Категорія
Інновації
Дата

Український фонд стартапів роздав більше 130 млн грн. Чи допомагають державні гроші – розповідають підприємці

Shutterstock

Shutterstock

Оксана Маркарова, колишня міністр фінансів, у 2019 році запропонувала створити Український фонд стартапів (USF), інструмент держфінансування інноваційних компаній. У його статутний капітал внесли 390 млн грн, а вже в січні 2020-го перші стартапи отримали гроші. За наступні півтора року фонд профінансував із бюджету понад 190 стартапів на понад 130 млн грн.

У журі USF майже 90 представників IT-ринку. Зокрема співзасновник 3DLOOK Олександр Арапов, засновник інкубатора YEP Андрій Заікін, партнер фонду TA Ventures Ігор Перція. До наглядової ради входять зокрема Дмитро Шимків із Darnitsa Group, співзасновниця Horizon Capital Олена Кошарна, засновниця TA Ventures Вікторія Тігіпко.

Які результати вже показав держфонд? Forbes поспілкувався із трьома стартапами, що першими отримали гранти від USF.

Гроші в обмін на перспективу. Як закрився зерновий стартап Pytag 

Олег Попов, 33, з 2011 року займався власною зерновою компанією Odessa Grain Company, а у 2019 році заснував торгово-аналітичну платформу для торгівлі зерном Pytag. Завдяки алгоритмам зі збору й обробки даних про світовий ринок зерна, сервіс пропонував торгувати без посередників. «Офлайновим бізнесом я продовжував заробляти на життя й утримував цей стартап», – говорить Попов.

За його підрахунками, на реалізацію проєкту потрібно було $300 000. До Українського фонду стартапів проєкт прийшов за коштами для MVP, витратами на маркетинг і перевірки стратегій. Вдалося залучити $25 000. «Гроші фонду зіграли з нами злий жарт, – аналізує Попов. – Краще б нам їх не давали, бо ми витратили багато часу й проґавили приватного інвестора». Попов не називає ім’я інвестора, але говорить, що це був великий український бізнесмен. Переговори з ним ішли паралельно збору коштів для UFC. «Ми розфокусувалися й не залучили від нього гроші», – каже він.

Після фонду Попов продовжив шукати інвестиції й паралельно фінансувати проєкт з власної кишені. Витратив близько $75 000, закрив Pytag, розпустив команду і прозвітував перед фондом. «Я втомився ходити й просити гроші», – каже він. 

Урок засвоєно. Наступний проєкт – криптошколу TOP Traders – Попов відкриває суто зі своїх накопичень і планує витратити від $30 000 до $50 000. Спочатку це буде онлайн-школа, одна з часом з’явиться й оффлайн. Після становлення криптошколи, збирається створити платформу TradeWork, де інвестори зможуть наймати професійних трейдерів як фрілансерів.

Попов і сам заробляє на крипті. Він займається спотовою торгівлею, майнінгом, скальпінгом і торгівлею ф’ючерсами. «Вчора за день я заробив 8,5% з $7000 тільки на спотовій торгівлі», – каже Попов.

Чи знають у USF про невдачну інвестицію? Фонд збирає дані про профінансовані проєкти раз у квартал, повідомили Forbes. Станом на дату публікації Фонд не знав, що Pytag завершив діяльність.

Інвестиції у сміття. Який півот пережив стартап BioBin

Артем Миргородський, 42, сортує сміття вже 12 років. У 2019 році він створив додаток BioBin, в якому користувач записує вагу куплених продуктів та порівнює її з кількістю залишків у смітнику. Так алгоритм рахує, скільки грошей втратили через неправильне зберігання й споживання продуктів. 

Виторг мала генерувати підписка на додаток за €1 на місяць. На пітчинг до UFS Миргородський прийшов із макетом, а на отримані $25 000 створив додаток. Крім витрат на розробників, гроші пішли на експеримент з цільовою аудиторією. У трьох житлових кварталах у Києві BioBin встановили компостери.

Заробляти на смітті виявилося непросто – підписок майже не було. Без коштів фонду, за словами Миргородського, проєкт би взагалі не стартував. «Отримати кошти в банку, коли немає ще комерційної успішності, – нереально, – каже він. – Фонд був чи не єдиним варіантом, і ми ним скористалися». 

Підприємець переорієнтувався на B2B–сегмент, запропонував закладам послуги із сортування та змінив назву на GreenAge. Справи пішли краще. «Ми сортуємо 25 тонн відходів на місяць, обіг щомісяця зростає на 20–30%», – говорить фаундер. У компанії зараз до 20 клієнтів, серед яких ресторани Goodwine, Dominoʼs Pizza, Eat Easy, «100 років тому вперед», Honey. Послуги GreenAge коштують 6000–6500 грн на місяць. 

Додаток BioBin досі існує, але не оновлюється. «Наше завдання розвʼязувати проблеми, а не займатися хобі, – каже фаундер. – Бізнес генерує багато відходів». Зараз GreenAge перетворює відходи на органічні добрива, а в майбутньому хоче вирощувати продукцію для ресторанів з їхнім застосуванням.

