Категорія
Інновації
Дата

Баг системи. IT-бізнес скаржиться на довгоочікувану нову процедуру бронювання працівників. У чому проблема

4 хв читання

Наприкінці січня 2023-го Кабмін оновив правила бронювання працівників від мобілізації. IT-компанії боролися за неї понад рік, однак прогрес все ще занадто скромний. Що викликає найбільші нарікання

«Ми разом із іншими гравцями ІТ-ринку довго чекали на чітку та прозору процедуру бронювання», – каже Степан Мітіш, віцепрезидент й голова EPAM Україна. Найбільший в країні IT-роботодавець із понад 11 500 українських співробітників подав на розгляд списки за новим порядком ще у лютому. Проте результатів й досі нема.

Ситуація EPAM – не унікальна. «Суттєвих зрушень нема, на жаль, і якоїсь суттєвої кількості заброньованих саме співробітників компаній теж нема», – каже виконавчий директор Асоціації IT-Ukraine Костянтин Васюк. Чому процес уже третій місяць не зрушить з місця?

Як (не) працює нова процедура бронювання

Станом на середину березня бронювання від мобілізації мали понад пів мільйона працівників українських компаній, свідчить надана Forbes статистика Кабміну. У топі галузей – енергетика, транспорт і АПК. Проте за новою процедурою заброньовано лише 2176 осіб.

На IT-бізнес, за даними уряду, загалом припадає 11 000 бронювань. Це близько 4% індустрії, яку IT-Ukraine на кінець 2022 року оцінювала у майже 275 000 фахівців. Січнева постанова Кабміну дозволяє бронювати на пів року до 50% військовозобов’язаних компанії. На практиці айтівці не прагнуть отримати бронювання на всіх, наголошує Васюк, лише для критично важливих працівників. Але й це вдається не всім.

У квітні 2022-го GlobalLogic через Мінцифри та Мінекономіки вдалося забронювати 15 людей. Загальний український штат компанії – понад 7300 фахівців. «Це єдиний випадок, коли ця процедура пройшла», – казав рік потому в інтерв’ю ЄП старший віцепрезидент GlobalLogic Андрій Яворський.

У менших компаній результати не набагато кращі. Valtech Ukraine за старим порядком отримала бронь для 30 із майже пів тисячі спеціалістів на борту, каже Head of People and Culture компанії Наталія Тейлор.

Ciklum, що на квітень 2023 року мав 2800 людей в українських офісах, у першу хвилю вдалося забронювати 5% персоналу. Новою процедурою компанія ще не встигла скористатися, адже лише нещодавно отримала статус критичного для економіки підприємства, каже віцепрезидентка з HR Ciklum Надія Чала.

Побоювання, що нова процедура не враховує реалії українського IT, лунали одразу після її затвердження. Близько 88% українських IT-спеціалістів мають статус гіг-контракторів або ФОПів, повідомляв Forbes у січні СЕО Львівського ІТ Кластера Степан Веселовський. «З основних труднощів – відсутність механізму бронювання гіг-контракторів і ФОПів», – каже Чала з Ciklum.

Друга проблема – час. Для бронювання треба взаємодіяти одразу з декількома державними органами: Мінцифри, Генштабом, Мінекономіки, пояснює директор з розвитку юридичної фірми Asters Олексій Урос, що консультує IT-бізнес. Процес за попереднім порядком зазвичай тривав кілька місяців. «Якщо ви десь помилились, вам відмовляють і повертають на стартову точку, – каже Урос. – Це великий ризик». Він актуальний не лише для IT.

Загальмований механізм бронювання працівників – найбільший ризик для посівної, йдеться у опублікованій 29 березня заяві Європейської бізнес асоціації (EBA). Вона об’єднує понад 900 компаній, у тому числі й з аграрної галузі – найбільшого в Україні експортера. Резиденти EBA очікують затвердження списків від Генштабу та Мінекономіки з лютого 2023-го. Чи намагатиметься бізнес пришвидшити процеси?

Баг системи. IT-бізнес скаржиться на довгоочікувану нову процедуру бронювання працівників. У чому проблема /Фото 1

Що означає затягування бронювання для IT

IT-індустрія за підсумками воєнного 2022 року – третій за розмірами постачальник валюти у країну з $7,3 млрд експортного виторгу. Це на 6% більше, ніж роком раніше.

«Проте не все так класно», – казав на саміті експортерів Forbes співзасновник і президент SoftServe Тарас Кицмей. IT-бізнес не може жити лише на старих замовленнях, потрібно постійно приводити нові проєкти та нових клієнтів. «Нові клієнти в Україну зараз практично не приходять», – констатує Кицмей.

За січень-лютий 2023-го Україна отримала понад $1 млрд експортного виторгу, свідчать дані НБУ. Але це майже на третину, або на $403 млн, менше, ніж за ті ж місяці попереднього року. Остаточний тренд на падіння чи зростання можна буде побачити за результатами кварталу, обережно прогнозує Васюк.

Виторг SoftServe у 2022 році попри воєнні виклики зріс на 30%, глобального EPAM – на 28,4%. Очікувати таких темпів у 2023-му не варто, говорить скептично налаштований глава EPAM у Центральній та Східній Європі Юрій Антонюк. Зростання на 25-30-50% у більшості компаній не відбуватиметься, вважає він.

До чого тут бронювання? Заброньовані ключові спеціалісти на проєктах – додатковий аргумент не відмовлятись від розробки в Україні для замовників, уже понад рік повторюють топменеджери технобізнесу. Але наразі єдиної стратегії вирішення проблеми опитані Forbes ІТ-компанії не мають.

«Компанія не подавала пропозицій на бронювання, оскільки стара процедура не враховувала специфіку роботи ІТ-сектору», – каже віцепрезидент з роботи з людьми львівської N-iX Олександр Шатний. Щодо нової процедури – питання відкрите.

Не поспішають складати списки за січневою постановою SoftServe та Intellias. «Ми чули негативний досвід від наших конкурентів, які подавали людей, – розповідає віцепрезидент із HR Intellias Роман Гапачило. – У рамках процесу ти повністю оновлюєш дані про людей, і ті люди отримували повістки та йшли в армію».

Львівський аутсорсер TechMagic подав на бронювання керівників відділів і найважливіших фахівців й очікує вердикту. Для цього компанія вступила у «Дія.City», каже співзасновниця та голова з HR TechMagic Лідія Даць.

Резидентсво у «Дія.City» як один із критеріїв для отримання статусу критичного підприємства й права на бронювання – чи не головна новація процедури від Кабміну. Станом на початок квітня 2023-го до спеціального податкового режиму приєдналося понад 520 компаній, свідчать дані з реєстру.

«Новий процес бронювання виглядає достатньо прозорим, і це точно краще, ніж відсутність його взагалі», – обережно резюмує Мітіш із EPAM. Також він очікує, що уряд таки схвалить процедуру закордонних відряджень, щоб айтівці могли виїжджати на перемовини з замовниками.

Попередня ітерація провалилася у вересні 2022 року – постанову про «єВідрядження» не підписав прем’єр-міністр. Хороших новин щодо цього питання немає, заявив у ефірі нового ютуб-проєкту Forbes «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» голова Мінцифри Михайло Федоров. «Компанії повинні більш твердо говорити про свою позицію, – каже він. – Ми – адвокати IT-галузі, але потрібно, щоб компанії також більше проявляли свій голос».

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд