З перших тижнів окупації міст півдня України росіяни заявляють про переведення Херсона, Мелітополя та Бердянська на рублі та анонсують прихід до регіону банків із РФ або ОРДЛО. Але цього не відбувається: фінансова система Україна виявилася міцним горішком
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Мелітопольський підприємець Роман Романенко (імʼя змінено з питань безпеки) вперше почув розмови про перехід на російські рублі в середині березня. Незадовго до цього його магазин було повністю розграбовано. У мародерстві брали участь і російські військові, стверджує Романенко. Вони повністю контролюють Мелітополь з кінця лютого.
Ставленики росіян, якими ті замінили представників української влади в окупованих містах, зокрема Херсоні та Бердянську, вже неодноразово анонсували місцевому населенню та підприємцям запуск рубля. Дати постійно змінюють, остання – з 1 травня в Херсоні.
Але ніякого масштабного запуску не відбулося. «Українська влада поки що не бачить осмисленого руху росіян до реального запуску обігу рубля на окупованій території України», – сказав радник голови Офісу президента Михайло Подоляк, коментуючи заяви про «херсонську рублеву зону». «Ми спостерігаємо тільки окремі спроби, – зазначив він. – «Рублеві теми» – це чисті спекуляції, які росіяни використовують для пропаганди».
Російська валюта зʼявилась хіба що на цінниках у деяких магазинах, як-от у захопленому АТБ у Мелітополі, її також періодично видають місцевим мешканцям як грошову допомогу. Але щоб витіснити гривню, їм потрібен контроль над банківською інфраструктурою, як це було в захоплених частинах Донецької та Луганської областей, а також у Криму в 2014 році.
Поки що цього не сталося. Станом на кінець квітня на окупованих територіях працювало близько третини відділень українських банків, розповідає на правах анонімності співрозмовник у Нацбанку. 11 травня лише в Херсоні було відкрито 19 відділень, додає він. Мер Херсона Ігор Колихаєв констатує, що робота української банківської системи в місті, особливо банкоматів, – одна з ключових умов збереження обігу гривні.
У постанові Нацбанку, прийнятій 5 травня, регулятор дає банкам право самостійно вирішувати, чи варто працювати на окупованих територіях. За словами високопосадовця в одній із держструктур, до останнього це робитимуть держбанки, перш за все «Приват» та «Ощад». «У цьому є політична необхідність», – каже він.
Пресслужба НБУ в письмовому коментарі підтвердила, що в таких районах банки продовжують за можливості підкріплювати відділення готівкою. Як саме це відбувається – інформація, що має статус військової таємниці, уточнює співрозмовник у Нацбанку.
Чому банківська система є такою важливою для супротиву «рублевій окупації»?
Урок історії: донецький сценарій
Вивіска «Госбанк ЛНР» на будівлі, яка до війни була відділенням Ощадбанку, – одне з перших очевидних свідчень окупації, у якій уже понад два місяці живе містечко Мілове на Луганщині. О 3:40 24 лютого до нього зайшла російська армія. Вторгнення Росії до України, за словами секретаря СНБО Олексія Данілова, розпочалось саме з цього міста.
Госбанк ЛНР, Центральный банк ДНР, а також Международный расчетный банк (МРБ) з невизнаної Південної Осетії – єдині фінустанови, що працюють в окупованих з 2014 року частинах Донецької та Луганської областей.
Центральный банк ДНР у перший же рік свого існування зайняв приміщення банків, які до війни 2014 року працювали в Донецьку та навколишніх містах. Восени гібридна фінустанова рапортувала про девʼять відділень – усі на місці колишніх донецьких банків, включно з навіть українською «дочкою» російського Сбербанку.
«Якщо в Криму наші відділення просто націоналізували, то в Донецькій і Луганській областях їх забрали силою, багато яких було розграбовано та розбито», – розповідає співрозмовник у ПриватБанку, який побажав, щоб його імʼя не згадувалося у цій статті. Зараз ПриватБанк не контролює близько 90 відділень на територіях, які були окуповані після 24 лютого.
Захоплення банків – важлива умова повноцінної економічної окупації української території росіянами. ЦРБ ДНР та Госбанк ЛНР створювалися для переведення соцвиплат, наприклад пенсій та стипендій, у безготівкову форму. До повномасштабної війни з РФ розрахуватися у донецьких чи луганських магазинах гривнею було неможливо. Більшість жителів Донецька, за словами місцевого мешканця, який побажав зберегти анонімність, отримують зарплату з бюджетів окупованих територій на картки місцевих фінустанов.
