Як школа програмування Mate academy допомагає подолати глобальну кризу талантів навчаючи безкоштовно IT-професій
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Школа програмування Mate academy розпочалася із дзвінків, які потенційні студенти отримували з незнайомого американського номера. Телефонувала Анна Апостол – у 2013 році вона переїхала до Нью‑Йорка слідом за чоловіком, котрий влаштувався на роботу в Google, і випробувала себе в новому амплуа.
«Для мене це було і є хобі, – розповідає Апостол, 33. – Я навіть не шукала роботу у Штатах, аби не було спокуси покинути Mate academy». Вісім років по тому це «хобі» працевлаштовує майже 1000 осіб на рік і оцінюється інвесторами мінімум у $15 млн. У чому секрет стартапу, який не бере плати за навчання, але постачає IT‑фахівців топкомпаніям України та світу?
•••
Головна фішка Mate academy – модель монетизації. Чотири місяці студенти безкоштовно навчаються, а платити починають після працевлаштування, відраховуючи 17% заробітної плати у перші два роки роботи. Модель називається Income Share Agreement (ISA). Вперше її описав Мілтон Фрідман у 1955 році, проте широко вживаною вона стала лише протягом останнього десятиліття. Апостол запевняє, що обрала таку систему інтуїтивно, а не після прочитання есе майбутнього нобеліата «Роль уряду в освіті».
Донька програміста, після фізико‑математичного ліцею в Івано‑Франківську Апостол вступила на факультет прикладної математики КНУ імені Шевченка. За п’ять років навчання програмістом не стала, освоївши лише теорію та роботу із базами даних. «Вважала, що тільки боги можуть бути програмістами», – каже вона. Рольових моделей перед очима було небагато. На початку 2010‑х системних даних про гендерний баланс в Україні ще не збирали. Але й пізніша статистика натякає на запізнілий бум: за даними GlobalLogic, із 2015 до 2020 року кількість жінок в IT‑секторі зросла на 79%.
На факультеті Анна познайомилася з майбутнім чоловіком. Виходець із сім’ї вчителів, Роман Апостол закінчив фізмат‑ліцей при КНУ, був здібним олімпіадником. Нестачу практики в університеті компенсував завзятістю, проходячи онлайн‑змагання з програмування. У 18 років влаштувався на першу роботу в американську компанію TopCoder. Удень навчався, ввечері ставав розробником, дизайнером та проєктним менеджером.
У 2012 році Апостол влаштувався в освітній стартап Preply за запрошенням співзасновника Дмитра Волошина. Відповідав за продуктову розробку, але протримався півтора року та пішов у Google. Це сьогодні на рахунку Preply понад $50 млн інвестицій та оцінка близько $250 млн, а тоді команда змарнувала перші венчурні гроші та повернулася з Америки, спіймавши облизня.
Google взяв українця після довгих співбесід та вразив комфортом. «Це був дитячий садок, – жартує Роман Апостол, 33. – Вони дбають про їжу, страхування, житло та юридичні питання, забезпечують масажиста і спортзал». Дружину вдалося забрати із собою не відразу, вона кілька місяців чекала на оформлення документів і за цей час пройшла курси тестувальника. На потоці була чи не єдиною випускницею «примату»: інші легко освоювали ремесло, не маючи профільної освіти. Так народилася ідея Mate academy.
Першого учня – тестувальника – Апостол навчала дистанційно зі Штатів, а потім допомагала йому влаштуватися на роботу. Після 30 співбесід і 20 тестових завдань він отримав пропозицію на 5000 грн на місяць. Гіпотеза спрацювала, як і модель монетизації: спочатку школа брала 10% зарплати випускників протягом трьох років. Щоб масштабуватися, у 2014 році Апостол вклала у проєкт $20 000 із сімейних заощаджень та найняла перших учителів.
Роман доріс до керівника команди з 10 осіб, яка працювала над поліпшенням рекламного кабінету для великих замовників на кшталт The New York Times та The Wall Street Journal. Але родинний бізнес вабив дедалі сильніше. У 2017 році Апостол допоміг закрити перший зовнішній раунд: друзі, які працювали у FAANG (Facebook, Apple, Amazon, Netflix, Google), вклали у Mate $50 000.
У 2018 році Апостол звільнився з Google, сім’я повернулася до Києва. Чи не жаль? «Я хотів реально змінювати життя людей», – відповідає Апостол. Після повернення у Mate з’явився третій співзасновник – львів’янин Максим Лисак. Він також набив ґуль в Америці, де будував фінтех‑стартап IRAengine для управління пенсійними заощадженнями.
Лисак, 32 закінчив факультет міжнародних відносин Львівського національного університету. «Я п’ять років вірив, що буду дипломатом, – розповідає він. – І мені сподобалося, що люди за чотири місяці отримують роботу незалежно від соціально‑економічного статусу».
На момент, коли у Mate academy остаточно сформувалася команда засновників, Апостол вивчила 100 студентів за трьома спеціальностями: QA (тестування), фронтенд та Java‑розробка. Утрьох масштабувати вийшло успішніше. Роман, який став CEO проєкту, привніс туди практики Google – запустив систему перегляду зарплати та позиції в компанії, автоматизував процеси. Замість вечірнього навчання запровадили онлайн з 9:00 до 18:00. Додали до програми курси дизайну, рекрутингу, нових мов програмування.