Засновники Field BI знайшли нішу для аграрних інновацій. Чому вони серійно залучають державні гроші 

Євген Кугук, 35, Тетяна Мельник, 31, та Лілія Ільченко, 38, заснували не один, а одразу три стартапи: Field BI, AgroTop, AutoBI. Кожен отримав грант від Українського фонду стартапів. Як їм це вдалося? «Поступова концентрація команди на кожному проєкті, — говорить Кугук. – Ставили на ноги один стартап, і бралися за другий, тоді за третій».

Першим був Field BI – платформа для управління сільськогосподарськими землями. На конкурс стартап прийшов з MVP, а на $50 000 профінансував подальшу розробку. «Ми розробили два модулі на тому етапі, коли в нас ще не було активних продажів», – говорить про основні витрати Кугук. Разом з власними та партнерськими коштами інвестиції склали $300 000.

З квітня 2020-го продукт почав набирати популярність. Ним користується понад 50 клієнтів, серед яких агрокомпанії «Agricom Group», «Прогрес» та «Лендлорд Юкрейн». Площа земель, які аналізує Field BI, – 200 000 га. Продукт орієнтований на малі й середні фермерські господарства, у яких від 300 до 30 000 га землі в обробітку. Ціна теж залежить від площі ділянок. Для компаній, у яких до 1000 га, підписка коштує 13 000 грн на рік, в середньому – $0,75 за 1 га. «Ресурс економить до 15% від ринкової вартості земельного банку», – переконує Кугук.

Місячний виторг Field BI – до $20 000. Компанія планує запустити франшизу на ринку Польщі, а звідти буде масштабуватися на інші європейські країни.

Інструкція. Як отримати грант від USF та що потрібно знати про організацію

  1. Подати стандартизовану заявку на сайті фонду. Якщо на руках лише ідея і бізнес–модель – це Pre-Seed, якщо є MVP – Seed. Можна пройти обидві стадії.
  2. Заявник обирає одну із 15 категорій. Його оцінюють щонайменше два експерти. Враховуються команда, ринок, продукт/ідея, стратегія й обґрунтованість витрат кошторису. Прохідний бал на етапі оцінювання експертами – 12 балів із 20. Після пітчингу перед журі прохідний бал для Pre-Seed – 12, Seed – 15. Максимальний бал – 25.
  3. Стартап потрапляє на Pitch Day і коротко презентує свою ідею комісії з 4-7 осіб.
  4. Якщо стартапові вдалося переконати журі і їхнє рішення затвердила Наглядова рада, протягом 10 днів з моменту вибору переможців йому надійде перший транш. Виплати розділені на частини, перед кожною необхідно показати фінзвіт і звіт про результати.
  5. Грант можна дістати на юрособу чи ФОП. Останній сплачує прибутковий податок і військовий збір, сукупно 19,5%. Чиста сума грантів – $20 125 і $40 250. Для юрособи йде загальний порядок оподаткування, тому вона отримує $25 000 і $50 000.

Навіщо потрібен USF і що буде далі

Поява Українського фонду стартапів – спроба закрити прогалину на українському ринку венчурного капіталу, говорить Олександр Яценко, 34, керуючий партнер інвестфонду Brise Capital. Він у складі журі UFS з першого дня. «Багато проєктів досі не могли пройти стадію preseed і seed, коли лише формується ідея й робляться перші кроки», – каже Яценко.

З моменту запуску фонд отримав понад 3600 заявок, профінансували 148. «Державні інститути засівають компанії грантами в сподіванні, що частина з них доросте до наступних раундів фінансування. – говорить директор венчурного підрозділу ICU Роман Нікітов. – Цей етап треба сприймати як державні витрати на освіту».

До чого ще виникають питання? Фонд критикують за недостатню інноваційність продуктів, які він фінансує. Так було, наприклад, з Framiore. Це сталий бренд жіночого одягу з власним швацьким виробництвом та R&D-центром. «Підтримавши цю команду, ми підтримали в цілому напрям, – каже Яценко. – Там немає глибинної технології, але є унікальність у роботі із тканинами». 

Протягом двох років після отримання гранту стартапи звітують про свій виторг й розвиток проєкту. За словами Ігоря Маркевича, керівника програм Українського фонду стартапів, 76 компаній залучили додаткове фінансування на суму $32,2 млн.

У 2020-му році Фонд планували дофінансувати на 50 млн грн, але гроші досі не перерахували. Більш зрілі проєкти повинні фінансуватися приватним капіталом. Для цього держави створюють Фонди фондів – структуру, яка фінансується держбюджетом і приватними інвестиційними фондами. У 1993 році Ізраїль запустив проєкт Yozma — державну програму підтримки стартапів з бюджетом в $100 млн. Уряд стимулював створення спільних фондів з міжнародними венчурними компаніями і дофінансовував до 40% їхніх інвестицій у місцеві стартапи. В Україні теж планують створити такий. «Державна частка може становити від 20% до 80% акцій стартапу, залежно від стадії розвитку», – говорить Нікітов.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків