Двоє із засновників стартапу Reface, Денис Дмитренко та Кирило Сигида, а також ранній інвестор Сергій Токарєв запустили нові проєкти. Разом вони відкрили венчурну студію Pawa, яка спеціалізуватиметься на пошуку і розвитку проєктів у галузі штучного інтелекту й машинного навчання. Крім цього, Дмитренко і Токарєв запустили венчурний фонд Roosh. Forbes розповідає деталі
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Зміни у Reface
Reface – український стартап з персоналізації контенту. Його головний продукт – однойменний додаток, яке вміє змінювати обличчя на відео і картинах. Програму, доступну на Android та iOS, скачали понад 100 млн разів. Офіційно компанія залучила $5,5 млн інвестицій від американського фонду A16Z.
У Reface сім співзасновників, у січні 2021 року у проєкті змінилося управління. Роман Могильний, 29, пішов з посади гендиректора, його місце зайняв Дмитро Швець, 34. Він займався віднсинами з інвесторами і розвитком бізнесу, а до приходу в стартап був керуючим партнером венчурного фонду Imperious Group.
Тоді ж від операційного управління Reface відійшли Денис Дмитренко, 29, та Кирило Сигида, 32. Вони перейшли на посади членів ради директорів і будуть залучені в ухвалення стратегічних рішень. «Оскільки Reface зміцнів, я можу сконцентруватися на Pawa», – розповідає Дмитренко, котрий допомагав стартапу зібрати команду і знайти інвестиції. «Весь накопичений управлінський досвід вигідніше вкладати в нові проєкти, – додає Сигида. – У Pawa я буду долучений до відбору проєктів, формування команд, а також залучення інвесторів».
Як влаштована Pawa
Вперше про Pawa стало відомо в березні 2021-го, на той час проєкт перебував у розробці вже кілька місяців. Forbes уперше дізнався про плани команди Reface запускати венчурну студію у вересні 2020 року.
Дмитренко, Сигида і Токарєв виступають засновниками Pawa. Вестиме операційне управління Анна Шувалова, 34. Вона близько 10 років займається інвестиціями і роботою з технологічним сектором. Раніше Шувалова була главою з аналітики та партнерств у Genesis, а також інвестиційним менеджером Horizon Capital. Випускниця факультету грецької філології Маріупольського державного університету, в 2020 році вона також закінчила Стенфордську бізнес-програму MSx з менеджменту.
Технічним директором Pawa став Борис Працюк. З 2015-го по 2019-й він очолював R&D-підрозділ Ciklum – пʼятої за розміром IT-компанії України за версією DOU.UA, а потім обіймав посаду технічного директора у стартапі Scalarr. За планом засновників, попервах штат компанії становитиме близько 10 осіб, переважно це будуть технічні фахівці.
Формат роботи і фінансування
Венчурна студія – щось середнє між фондом та акселератором. Вона вирощує проєкти з нуля або допомагає доопрацювати продукт і вийти на ринок. «Pawa – не венчурний фонд, тому до нас не варто звертатися тим, кого лякає висока операційна залученість інвестора в роботу над продуктом», – каже Сергій Токарєв, 37.
Pawa шукає проєкти на дуже ранній стадії, у планах студії – знайомитися із засновниками ще на рівні перевірки ідеї. «Спочатку ми оцінюємо її з точки зору можливості технічної реалізації, бізнес-логіки та привабливості ринку, – розповідає Токарєв. – А потім допомагаємо в розробці й тестуванні MVP». Щорічно через таку воронку пропускатимуть до 10 ідей.
Студія буде сфокусована на проєктах із застосуванням технології машинного навчання, ключові сфери – медіа, ігрова індустрія, фінансові технології, охорона здоровʼя. Pawa має намір інвестувати до $500 000 в обмін на мажоритарну участь у проєкті, говорить керуючий партнер Анна Шувалова. Частка засновників залежатиме від їхнього рівня залученості.
На перевірку гіпотез і розробку резиденти отримають до 18 місяців. «Ми збираємося інвестувати в Pawa $3–5 млн на рік, достатній обсяг фінансування вже зібрано», – запевняє Токарєв. Крім власних коштів засновники залучили сторонніх інвесторів. Їхні імена не розкривають. Це не інституційні гравці, а приватні підприємці з кола знайомств засновників, каже Шувалова.
Зараз у Pawa вже є активні проєкти. Компанія розробляє технологію дубляжу для неназваної великої кіностудії. «Щоб губи акторів рухалися так, ніби фільм і було знято мовою перекладу», – розповідає Дмитренко.
Що таке Roosh Ventures
Roosh Ventures – венчурний фонд, який запускають Денис Дмитренко та Сергій Токарєв. Його розмір не розкривають, як і список ключових інвесторів. Офіційно проєкт запрацює до кінця весни 2021 року.
Roosh влаштований за так званою вічнозеленою моделлю. Він реінвестуватиме зароблене на успішних угодах, а не формуватиме класичні фонди з 5–10-річним терміном життя.
Компанія шукає ML-стартапи на етапі зростання і готова вкладати $1–3 млн. Зараз у Roosh чотири закритих угоди, ще дві фонд обіцяє розкрити найближчим часом. Серед партнерів у нинішніх раундах – гравці зі світовими іменами: каліфорнійські фонди Sequoia Capital, A16Z, DST Global, Spark Capital. Судячи з дат цих угод, Дмитренко і Токарєв інвестують як мінімум з другої половини 2020-го.
26 вересня на Форумі «Енергія бізнесу» Forbes збирає регуляторів і лідерів бізнесу. Мета заходу — обговорити проблеми і знайти рішення, які дозволять зробити українську енергетику дешевою, рясною та стійкою. Встигніть купити квиток!
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.