужбі НАТО. 

Залишається шлях бустстрепінгу – розвитку за рахунок власних коштів. Хоч так і повільніше. 

Засновники вклали у цивільний Netronic близько $700 000, у SKIFTECH для військових – вже у 1,5 раза більше, підраховує Обод. Останніх п’ять років стартап прицільно їздить міжнародними військовими виставками і готує вихід на експорт. Тестові закупки вже зробили потенційні клієнти з Індонезії, Литви, Канади та США. «Активно цікавляться чотири-п’ять країн», – каже з обережним оптимізмом Обод.

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні