Суперкомп’ютери допомагають науковцям передбачати зміни клімату та досліджувати походження Всесвіту. У компанії Facebook інші цілі – вона хоче розбудовувати віртуальну реальність і за секунду аналізувати дані, на які звичайні компʼютери витратили б сотні років. Наскільки близький Марк Цукерберг до своєї мети
Розробку надшвидкого компʼютера AI Research SuperCluster (RSC) компанія Meta Марка Цукерберга розпочала у 2020-ому – найбільш несприятливому для цього році. У розпал пандемії та кризи мікрочіпів команда дослідників віддалено працювали над створенням компʼютера, який допоможе Цукербергу втілити мрію – побудувати метавсесвіт.
«Розбудова метавсесвіту вимагає величезної обчислювальної потужності, – каже Цукерберг у коментарі для The Wall Street Journal. – Суперкомпʼютер допоможе нам створювати програми на основі штучного інтелекту, які зможуть навчатися на трильйонах прикладів, розуміти сотню мов».
У січні 2022 року, через 18 місяців переважно віддаленої роботи, Meta презентувала першу версію RSC. Цей суперкомпʼютер виглядає як дата-центр: 760 блоків із процесорами від компанії Nvidia обʼєднали у кластери в одному з побудованих спеціально для RSC складів. Meta не розкриває, де саме знходиться її склад та скільки коштує обладнання. Про масштаб витрат говорять аналогічні проекти.
Вартість найпотужнішого на сьогодні суперкомпʼютера Fugaku у Японії – $1 млрд, розробка другого за потужністю суперкомпʼютера Summit від компанії IBM обійшлася приблизно в $200 млн, американського компʼютера Sierra – в $150 млн.
Зараз суперкомпʼютер Цукерберга має 6080 графічних процесорів Nvidia, що робить його 5-им найшвидшим у світі. Влітку 2022 року, коли Meta закінчить роботу над RSC, він матиме 16 000 процесорів і буде найшвидшим у світі суперкомпʼютером зі штучним інтелектом, запевняє Цукерберг. Для порівняння, суперкомпʼютер Microsoft використовує 10 000 графічних процесорів.
Що таке суперкомп'ютер?
Це найпотужніший компʼютер, який використовують для розвʼязання складних наукових та інженерних задач. Він виконує велику кількість математичних обчислень і працює з гігантськими обсягами даних, які звичайний компʼютер не може проаналізувати.
Суперкомпʼютери використовують для прогнозу погоди, для розшифровки ДНК, при розробці ядерної зброї, конструюванні автомобілів і дослідженні найкращих методів лікування коронавірусу.
Що суперкомпʼютер змінить для Facebook та користувачів
Основне завдання суперкомпʼютера компанії Meta – тренувати ШІ-системи. Це програми або алгоритми на основі штучного інтелекту, які аналізують великі масиви даних і вчиться шукати у них закономірності. Це дозволяє їм з необхідною кількістю інформації самостійно робити висновки та передбачення.
Робота таких алгоритмів – основний бізнес Facebook. Вони займаються автоматичною модерацією контенту – розпізнають хейт-спіч, аналізують текст, зображення та відео. Завдяки суперкомпʼютеру цей процес буде точніший та швидший, а контент для користувачів – якісніший.
Окрім цього, компанія хоче розвивати доповнену реальність, щоб будувати метавсесвіт. Для нього Meta розробляє голосовий переклад в режимі реального часу – так групи людей з різних країн зможуть віртуально працювати над одним проєктом і розуміти один одного.
«Бажання Facebook мати власний суперкомпʼютер зрозуміле – він збирає стільки даних, скільки жоден інший компʼютер не може проаналізувати», – каже Білл Гропп, директор Національного центру суперкомп’ютерних технологій в Університеті Іллінойс.
Чи дійсно суперкомпʼютер Facebook найшвидший
Швидкість суперкомп’ютера вимірюють кількістю арифметичних обчислень, які він може виконати за одну секунду. Одиниця вимірювання швидкості такого компʼютера називається Flops.
Meta обіцяє, що фінальна версія її компʼютера працюватиме зі швидкістю 5 екcафлопс (це приблизно 5 квінтильйонів Flops). Для порівняння – японський Fugaku працює зі швидкістю 442 петафлопс – це 442 квадрильйонів Flops.
Суперкомпʼютер Meta може бути найшвидшим серед тих, які створюють для тренування штучного інтелекту, але не серед тих, які науковці використовують для космічних чи атомних обчислень, каже дослідник суперкомпʼютерів Боб Соренсен.
Точність обчислень наукових суперкомпʼютерів, за його словами, набагато вища, ніж тих, які використовують для тренування ШІ. Останнім просто не потрібно знати результат із точністю до тисячної долі відсотка. Результат на зразок «це на 90% кіт» для них підійде за умови, що алгоритми аналізуватимуть мільйони даних дуже швидко.
Поки не відомо, яке місце займе суперкомпʼютер Цукерберга у рейтингу Top500.org, який публікують двічі на рік. Зараз перші місця в ньому посідають повільніші, але більш точні наукові суперкомпʼютери.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
