Українські експортери втрачають гроші через подвійний курс валют від Нацбанку. Тому IT-індустрія намагається переконати регулятор скасувати це рішення. Поки не дуже вдається. Чому НБУ не переконують аргументи (та погрози) однієї з найбільших експортних галузей країни
Два тижні тому Нацбанк відпустив готівковий курс долара у банках, але офіційний залишився фіксованим. Між ним та ринковим курсами виросла прірва у більше 20%. Рішення викликало шквал критики, а найголосніше свої інтереси почала відстоювати ІТ-індустрія.
На зустрічі з Нацбанком асоціація IT Ukraine пропонувала повернути обмеження, коли роздрібний курс не мав перевищувати офіційний більш ніж на 10%, розповідає виконавчий директор асоціації Костянтин Васюк. «Якщо держава нічого не зробить, наступного місяця ми не побачимо $522 мільйонів валютних надходжень», – застерігав він.
Пізніше IT Ukraine опублікувала відкритий лист, де назвала курсову політику «експропріацією частини прибутку». Асоціація натякнула, що через таке рішення українські розробники-ФОПи не будуть заводити валюту в країну, можуть змінити податкове резидентво на іноземне і взагалі будуть переходити до іноземних компаній.
У центрі протиріччя – особливості працевлаштування в українських IT-компаніях: суттєва частина їхніх співробітників оформлена як фізособи-підприємці. Представники індустрії цього не приховують. «При отриманні зарплати ІТ-спеціалісти (ФОП) можуть продати валюту лише за курсом НБУ, тоді як купити чи розрахуватися з гривневих карток за кордоном можна лише за ринковим курсом», – йдеться у відкритому листі асоціації.
Тому IT-індустрія очікує від НБУ певного компромісу, говорить Васюк з IT Ukraine. Відповідь стосовно пропозиції повернути фіксований курс, додає він, регулятор пообіцяв надати до 10 червня. Втім, як зазначили на правах анонімності два співрозмовника Forbes у топ-менеджменті регулятора, змінювати курсову політику під інтереси окремої галузі Нацбанк не планує.
Разом з тим, додає один зі співрозмовників, НБУ очікує, що втрати IT-спеціалістів на курсовій різниці вже найближчим часом зменшаться. Регулятор розраховує на здешевлення роздрібного долару після нещодавнього підвищення облікової ставки НБУ з 10 до 25%.
Що робитиме індустрія, якщо Нацбанк не знайде «компромісний курс»? «Продовжимо переконувати НБУ, – говорить голова асоціації IT Ukraine Віталій Седлер. – Але очевидно, що програмісти хотітимуть тимчасово не заводити свою компенсацію в Україну».
IT-бажання VS інфляція і девальвація
Чому IT-сектор так активно вимагає для себе особливих правил?
Після окупації частини індустріальних і аграрних регіонів та блокування портів, IT мимоволі стала чи не головною українською експортною галуззю. Попри війну в IT-секторі продовжує працювати близько 95% компаній, наводить дані Віталій Седлер.
У першому кварталі, за даними IT-Ukraine, індустрія сгенерувала $2 млрд валютної виручки ($522 млн – тільки у кризовому березні). Для порівняння, за даними Держстату, за перші два місяці року АПК експортував продукції на $5,7 млрд, у березні-квітні агроекспорт впав до $1,7 млрд.
У НБУ свої причини вводити такі рішення щодо курсу. Різка девальвація гривні на «сірому» та «чорному» ринках у другій половині травня змусила регулятор відмовитися від фіксованого роздрібного курсу, який регулятор тримав з перших тижнів війни.
У травні така політика стала надто дорогою: протягом місяця НБУ продав на міжбанку $3,4 млрд, тоді як у березні та квітні — майже $2 млрд, пояснював на брифінгу голова Нацбанку Кирило Шевченко. Станом на 1 червня резерви становили $25,1 млрд. За час війни вони скоротилися на $4 млрд.
Курс долару дійсно поступово знижується – 35,5 грн/$, за даними порталу «Мінфін» станом на ранок 7 червня. На початку місяця курс все ще перевищував 36 грн/$. У середині травня роздрібні курси долару сягали 38 грн/$ та навіть вище.
Заступник очільника Нацбаку Сергій Ніколайчук під час зустрічі з IT запевнив, що фіксований курс – виключно тимчасове рішення, переказує його меседж пресслужба регулятора.
Разом з тим, за словами іншого заступника голови НБУ Юрія Гелетія, регулятор поки не планує підвищувати фіксований курс гривні, до чого також закликали IT-підприємці. «Час для цього не настав», – зазначив він.
Одна з причин зволікання – інфляція. Фіксуючи курс фактично на довоєнному рівні НБУ здешевлює вартість імпортних товарів.
«Більшість експортерів також розуміє, що підвищення курсу означатиме подорожчання для них принаймні частини сировини», – зазначає на правах анонімності один зі співрозмовників у Нацбанку. Усі бачать ціни у магазинах – рано чи пізно у співробітників українських компаній виникне питання стосовно підвищення гривневих зарплат, додає він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
