Категорія
Картина дня
Дата

Через війну активи банків можуть скоротитися на 50%. Що робити з курсом, кредитами та інфляцією після перемоги: думки фінансистів

Цей прогноз базується на ключових припущеннях, що Україна залишиться вільною та демократичною, а також отримає суттєву економічну підтримку Заходу на поствоєнне відновлення. Проте ми не знаємо, скільки руйнувань завдадуть російські війська. Виходячи з цих змінних провідні економісти розповіли Forbes про першочергові кроки для відновлення фінансового сектора

Forbes Україна випустив новий номер друкованого журналу. В ньому майже два десятки ексклюзивних матеріалів. Придбати журнал з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.

Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту Concorde Capital, експерт з питань макроекономіки, енергетичного, телекомунікаційного, фінансового, банківського та аграрного секторів.

Відновлювати країну доведеться з першого дня після закінчення війни. Керівництво країни може вдатися до довоєнних програм підтримки економіки, змінивши їхні умови та заручившись фінансовою допомогою союзників.

Платоспроможність буде одним із перших питань для фінансової системи в мирний період. Велика кількість активів, передусім позик, знеціниться. Перед банками постане питання докапіталізації. Якийсь період часу на нього не звертатимуть увагу, Нацбанк зможе дати регуляторні послаблення, дозволяючи банкам працювати із недостатнім капіталом. Але протягом року-півтора питання платоспроможності мало би бути вирішене. Можливо, в цьому допоможуть міжнародні структури, які стануть акціонерами в окремих банках. Можливо, війна завершиться таким чином, що джерелом докапіталізації будуть репарації.

Ризик відсоткових ставок буде одним із головних. На час воєнного стану грошово-кредитна політика не може виконувати своїх функцій, навіть ставки за депозитами стали формальністю і їх поки не переглядають. Перед Нацбанком стоятиме непросте завдання втримати ситуацію з курсом, інфляцією та процентними ставками. Хоча зараз, на фоні жахіть війни, питання ставок є третьорядним, у майбутньому воно буде серед ключових для відновлення.

Відбудова країни буде потрібна, адже російські війська винищили цілі житлові квартали українських міст. Програма доступної іпотеки має стати програмою із забезпечення житлом людей, які його втратили. Банки будуть спроможні видавати іпотечні кредити та проводити операції по їхньому обслуговуванню. Але на баланс ці кредити передаватимуться спеціалізованій установі.

На власному балансі банки матимуть менші кредити. Логічним буде запуск програми, подібної до 5–7–9. Завданням такої програми чи програм буде перезапуск бізнесу, який завмер на час війни. Це мають бути пільгові кредити на поповнення обігових коштів та устаткування.

Відбудова капітальних споруд як от мости стане завданням на державному та наднаціональному рівнях. Але техніку, задіяну для відбудови, братимуть заразом через лізингові компанії.

У мирний час може нарешті запрацювати Експортно-кредитне агентство. З фінансовою допомогою союзників ця установа в майбутньому має допомагати вітчизняному експорту виходити на міжнародні ринки.

«Е-підтримка». Гуманітарна катастрофа поставила величезну кількість людей на межу виживання. Не лише фізичного – під російськими бомбами, а й фінансового – люди залишилися без засобів для існування. Програма «Е-підтримка» була протестована й у майбутньому може бути використана для цільової адресної допомоги постраждалим. Не виключено, що в Україні може бути експеримент із базовим доходом для великої кількості громадян, значно більше, ніж будь-де до цього.

Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії

Для фінансового сектора найперші виклики війни – втрата відділень та інших активів під час бойових дій, фізична доставка готівки у небезпечні регіони, втрата частини співробітників, які евакуювалися із родинами або пішли до лав Збройних сил чи ТРО.

Специфічні виклики не менш важкі. Це втрата грошового потоку від обслуговування кредитів громадянами й підприємствами та відплив коштів населення, яке кинулося знімати готівку. Це частково компенсує НБУ через кредити рефінансування, щоб банки могли виконувати свої зобов’язання перед вкладниками. 

Друга проблема – втрата великої частини комісійного бізнесу з обслуговування торговельних угод: із зупинкою експорту та імпорту і зниження оборотів всередині країни банки недоотримують доходи та спалюють накопичений власний капітал.

На щастя, банківська система була в гарній формі напередодні війни. Вільна ліквідність – і залишки на коррахунках, і в депозитних сертифікатах НБУ – була значною. Цей запас міцності дозволив пройти перші тижні і не втратити функціональність, а НБУ оперативно стабілізував ситуацію. 

З 24 лютого видано 125 млрд грн рефінансування банкам, а валютні обмеження та обмеження на імпорт вкупі з інтервенціями НБУ знижують тиск на курс гривні. Зараз фінансовий ринок живе, по суті, в умовах ручного управління. 

У середньостроковій перспективі українським банкам доведеться стикнутися із суттєвим погіршенням якості активів – великими обсягами проблемних кредитів, що значно перевищать удар 2014–2015 років. Економіка скоротилася чи не на 50% – це також і приблизна оцінка втрат банківського сектора. Валютний шок їм доведеться пережити трохи згодом – поки НБУ зафіксував курс, але це не може тривати вічно. Одночасно з падінням експорту через закриття портів та зупинку підприємств металургії суттєво скоротилося і споживання та інвестиції, а отже, і потреба в імпорті. Це теж послаблює тиск на валютний курс.

Поки ситуація умовно «заморожена», громадяни вільно користуються рахунками та здійснюють безготівкові платежі, і навіть можуть знімати кошти з карток за кордоном. Та ймовірно, після пережитого шоку система буде трансформуватися. На банківський сектор може очікувати консолідація та зростання частки держбанків, з ринку вже вивели російські Сбербанк та ПІБ. Приватні банки будуть дуже залежати від кредитів рефінансування Національного банку України. Скоріше за все, регулятор буде намагатися виходити із централізованим рішенням проблем сектора, яким воно буде – покаже час.

На нашому боці – підтримка іноземних партнерів та висока адаптивність українського бізнесу та людей. Безпрецедентні підтримка Заходу і мобілізація українців дозволять економіці та фінансовому сектору відновитися.

Наталія Шишацька, керівник валютного бізнесу фінансового порталу «Мінфін»

Банківська система України вже не вперше вирішує завдання, повʼязані із ризиками воєнних дій. Навесні 2014-го банки зіткнулися з проблемами вивезення залишків готівки з територій, що захоплювались, на Донбасі та окупованого Криму, перетворення кредитних портфелів фіз- та юрособ з цих регіонів на практично дефолтні (що позначилося на рівні капіталізації банків та їхній ліквідності). Наразі географічне охоплення, на яке поширилися ризики, значно розширилося.

Ці ризики можна розділити на такі групи:

Операційні ризики

  • неможливість забезпечення роботи відділення через бойові дії та авіаудари;
  • матеріальна шкода;
  • у багатьох системних банків цілі підрозділи на кшталт кол-центру або бек-офісу знаходилися в містах, які зазнали масивної атаки з боку РФ – Чернігів, Херсон, Харків.

Ризики ліквідності

Тут швидко і злагоджено спрацював НБУ, обмеживши різкий відтік коштів із банків, запровадивши обмеження на зняття валюти та готівкової гривні, а також обмеживши транскордонні валютні перекази. Незважаючи на обмеження, обсяги зняття готівки з карток зараз значно перевищують довоєнні. Збільшує ризик ліквідності і кредитний ризик що виник наразі.

Кредитний ризик

Тут багато українських банків взяли на себе соціальну відповідальність і надали кредитні канікули до закінчення військового стану. Вони скасували не лише погашення, а й нарахування відсотків за поточними кредитами. А це означає, що банки не отримають істотну частину із запланованих доходів та плановану ліквідність у вигляді планових погашень за кредитним портфелем. Існує величезний ризик того, що частина цього портфеля виявиться неробочою – люди не матимуть можливості гасити кредит через втрату доходу або інші трагічні події.

Все це спричинить колосальне навантаження на капітал банків, а отже, і їхню життєздатність у майбутньому. І тут дуже важливо, щоб з боку регулятора та держави було створено програму підтримки банківської системи, заразом у питаннях докапіталізації цих банків, оскільки вимагати покривати ризики, що виникли через військові дії, засобами акціонерів банків буде неефективно.

Якщо цього не зробити, нам не уникнути чергового банкопаду, а отже, страху серед населення за свої заощадження, зменшення рівня довіри до банківської системи України та збільшення кількості безробітних. Під високим ризиком знаходяться банки, що спеціалізувалися на кредитуванні населення, малого та середнього бізнесу.

Вже зараз Україну покинуло понад 2 млн жителів, можна припустити, що частина з них мала роботу і стабільний дохід, і, можливо, кредитні зобовʼязання – від кредитних карток до іпотек. Також у більшості людей різко знизився рівень доходу, частина бізнесу стоїть на паузі. Тому є висока ймовірність, що частина з них не зможе обслуговувати кредити, або ж для відновлення їхньої кредитоспроможності знадобиться час. Тому саме ці банки особливо потребуватимуть підтримки з боку НБУ у вигляді рефінансування та пільгових умов за нормативами на період відновлення економіки.

Із позитивних перспектив на майбутнє. У 2014-му і після цього ми не отримували такої фінансової допомоги на відновлення, яку вже затвердили нам ЄС, США, Великобританія та МВФ. Всі ці кошти підуть на відновлення інфраструктури, реального сектора економіки та, звичайно, житла. У нас буде можливість побудувати нову, сучасну та високотехнологічну інфраструктуру замість тієї, яка була у нас ще з часів СРСР. Також відновлення інфраструктури – це нові робочі місця та нові замовлення на виробництвах, задіяних у будівництві та повʼязаних із ним галузях.

Частина іноземної валюти з виділеної допомоги однозначно продаватиметься на валютному ринку України, що надасть істотну підтримку гривні та зміцнить її як мінімум до довоєнного рівня.

За рахунок цих коштів буде створено державні програми фінансування з низьким рівнем ставок, спрямованих на відновлення інфраструктури, бізнесу та житла для всіх, хто його втратив. Це підтримає і самі банки, давши можливість їм відновити свої обороти та фінансовий стан. Головне – перемогти.

 

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні