Категорія: Інновації
Дата: 11 серпня 2023 12:51

Збуваються не дуже оптимістичні прогнози. Віцепрезидент IT-гіганта GlobalLogic про скорочення бізнесу в Україні, перехід на гіг-контракти та бронювання. Інтерв’ю

Валентина Дудко

Forbes

Анастасія Несенюк

Forbes

12 хв читання

Віцепрезидент зі стратегічних ініціатив GlobalLogic Андрій Яворський. Фото надано пресслужбою

На початок 2023-го GlobalLogic був у трійці найбільших гравців українського IT-ринку. Глобальний бізнес компанії росте попри очікування рецесії. Проте в Україні ситуація не настільки райдужна – «запаси» мирного часу вичерпані, залучати нові проєкти складно. Як материнська Hitachi намагається допомогти з замовленнями й які шанси повернутися до зростання – про це Forbes поговорив із віцепрезидентом зі стратегічних ініціатив GlobalLogic Андрієм Яворським

Інтервʼю скорочено та відредаговано для ясності

Глобальний бізнес GlobalLogic у першому кварталі 2023-го фінроку зріс на 26% рік до року (або на 19% в доларі) і залишається високорентабельним. Менеджмент Hitachi прогнозує зростання навіть попри економічний спад у Європі та США. Проте ні Україна, ні українська частина бізнесу не згадується. Україна – все ще важливий бізнес-сегмент для компанії?

Україна залишається великим і важливим сегментом бізнесу. У нас близько 30 000 інженерів по всьому світу, з них 6500 або понад 20% – в Україні.

З початку війни проєкти, що знаходяться в Україні, ми намагалися робити і в Україні, і в Європі. У GlobalLogic понад 2000 інженерів у Польщі, близько 700 – у Словаччині. Ми придбали компанію на близько тисячі спеціалістів в Румунії, розвиваємо Хорватію. Проєкти інтегровані, не можна сказати, що щось робиться тільки в Україні, а щось – лише в Польщі. Все працює разом.

Як йдуть справи в Україні?

На жаль, мені здається, збуваються наші не дуже оптимістичні прогнози про те, що бізнес скорочуватиметься, якщо не буде розв’язана низка проблем. Ці проблеми не вирішені.

Ми намагаємося утримати бізнес в Україні стабільним, але зі зрозумілих причин він скорочується. Проєкти закінчуються, а нові не приходять.

Наші клієнти почуваються комфортно з тим, як працює компанія в Україні. Превентивно вони не виходять з ринку. Просто, коли приходить час створювати якісь великі програми розробки, вони кажуть: «Давайте ми повернемося в Україну, коли закінчиться війна, щоб ми могли приїжджати до людей, а вони до нас».

Втім, за останній рік до нас у Львів приїжджали три-чотири замовники. Усі вони – люди, які розуміють ситуацію достатньо добре. Одна з цих компаній має у менеджменті хлопців з Литви та Латвії, які теж не дуже позитивно ставляться до сусіда.

Також у вересні має приїхати наш менеджмент із Великої Британії. Поїздки відновлюються, але вони не такі часті, як було до війни чи пандемії. Це одиничні випадки.

Про стан GlobalLogic в Україні

У 2023-му компанія залучила в Україну 10-11 нових клієнтів, виходячи зі слів вашої колеги Анни Щербакової з DOU. Це багато чи мало порівняно з довоєнними темпами?

Це дуже мало. До того ж це невеликі проєкти на 10-20 осіб. Це непогана команда, але не довоєнні проєкти на 100-150 людей.

У нас є всебічна підтримка Hitachi – вони й Україну підтримують, і в цілому розуміють, що у нас проєкти закінчуються з обʼєктивних причин.

Ми намагаємося приводити бізнес Hitachi в Україну та займати в ньому людей, які звільняються з проєктів.

Маємо намір компенсувати ситуацію. Але як у будь-якому бізнесі треба налагодити стосунки, пояснити, що ти можеш зробити, здобути довіру. Це потребує часу, цикли перемовин та продажу тривають до пів року. Проте ми плануємо, що бізнес ростиме й заміщатиме те, що відбувається у нас на даний момент.

Можете навести приклади таких проєктів із Hitachi?

Річний оборот Hitachi – понад $80 млрд, у них досить різноманітний бізнес, багато підрозділів.

У нас досить активно розвивається Hitachi Energy – це підрозділ, який займається енергетикою. Там низка проєктів на 40-80 людей. Ми почали працювати також із Hitachi Rail – це потяги, залізниця. Вони хочуть вивести на ринок кілька внутрішніх продуктів.