У магазинах є POS-термінали, що залишилися від українських банків, однак вони не підключені до жодної з відомих платіжних систем, зазначає ще один співрозмовник у НБУ. «Це не «МИР», але, ймовірно, росіяни допомогли їм з обладнанням та програмним забезпеченням», – припускає співрозмовник.
Херсонський варіант
Мер Херсону Ігор Колихаєв не бачить ознак того, що окупанти готуються до захоплення місцевих банків. Наразі все обмежилося заявою одного з чиновників-колаборантів про прихід до регіону осетинського МРБ. У ОРДЛО він виконував функції посередника, який мав коррахунки в російських банках та давав змогу місцевому бізнесу торгувати з Росією за рублі. За словами співрозмовника з Донецька, цей банк має одне чи два відділення в місті та практично не працює з фізособами. У січні 2021 року Центробанк РФ повідомив, що кредитну установу з такою назвою було ліквідовано.
Альтернативний сценарій, за якого на окуповані території можуть зайти діючі російські банки, не виключений, враховуючи фактично відкриту окупацію українських територій з боку Росії, каже один зі співрозмовників у НБУ. Про плани відновити роботу Сбербанку Росії на базі українського Ощадбанку в Мелітополі наприкінці квітня заявляв мер міста Іван Федоров. Наразі цього так і не сталося, однак, як пізніше уточнив Федоров у ефірі «5 каналу», росіяни захопили місцеве відділення «Ощаду».
Сбербанк, як і інші великі російські банки, досі не працює в окупованому Криму через загрозу потрапити під «кримські» санкції. На півострові присутні лише чотири невеликі фінустанови з РФ. 15 квітня в проросійських телеграм-каналах зʼявилося повідомлення про відкриття відділення «Сберу» в одному з окупованих міст Запорізької області. Втім уже за кілька годин пресслужба банку офіційно спростувала цю інформацію, назвавши її «фейком».
Міняли, готівка та захоплений АТБ
На початку березня в окупованому Мелітополі 12 днів не було зв’язку та інтернету: платіжні термінали не працювали. Через це містяни, які не встигли запастися готівкою, фактично залишалися без грошей, розповідає місцева жителька, яка попросила не називати свого імені з міркувань безпеки.
Зараз ситуація покращилася, інтернет і безготівкова гривня в місцевих є, але витратити її нелегко. На рахунки бюджетників у захоплених регіонах продовжують приходити регулярні соцвиплати. У Херсонській області виплати за квітень дійшли навіть до тих громадян, які отримують їх готівкою через відділення «Укрпошти», розповідає голова ОДА Генадій Лагута. Основні установи фінансової інфраструктури області, як-от казначейство, були евакуйовані на початку вторгнення до неокупованих міст, уточнює він.
Суттєва проблема захоплених територій – торговельні мережі не працюють тут майже від самого початку окупації, тому лише в деяких магазинах можна розрахуватися карткою. Наприкінці квітня на місці мелітопольського АТБ відкрився магазин під вивіскою «Мера» з товарами російського виробництва на полицях. Цінники – одночасно в гривнях та рублях за курсом 2,52 руб/грн (за офіційним курсом НБУ гривня коштує 4,4 рублі). Оплата – тільки готівкою.
Рублі до місцевих мешканців доходять у вигляді «допомоги», яку окупанти готові надати в обмін на паспортні дані. Кілька таких випадків зафіксовано в Генічеську, Мелітополі та інших містах.
Альтернатива розрахункам через платіжні термінали – гривневі p2p-перекази, так можна розрахуватися в багатьох магазинах. Про збільшення їхнього обсягу в окупованих регіонах розповідав у інтервʼю Forbes співзасновник monobank Олег Гороховський.
Ще один варіант – «міняли», які зʼявилися в перші ж дні окупації, зокрема, у Мелітополі. Спочатку вони видавали гривневу готівку в обмін на онлайн-переказ за комісію у 20% від суми. Їхні послуги популярні й зараз, каже місцева жителька, але «ринок готівкової гривні» став більш доступним: комісія стала удвічі нижчою.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
