Категорія: Інновації
Дата: 01 березня 2023 07:00

«Рік буде складний, його потрібно пережити». Інтерв'ю керівника найбільшої IT-компанії України Юрія Антонюка – про скорочення найму, зарплати розробників та ШІ

Валентина Дудко

Forbes

Про воєнні результати, відтік клієнтів та ризики для бізнесу Forbes поспілкувався із віцепрезидентом, главою EPAM у Центральній та Східній Європі Юрієм Антонюком. Фото прес-служба EPAM

Український офіс аутсорсера EPAM пережив рік великої війни без масштабних звільнень, але темпи найму до рівня 2021-го не дотягували. Деякі клієнти зменшували або не продовжували контракти. Чи зміниться ситуація у 2023-му, розповідає віцепрезидент компанії у регіоні Центральної та Східної Європи Юрій Антонюк

Рік російсько-української війни суттєво перекроїв географію EPAM Systems. На початку 2022-го 60% розробки глобальної IT-компанії з білоруським корінням зосереджувалося в трьох найбільших локаціях – Україні, Росії й Білорусі. До лютого 2023-го ця частка скоротилася удвічі, казав на дзвінку з інвесторами CEO та засновник Аркадій Добкін, а до кінця року зменшиться до 20–25%.

Компанія вийшла з російського ринку й удвічі зменшила білоруський штат – до 4500 спеціалістів. Це менше, ніж в Індії та Польщі, зазначає dev.by. В Україні ж EPAM, попри масову евакуацію й блекаути, залишається найбільшим IT-роботодавцем із 11 500 працівниками. Як це впливає на загальний «залік»?

Про воєнні результати, відтік клієнтів та ризики для бізнесу Forbes поспілкувався з віцепрезидентом, главою EPAM у Центральній та Східній Європі Юрієм Антонюком.

Forbes публікує відредаговану та скорочену для зрозумілості версію розмови

«Деякі клієнти зменшували або не продовжували контракти»

Судячи з річної звітності, для глобального бізнесу EPAM рік минув успішно – виторг зріс на 28,4%, до $4,8 млрд. Як справи в EPAM Україна?

Звітність українського ЕРАМ буде опубліковано після завершення зовнішнього аудиту. Але в цілому, оскільки ЕРАМ Україна – значна частина глобального ЕРАМ, можу сказати, що й результати приблизно схожі.

Був великий вплив початку війни, але продуктивність бізнесу швидко відновилася. Український ЕРАМ достойно пройшов цей рік, так само як українська ІТ-індустрія в цілому.

Скільки людей зараз в українському офісі? І скільки з них за кордоном фізично?

В Україні у нас 11 500 працівників. Близько 3000 спеціалістів компанія евакуювала за кордон, частина з них повернулися в Україну.

На початку березня компанія виділила спеціальний фонд на $100 млн для допомоги команді. За 2022 рік витрачено близько $45 млн із цієї суми.

Яка наразі політика найму в компанії? Голова EPAM Україна Степан Мітіш казав, що скорочень не було. Але торік ви мали 12 000 співробітників.

Скорочень не було. Але люди виїхали. І частина вже перейшли до наших локальних офісів в інших країнах. Більшість податкових органів у Європі вимагає цього через шість місяців перебування у країні.

Ми залишаємося на зв’язку з нашими людьми, в нас велике ком’юніті від Португалії й Іспанії до Польщі та Болгарії.

Ми наймали протягом 2022 року, але менше, ніж зазвичай. Деякі клієнти зменшували або не продовжували контракти. Більшість позицій ми закривали за рахунок людей, що вже працюють у компанії.

Найм скоротився, але ми взяли досить багато студентів наших внутрішніх навчальних програм EPAM University – близько 500 молодих спеціалістів.

Ми не згортали наші навчальні програми, навпаки відкрили їх для усіх охочих. Також разом із AWS допомогли 25 університетам у Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Херсоні й інших містах перенести їхню інфраструктуру в хмару, щоб студенти могли продовжувати навчання.

Яка у вас зараз ситуація з бенчем?

Трохи гірше, ніж зазвичай. Але немає такого, що бенч в Україні через війну втричі більший, ніж в цілому по компанії.

Чи скорочували зарплати для спеціалістів, які не зайняті на проєктах?

Ми не скорочували зарплати. Але частину людей, які вже тривалий час перебувають на бенчі, переводимо на неповну зайнятість із пропорційною оплатою.

Більшість наших спеціалістів працюють як приватні підприємці, це абсолютно збігається з їхніми контрактами. Є замовлення – вони його виконують і отримують компенсацію. Немає – оплата не здійснюється. Це фактично скорочення обсягів замовлення між компанією і приватним підприємцем.

Таких людей небагато, думаю, це одиниці відсотків.

У 2020-му в інтерв’ю DOU ви казали, що компанія намагається тримати мінімум 20% зростання для кожної країни, а Україна тоді зростала найшвидше. На ці темпи можна розраховувати у 2023-му?

Ми не знаємо, як буде розвиватися війна.

Ситуація може динамічно змінитися протягом одного року. Це дуже добре показала пандемія. Усі думали, що 2020 рік буде дуже складним, буде спад і криза. Але після першого кварталу почалось дуже швидке зростання, наша компанія показала кращі темпи, ніж у 2019-му.

Я думаю, зростання індустрії буде, але на одиниці відсотків, не на 20%. Темпи ЕРАМ будуть аналогічними індустрії.

Яка зараз рентабельність бізнесу EPAM? Вища чи нижча за середню по індустрії валової рентабельності близько 35–40%?

Питання фінансів та рентабельності – зона відповідальності глобального офісу, тож я не можу його коментувати.

Україна завжди була достатньо прибутковою, про що свідчать наші фінансові результати. Не те щоб високоприбутковою, адже зарплати й вартість розробки протягом останніх років поступово зростають. Колись середня зарплата українського програміста була $2000 і вважалося, що це круто. За довоєнними оцінками вона зросла до $3000–4000, навіть $5000.

Чи зростатимуть зарплати програмістів в Україні протягом наступних року-двох?

Зарплатний ринок – комерційний. Якщо спеціальність дефіцитна, зарплата зростатиме. Немає попиту – немає й зростання, бо замовникам немає жодного сенсу витрачати більше.

Найімовірніше, в Україні цього року збільшення попиту не буде. У цілому в світі великий бізнес скорочує тисячі працівників, значить, на них немає попиту. Ймовірно, ця тенденція триватиме весь рік.

Ріст можливий, та гадаю, якщо він і буде, то в хайпових технологіях. Ми бачимо великий хайп навколо машинного навчання, ChatGPT тощо. Можливо, це викличе сплеск зростання зарплат на якісь спеціальності.

Як вплинув на українську частину бізнесу EPAM вихід із Росії, де був не лише великий центр розробки, а й великі клієнти?

Український офіс не працює з російськими клієнтами вже багато років. Ми припинили з ними будь-які зв’язки в 2014 році, як тільки почалася війна, як тільки Росія вторглася на наші землі.

Тому це ніяк не вплинуло на український бізнес. Було б дивно, якби одна з найбільших компаній в Україні, що допомагає державі, співпрацювала з клієнтами з воюючої сторони. А про вплив на глобальний бізнес СЕО компанії вже не раз розповідав.

Наскільки великим був бізнес EPAM у Росії

Російський офіс EPAM був третім за кількістю працівників після України та Білорусі. Його 8933 співробітники на кінець 2021 року становили 15,2% глобального штату компанії, свідчать дані квартальної звітності EPAM. Прибуток основної російської юрособи за 2021 рік, за даними Spark-Interfax, склав $73,4 млн, що становить 13,7% від глобального.

«Сподіваюся, індустрія зможе зростати, ЕРАМ зможе працювати»

Які найбільші виклики для бізнесу ЕРАМ ви бачите у 2023 році?

Я сфокусуюся на українських викликах. Вплив війни неможливо переоцінити чи не враховувати.

Ми бачимо, що зима була складна. Зараз ситуація з енергозабезпеченням стабілізувалася. Якщо знову потрапимо в такий період, знаємо, як будемо його проходити, – всі офіси повністю готові до автономної роботи.

Сьогодні ми не знаємо, як будуть розвиватися події весною і влітку, чи зростатиме мобілізація. Адже зараз ми бачимо, що вона триває й люди отримують повістки. Близько 250 наших спеціалістів приєдналися до лав ЗСУ та Територіальної оборони минулого року, але ми скорегували проєкти й продовжили роботу.

Зараз компанії працюють над списками за новою постановою Кабінету міністрів. EPAM підпадає під критерії критично важливого для економіки підприємства. Ми подали на розгляд списки фахівців на бронювання й чекаємо затвердження. Також чекаємо рішення щодо процедури закордонних відряджень для зустрічей із клієнтами та укладання нових договорів.

Мені складно прогнозувати, як все буде. Сподіваюсь, що 2023 рік буде не складнішим, ніж 2022-й. Сподіваюся, індустрія зможе зростати, ЕРАМ зможе працювати. Сподіваюся, не буде таких великих евакуацій, як на початку війни.

Основні виклики ми всі розуміємо: воєнний стан та військові дії, ситуація з критичною інфраструктурою.

Все це може впливати на замовників. Одна справа – бути в Києві чи у Львові, або в інших містах, і бачити, як все працює. І зовсім інша історія – дивитися CNN або читати щось в інтернеті і на основі цього будувати ставлення до ЕРАМ.

Який відтік клієнтів і чим вони найчастіше аргументують припинення співпраці?

У нас немає клієнтів, які працювали виключно з Україною, тому це питання глобального рівня. На останній зустрічі з аналітиками Аркадій Добкін сказав, що ми не втратили жодного великого клієнта за 2022 рік. Проте деякі клієнти переглянули обсяги проєктів або відтермінували їх через глобальну економічну невизначеність.

«ШІ ще не досягнув того рівня, щоб люди були взагалі непотрібні»

Як щодо технологічних змін? Популярність low-code, no-code, штучного інтелекту – це виклики чи можливості для вас?

Я достатньо довго працюю в індустрії і багато разів чув, що програмісти скоро будуть непотрібні, що скоро все буде автоматизовано.

Але історія розвитку індустрії показує, що кожен новий виклик – це, скоріше, нова можливість для розвитку, ніж проблема, що закриє ваш бізнес. Звичайно, до цього треба готуватися, а не сидіти й чекати.

Якби ми не шукали нові спеціалізації, якби не купували компанії з унікальними можливостями, можливо, давно вже вилетіли б з бізнесу. Він не такий простий.

Мені складно прогнозувати на 10–20–50 років. Але на найближчі пʼять років я не бачу викликів, що можуть уповільнити розвиток цифрової індустрії. Я бачу тільки нові можливості.

Я не дуже переживаю, що зʼявляються no-code рішення. Це, навпаки, круто, ми так само можемо їх інтегрувати. Чим більше інструментів, тим краще рішення ви можете запропонувати клієнтам. Або зробити кращий продукт, якщо ви продуктова компанія.

Думаю, в Україні у перспективі трьох-пʼяти років буде розвиток інвестицій. Україна стала дуже відомою, гадаю, багато клієнтів захочуть якщо не допомогти, то хоча б підтримати економіку.

Я більш позитивно налаштований на перспективу. Але цей рік буде складний, його потрібно пережити.

Ок, вважатиму вас технооптимістом.

Так, повністю згоден, це правильна характеристика (посміхається).

Тоді поговоримо про можливості. Наприклад, Copilot – перша чи одна з перших ластівок програмування за допомогою ШІ. Які у неї перспективи?

Copilot – не перша і не єдина ластівка, вона одна з досить відомих. Я думаю, це дуже круто. Я багато років програмував сам і знаю, що не так легко кодувати з голови. Такий класний помічник, як Copilot, може набагато краще робити якісь рутинні речі, що не критичні для твого рішення.

Я на 200% впевнений, що автоматизовані інструменти не замінять креативну працю людини. Чому? Усі ці інструменти створюються на коді, який є в репозиторії. Так, там багато коду. Але багато компаній не дозволяють своїм програмістам викладати код в публічні репозиторії.

Фактично велика, можливо, навіть більша частина програмних рішень, алгоритмів не потрапляють у Copilot для навчання. Він цього просто не знає. Протягом кар’єри людина може отримувати спеціальні знання, яких просто не буде у наборі даних, що використовується у Copilot чи іншому аналогічному інструменті.

Тому як оптиміст я впевнений, що Copilot, ChatGPT та інші інструменти будуть допомагати й прискорювати роботу, але вони не замінять людину в найближчі 10–20 років.

Суто технічно, чи можна навчити аналог Copilot для внутрішнього використання на власному коді компанії, наприклад такого розміру, як ЕРАМ?

У цьому немає проблеми. Але треба розуміти, що код, який ви зобов’язалися передати клієнту, використовувати не можна. Навчати можна лише на інтелектуальній власності компанії, наприклад, на коді для наших внутрішніх проєктів.

Впевнений, що люди, які займаються нашими інструментами автоматизації, відстежують такі можливості. Але не важливо, на якому наборі даних ви будете тренувати помічника, це все одно буде помічник.

Роботи вже давно зайняли нішу великих конвеєрних виробництв, де вони працюють набагато краще за людей. Якщо говорити про інтелектуальну роботу, ШІ ще не досягнув того рівня, щоб люди були взагалі непотрібні.

У шахах чи го, де можна формалізувати задачу, нехай і складну, ШІ вже обійшов людей. Але там, де йдеться про креатив, про додану унікальність, розробникам штучного інтелекту треба ще дуже багато працювати, щоб він бодай порівнявся з інтелектом людини.

AI-хайп – тимчасове явище чи він так чи інакше залишиться з нами назавжди?

Думаю, це надовго. Не знаю, як щодо назавжди, але це дуже крута тема, що почалася не сьогодні. У 1950-х перші комп’ютери намагалися спроєктувати за нейронними схемами, подібними до того, як працює людський мозок. Потім зрозуміли, що елементна база не дозволяє, і перейшли на універсальну архітектуру.

А машинні навчання розпізнавання образів, які ми зараз бачимо, створювалися за принципами роботи людського мозку. Вони розроблялися останніх 70 років, і ми тільки підходимо до якихось результатів.

Також маємо рішення на штучному інтелекті. Це наша внутрішня розробка TelescopeAI, якою цікавляться і зовнішні клієнти.

Це система для розумної автоматизації організаційної роботи і структури компанії, щоб співробітники компанії мали миттєвий доступ до інформації, організаційних структур. Там використовується велика кількість машинного навчання, щоб з неструктурованої інформації можна було вибрати цінні дані, потрібні для роботи. Це розумна HR-система.

Які перспективи її продавати?

Ми її продаємо, хоча це не основний бізнес. Порівняно з нашим мільярдним виторгом це дуже маленька частина. Ми не продуктова компанія, для нас це, скоріше, побічний ефект.

Продуктові компанії вже понад рік масово скорочують людей. Як ви ставитесь до цього тренду і чи впливає він на сервісний бізнес?

Глобальні тренди завжди впливають і на продуктовий, і на сервісний сегменти. Не сказав би, що скорочують лише продуктові. Це просто великі компанії. Той самий Google і продає продукти, і надає сервіси.

Тенденції відомі. Ми пройшли вже не одну кризу і бачили, що за нею завжди йде період підйому. Питання тільки, коли він почнеться.

Тож ви скоротите певну кількість людей, а потім побачите підйом, і їх знову доведеться наймати. І тут питання до стратегії компанії. Що краще: дати людям можливість працювати, можливо, зі зменшеним навантаженням та меншою оплатою, чи звільняти і виплачувати їм компенсації?

Ми намагаємося балансувати на межі, не наймати дуже багато, коли йде якесь хайпове зростання. Багато компаній кажуть, що неправильно оцінили зростання 2020 року. У нас таких історій не було. Глобальні тенденції існують, і ми намагаємося бути стриманими в прогнозах, але сподіватися на краще.

Матеріали по темі