Також у Hitachi є низка бізнесів у галузі автоматизації промисловості. Тривають перемовини, аби вони також з’явилися в нас.

Поговоримо про команду. На кінець 2022-го у вас було понад 7000 людей в Україні, зараз – 6500. Це означає, що ви скоротили команду?

Ні. Близько тисячі осіб, які мають можливість, просто виїхали в країни, де є наші офіси. Вони можуть працювати там чи віддалено.

Ситуація на ринку важка, але активність все одно є. Люди отримують офери в інших компаніях і йдуть. З тими, хто довго без проєктів, розходимося за взаємною згодою, вічно це тривати не може. Такі процеси були й до війни.

Є ще натуральне скорочення компанії: новий бізнес не приходить, люди йдуть. Ми їх просто не заміняємо тому, що зростання в Україні немає.

У пріоритеті – співробітники компанії. Ми закрили близько 700 позицій всередині й залучили 300 людей з ринку. Зараз у нас 160-170 відкритих позицій. Беремо спеціалістів з ринку, просто якщо до війни це було 500 осіб, то зараз у кілька разів менше.

Яка динаміка українського бізнесу у першому півріччі 2023-го порівняно з минулим роком?

З природних причин вона зменшується. Відбувається, так би мовити, ерозія. У першій половині минулого року ще був потенціал росту, який накопичився до війни. За останні пів року він вичерпався.

У цілому на ринку кандидатів стало більше, їхні очікування компенсації знижуються. Мені здається, що попит має з’явитися, адже на глобальному ринку він є. Жити з тими ж цінами та зарплатними очікуваннями, що й до війни, вже не вийде. Доки не закінчиться війна, не відновиться інфраструктура.

Для вас це плато чи спад?

Ми намагаємося, аби це було плато й утримуємо бізнес. Задачі виходити з України немає. Важко сказати, як все розвиватиметься.

Подивимося, якою буде осінь-зима. Є три сценарії розвитку. Оптимістичний – якщо не перемога, то вагоме просування, посилення ППО, менше обстрілів тощо. Другий – як зараз. Третій – все погіршуватиметься.

Звичайно, за першого сценарію бізнес зростатиме. Якщо атаки на критичну інфраструктуру припиняться чи успішно відбиватимуться, якщо вирішиться питання з поїздками в Україну та з України.

Якщо ситуація залишається як зараз, то буде плато або, можливо, невелика ерозія. Якщо погіршуватиметься – бізнес падатиме. Поки все йде за другим сценарієм.

Про бронювання й виїзд за кордон

У мене зараз невелике дежавю, бо ці питання повторюються від інтерв’ю до інтерв’ю вже півтора року. Але все ж поговоримо на вічні теми. На квітень 2023 року у вас було 15 заброньованих фахівців. Чи є прогрес до серпня?

Зроблені раніше бронювання скінчилися. Ми зараз дивимося, як зробити нові. Ситуація починає вирішуватися. Стає зрозуміло, що можна зробити. Водночас новий процес став більш зарегульованим. Тому ми поки що якихось бронювань не зробили. Намагаємося зрозуміти, що для цього необхідно.

Змінилися вимоги до документів. Ми, як компанія, готові забронювати людей. Питання в тому, що їм треба принести найсвіжіші документи з центрів комплектації. Наприклад, військовий квиток з актуальною військовою спеціальністю тощо. Ми не можемо порушувати закон і подавати неправильні документи.

Думаю, ви уявляєте, що не всі хочуть йти до центрів комплектації та уточнювати свої документи.

Це питання виникає в усіх учасників ринку. Тому зараз ми дивимося, у кого які документи. Коли збереться пул людей, яких можна подати, ми їх подамо.

Зараз йдеться про уточнену процедуру після розʼяснень Мінцифри?

Так. Ми вступили до Дія.City, наймаємо людей і в штат і на гіг-контракти.

У штат і на гіг-контракти наймаєте нових чи тих, хто вже працює з компанією?

І тих, й інших.

Який відсоток зараз команди на гіг-контрактах?

Пів сотні на початок серпня. Ми почали процес кілька місяців тому.

Згідно з вимогами Дія.City, плануємо усіх фахівців компанії залучати як гіг-контракторів. І нових, і дійсних.

Раніше великі компанії, та й невеликі теж, не поспішали переходити на Дія.City. Що змінилося для вас?

Не поспішали, тому що Дія.City як презентація виглядала цікаво, а реального закону за нею не було. Ти міг прийти, а потім виявлялося, що не в те місце, в яке збирався.

Перед початком війни були прийняті уточнювальні закони. На якийсь час це загальмувалося, але потім стало зрозуміло, який все матиме вигляд. Були надані якісь гарантії. Коли все стало зрозуміло, ми вирішили, чому б не піти, нормальні умови.

Місяць тому, за даними Мінцифри, на всю індустрію було заброньовано 1000 осіб, ще 1100 – у черзі. Прогрес так собі. Як ви оцінюєте перспективи сервісу «єБронювання», який начебто знову намагаються воскресити?

Я позитивно сприймаю те, що відбувається. Ідуть спроби вирішення проблем. Як це буде реалізовано, зараз не зрозуміло.

Ми на волонтерських засадах допомагали й продовжуємо допомагати. Описуємо, який вигляд могли б мати бізнес-процеси, показуємо реальні проблеми, з якими стикаються люди тощо.

Сподіваюся, що реалізація буде зручною для всіх учасників. Моє ставлення позитивне. Рухатися уперед краще, ніж стояти й нічого не робити.

Обговорення системи «єБронювання», якщо не помиляюся, почалося ще навесні 2022-го.

Повірте, ми з усіх боків пропонували різноманітну допомогу у реалізації. Частина труднощів у реалізації цього сервісу лежить у технічній площині.

Не знаю, наскільки це прозвучить як виправдання затягування реалізації, але автоматизація державних процесів не така проста. Цей сервіс має поєднувати кілька різних міністерств, різних реєстрів. Він бюрократизований. Є певні законодавчі обмеження на передачу й обмін даними громадян. На все це накладаються постійні атаки на інфраструктуру.

Друге питання з категорії «вічних». Чи є новини щодо процедури виїзду за кордон?

Там схожа ситуація з бронюванням. Не можу додати нічого нового. Ми вкрай зацікавлені у цьому, але не можна сказати, що за місяць все працюватиме.

Наразі ведемо переговори з Міністерством цифрової трансформації про те, щоб створити до «єВідрядження» набір документів, за якими ми як компанія зможемо гарантувати, що людина повернеться. Але це теж не електронний процес.

Про темпи відновлення українського IT й прогнози на майбутнє

IT-експорт за шість місяців 2023-го просів рік до року. Наскільки реалістичними виглядають очікування «відскоку» глобального та українського ринків восени?

Світ балансує на межі рецесії. І з огляду на глобальну ситуацію великого попиту на IT немає.

Другий чинник – локальна ситуація в Україні. Неможливість виїзду. Ситуація з бронюванням і тим, що людина може йти вулицею, отримати повістку й піти в армію, хоча вона потрібна на проєкті. Плюс обстріли інфраструктури. Все це створює додаткові труднощі для розвитку бізнесу в Україні.

Загалом, рецесія вдарила по всьому глобальному IT-ринку, просто по Україні вона вдарила болючіше. Коли вона закінчиться, Україні стане легше, але не настільки, щоб повернутися до довоєнних темпів зростання.

Ми завжди говоримо про довоєнні темпи зростання, маючи на увазі рекордні 2020-2021 роки і пандемійний технологічний бум. А якщо порівнювати з 2019-м?

Буде гірше, ніж у 2019-му.

Я керував київським офісом GlobalLogic у 2014-2015 роках. До цього ми росли по 30% на рік, після – на 8%. Тому, на мою думку, зростання повернеться, але це не будуть двозначні числа.

Відновлення не почнеться миттєво, щойно закінчиться війна. Грубо кажучи, повноцінне зростання повернеться, коли в Україну знову літатимуть літаки. Зараз думаю, що протягом наступних 12 місяців це малоймовірно.

Ок, не спекулюватимемо на заявах Ryanair й Wizz Air про наміри відновити перельоти до кінця року.

Погоджуся. Як ми бачили у 2014-2015 роках, відновлення ринку розпочалося приблизно через 18 місяців. Є певна інертність.

GlobalLogic, як глобальний бізнес, нарощує вплив у відомих європейських IT-хабах – Румунії, Хорватії. Це частина стратегії?

У сервісному бізнесі є три-чотири основних напрямки. Азія, а зокрема найменш витратна Індія, Східна Європа та Латинська Америка з США, що знаходяться в одній часовій зоні.

Ті, хто обирає розпочинати бізнес у Європі, роблять це осмислено. Це або зручний часовий пояс для європейських клієнтів, або культурна гармонія, синергія. Тобто, вони не хочуть в Азію, а в Америці – дорого.

Україна була однією з країн, де створювався бізнес, проєкти. Відповідно, клієнти, які вирішили залишитися в Європі, просто обирають інші країни. Тому ми не бачимо перетікання бізнесу від нас в інші глобальні регіони, він просто перетікає в інші європейські країни.

Чи є ризик, що після перемоги Україна не зможе відіграти цю внутрішньоєвропейську конкуренцію?

Україна зможе її відіграти. Питання в тому, що Україна, можливо, не зможе відіграти її на тих же умовах, що були до війни.

По-перше, ціни на послуги в Україні, Польщі, Румунії були однакові. І просте ребалансування цін у бік зменшення швидко призведе до того, що багато клієнтів знову підуть до України.

Найбільший ризик – демографічний. Хтось не повернеться, хтось захоче виїхати, коли відчиняться кордони. І є велика ймовірність, що сам ринок просто стане меншим.

Не можу сказати, що існує однозначний тренд, наприклад, що усі хочуть виїхати, чи навпаки, усі хочуть повернутися. Просто люди чекають прозорих правил, щоб їздити туди-назад.

Про бум штучного інтелекту

Поговоримо про інші ризики. Для GlobalLogic генеративний штучний інтелект – це ризик чи можливість?

Однозначно можливість. Роботи побільшає. Ми зараз впроваджуємо його в існуючі продукти клієнтів.

Якими темпами? Наприклад, в одного з ваших найближчих конкурентів в Україні – SoftServe – понад 200 реалізованих ШІ-проєктів, 30 активних, ще десяток збираються запускати.

Я оперуватиму глобальними цифрами – це тисячі проєктів. У нас проєкти поділені між регіонами, у кожному другому є ШІ.

Зараз це не те, щоб мейнстрім. Усі розуміють, що без цього компонента не можна бути конкурентоспроможними.

Коли у замовників з’явилося це розуміння?

Є класична крива адаптації та інновацій: спочатку новатори, далі – early adopters, потім основна маса та ті, хто відстав.

Ми зараз у середині цього циклу, коли всі намагаються додати собі ШІ. Хтось робить прості речі на кшталт чат-ботів для спілкування з клієнтами. Хтось іде набагато далі, оптимізує різні виробничі процеси, системи моніторингу тощо.

Хоча є ще багато бізнесів, які не те щоб не звертають на це уваги. Вони просто слабко цифровізовані і прикрутити ШІ так просто не виходить.

Про підготовку до зими й евакуацію

Як компанія оцінює рівень продуктивності та ментальний стан команди?

Ми нормально пережили зиму. На мою думку, наша ППО спрацювала добре. Нам вдалося уникнути блекаутів, яких усі побоювалися. Так, були відключення світла, але люди адаптувалися.

Ми закупили 2500 енергетичних станцій, Starlink для команди, своїм коштом компенсували купівлю павербанків тощо.

Продуктивність залишилася стабільною – близько 100%. Траплялося, що в людини пропадає інтернет і вона нічого не може робити, але це було мінімально.

Ситуація складна для всіх українців. Постійна невизначеність, обстріли, стрес, повітряні тривоги. Люди вигорають. Ми намагаємося підтримувати. Наприклад, усі державні свята, які не повʼязані з СРСР, робимо вихідними, хоча в країні вони скасовані. Менеджери вже самі вирішують, як будувати графіки.

Які очікування від наступної зими?

Сподіваюся, що буде не гірше. Ми вже почали готуватися. Зміцнюємо укриття в офісах і будуємо додаткові. Обклеїли шибки в офісах бронеплівкою, навіть якщо скло розібʼється від вибуху, уламків не буде. Уклали контракти на закупівлю дизелю для генераторів.

Минулої зими ми відкрили 11 міні-офісів у різних містах. Навесні їх закрили, бо люди перестали туди ходити. Але за потреби відкриємо їх знову.

Досвід є, усі слабкі місця виправлені. Ми будемо ще краще підготовані.

Ви переглядали плани безперервності бізнесу (BCP) на 2023 рік? Чи зʼявилися там нові пункти, сценарії?

Масштабного перегляду не було. Було багато невеликих покращень.

Ґрунтуючись на досвіді минулої зими та невтішних прогнозах на прийдешню, ви розглядаєте сценарії евакуації української команди?

Ми й зараз наполегливо пропонуємо і допомагаємо переїжджати, коли у певних регіонах загострюється ситуація. Наприклад, на Херсонщині в нас було кілька десятків людей. Коли почалася наступальна операція, ми одразу всіх обдзвонили й сказали: «По можливості, переїжджайте». Але люди звикли, ніхто їхати не хоче.

Якщо говорити про переїзд за кордон, ми не можемо порушити закон. Якщо людина має можливість і хоче виїхати, це відкрито.

Якщо будуть якісь катастрофічні події – прийматимуться катастрофічні рішення.

Матеріали по темі