СБУ в ручному режимі заблокувала вебкамери, які транслювали знищення російських «Калібрів» та «Кинджалів» українською ППО. Скільки їх загалом і чому вони все ще працюють.
У ніч на 16 травня Росія запустила по українських містах 18 ракет на $140–160 млн. Серед них – шість нібито невразливих гіперзвукових «Кинджалів», які успішно знищили українські сили ППО.
Тієї ж ночі відео роботи військових у Києві потрапили у мережу. Частину записали й виклали у соцмережі самі кияни. Частина – взята з публічних вебкамер, які вели пряму трансляцію у YouTube. Фрагмент такого відео опублікував один з російських пропагандистських телеграм-каналів. У описі стверджується, що на ньому зафіксовано падіння ракети поруч із американською системою ППО Patriot, що збиває «Кинджали».
На ранок 17 травня Служба безпеки України відрапортувала, що встановила особи шістьох «блогерів», які знімали роботу ППО, та заблокувала камери із трансляціями. «Зловмисникам загрожує до восьми років ув’язнення», – йдеться у повідомленні СБУ. Чому невинна у мирні часи практика стала неабиякою проблемою під час війни?
Скільки камер стежить за українцями
До повномасштабного російського вторгнення лише в рамках програм «розумних міст» в Україні встановили тисячі камер відеоспостереження. Вони розпізнають обличчя, номери автомобілів, аналізують трафік на дорогах тощо. На весну 2022-го у Львові та Вінниці налічувалося по тисячі пристроїв, свідчать звіти місцевих ОДА, по кілька сотень – у Запоріжжі, Харкові та інших містах.
У Києві встановлено 8500 онлайн-камер, каже CDTO КМДА Петро Оленич, який опікується цифровою трансформацією столиці. Трансляції з них були закриті завжди. Записи під час слідчих дій використовує поліція, СБУ та інші спецслужби. У мирні часи відео протягом місяця зберігалися в архіві, а потім знищувалися, запевняє Оленич.
У лютому 2022-го СБУ розіслала місцевим адміністраціям вимогу вимкнути «розумні» камери взагалі. «Ми не розуміємо, які реальні спроможності ворога проникнути у наші системи відеоспостереження», – пояснює рішення Forbes дотичний до ситуації співрозмовник зі спецслужб.
Інша практика – публічні вебкамери, що транслюють міські панорами чи пейзажі в YouTube. На них у режимі реального часу можна подивитися відео з Таймс-Сквер у Нью-Йорку або центральної площі маленького приморського містечка в Італії.
На сервісі uastreaming доступно понад 2000 «живих» камер з усієї України. Більшість активних – із тимчасово окупованого Криму, наприклад, з набережної Алушти чи залізничного вокзалу Євпаторії. Трансляції з Києва, Одеси, Дніпра вимкнені із 2022 року. Проте є активні камери із готелю у Затоці на Одещині та розважального т’юбінг-парку на Львівщині.
Спеціалізовані канали з трансляціями є й на YouTube. На каналі OV Media з 10 800 підписників архівні стріми з українських міст заблоковані. Але на Lucas LiveStream з 8700 підписників на час публікації статті було доступне «живе» відео з кількома панорамами Донецька, Харкова та Харківщини.
Роботу київської ППО транслювали приватні вебкамери, що належали комерційним структурам, свідчить розслідування СБУ. Скільки їх встановлено на магазинах, заправках, житлових багатоповерхівках – достеменно невідомо. Власники не зобов’язані звітувати про відеонагляд. «Російські спецслужби зламують їх для власного користування, або й для виводу трансляції в інтернет», – говорить співрозмовник зі спецслужб.
«Це світова практика, мовляв, дивіться, які в нас гарні міста», – каже Олександр Федієнко, нардеп від «Слуги народу» і голова підкомітету цифрової та смарт-інфраструктури. Проте Федієнко припускає, що принаймні частину камер могли встановити колаборанти.
Публічні вебкамери, що транслюють міські панорами чи пейзажі в YouTube
Публічні вебкамери, що транслюють міські панорами чи пейзажі в YouTube
Публічні вебкамери, що транслюють міські панорами чи пейзажі в YouTube
Публічні вебкамери, що транслюють міські панорами чи пейзажі в YouTube
Як вимкнути онлайн-камери
Вебкамери у прямому ефірі можуть надавати Росії інформацію про розташування ППО чи переміщення військової техніки. Вимкнути їх навіть дистанційно нескладно, каже менеджер із наступальних атак кібербезпекової компанії Divoro Сергій Харюк. Налаштування та паролі здебільшого стандартні.
«Людина із базовим володінням компʼютером, пошуковими сайтами, та знаннями словника паролів може отримати доступ і керувати камерою як завгодно, у тому числі і вимкнути», – каже Харюк. Процес можна автоматизувати, прописавши стандартний код для кожного типу камер. Чому тоді проблема існує на другий рік повномасштабної війни?
«Хіба ви цьому зарадите при сьогоднішніх технологіях? Тут повинна лише бути свідомість у людей», – прокоментував речник Повітряних сил Юрій Ігнат в етері телемарафону 16 травня. Протиповітряна оборона в України працює динамічно, після бойової роботи місця пусків та дислокації змінюються, додав він. Та блокування камер, на думку Ігната, мають регулювати місцеві військові адміністрації.
Юридичних підстав заборонити публічні камери в поточному законодавстві немає. «Місто не може впливати на приватну власність, – каже Оленич. – Має бути відповідний закон про регулювання розміщення таких камер».
У кулуарах ВР проблема не обговорюється. «Це не законодавче питання, потрібно прийняти нормативно-правові акти на рівні Кабміну», – каже Федієнко. Ближче до порядку денного посилення кримінальної відповідальності за публікацію в соцмережах відео й фото роботи ППО, додає він.
Тож поки працює лише блокування СБУ у ручному режимі. Після випадку із «Кинджалами» над Києвом волонтерська організація IT Армія закликала користувачів надсилати дані про розташування камер і отримала понад 300 повідомлень за два дні.
«На першому етапі ми збираємо інформацію про такі камери, включаючи IP-адреси, провайдерів та їхню геолокацію», – відповіли на запит Forbes у пресслужбі IT Армії. Далі інформацію передають українським спецслужбам.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