Швидке зростання вимагало грошей, і у 2019‑му стартап підняв перший великий раунд. Близько $600 000 вклали фонди TA Ventures та Flyer One Ventures, а також засновник Intellias Михайло Пузраков. Отримавши перший великий чек, засновники занепокоїлись: а раптом не знайдеться достатньо охочих навчатися чотири місяці, перебиваючись на власних заощадженнях. Сумніви виявилися марними. З 2018 року Mate academy працевлаштувала близько 1600 студентів, більшу половину з них – у 2021 році. За оцінкою компанії, роботу знаходять 93% випускників.
«Школа відповідає за результат учня власним гаманцем», – пояснює такі показники Антон Чорний. Він CEO конкуруючого проєкту GoIT.
Пояснити успіхи може й академічна криза. Українські виші випускають близько 17 000 IT‑фахівців на рік, ринку потрібно щонайменше вдвічі більше, підрахувало Міністерство цифрової трансформації. «Ми знаємо про цей розрив, – каже Чорний. – Великі компанії звикли співпрацювати з університетами, але тепер вони не мають вибору».
Роман Апостол відповідає у Mate academy за організацію навчального процесу. Forbes застав його у процесі роботи з потоком із 350 учнів. Ось який вигляд має їхній день: о 9:00 – розминка із завдань на логіку чи співбесіди, з 10:00 до 11:30 – лекції. Після годинної перерви студенти сідають за домашню роботу, розв’язуючи практичні завдання – індивідуально або у групах. На групу з 50 учнів припадає п’ять менторів. Це і є основною статтею витрат: навчаючи безкоштовно, Mate academy платить фахівцям ринкові зарплати.
Випускники Mate academy працюють у 700 компаніях. Тестувальник Максим Донець із першої спроби влаштувався у львівський SoftServe. До цього десять років працював актором. «Порівняно з театром зарплата зросла вп’ятеро», – говорить він. Його однокашниця з QA‑курсу Яна Янчевська знайшла роботу не так швидко: сотню разів розіслала резюме, пройшла чотири співбесіди та влаштувалась у Ciklum.
«У Mate попереджають, що буде важко, – каже вона. – Але дають відчуття, що боротимуться з тобою за заповітний оффер з останніх сил».
Працевлаштування – парафія Анни Апостол. Комунікабельна та усміхнена, вона вміє мотивувати студентів і допомагає їм пробитися через рекрутингові бар’єри.
Студентів, які відмовилися б платити Mate academy гроші після працевлаштування, поки що не було, каже Роман Апостол. За прострочення передбачено пеню, повідомляє публічна оферта компанії. Але й 17% від зарплати – чималий тягар на початку. «Чекала, що буде простіше», – каже Янчевська. До випуску вона орієнтувалася на статистику порталу DOU.ua (тестувальник‑початківець отримує близько $500), але реальна зарплата на старті виявилася нижчою.
У 2021 році Mate academy розраховує на річний виторг у розмірі $3,5 млн. З чого складається ця сума? Якщо відштовхуватися від темпів зростання зарплат в українському IT, то кожен студент протягом двох років приносить від $4000.
Один ринок – тимчасове обмеження. Восени 2021‑го Mate academy залучила $1,9 млн інвестицій від групи естонських ангелів та попередніх інвесторів. Оцінка компанії становила $15 млн, розповів Forbes один з учасників угоди. «Раунд розрахований на те, щоб ми розробили стратегію для нових країн», – каже Апостол. Кожна країна вимагає щонайменше $1 млн інвестицій.
Перші кроки Mate academy робить у Польщі та США. Там уже почали шукати студентів, а перші групи запустять на початку 2022 року. Південній Африці, Індії та Великій Британії – приготуватися. «Потрібно зрозуміти, де наша бізнес‑модель працює краще – на розвинених ринках чи ринках, що розвиваються», – говорить Роман Апостол.
У США з 2016 року працює ІТ‑школа Lambda. У неї аналогічна з Mate academy бізнес‑модель, але гроші вона бере, тільки коли річний дохід студента перевалює за $50 000. За оцінкою Pitchbook, Lambda залучила $129,5 млн за оцінки у $260 млн. Школа повідомляє, що роботу знаходять 74% її випускників. За оцінкою Business Insider, результати скромніші – ближче до третини.
Проте навіть якби 100% випускників Lambda влаштовувалися на роботу, це не втамувало б кадровий голод. За оцінкою консалтингової компанії Korn Ferry, американський технологічний сектор щороку недоотримує $162 млрд (сума, порівнянна із ВВП України) через брак кваліфікованих працівників.
У Mate academy готові до великих викликів. У 2022 році компанія залучатиме ще один раунд, аби покрити 10–15 країн. Оцінка може перевалити за $50 млн, але амбіції у трійці засновників серйозніші. «Щоб стати єдинорогом, – підрахував Роман Апостол, – потрібно працевлаштувати 5000 студентів на розвинених ринках або 20 000 на тих, що розвиваються». На це у стартапу може піти чотири‑п’ять років.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
