Категорія
Картина дня
Дата

Через вторгнення Росії в Україну світові ціни на газ зросли на 53%, пшениці – на 28%. Що буде з цінами та ринками

Світові сировинні ринки швидко відреагували на російську агресію. Пік цін було зафіксовано на початку березня, після чого паніка частково спала. Втім, природний газ й досі дорожчий більше ніж наполовину, ніж до війни, пшениця – на третину

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про "Нову пошту".

Про перекроювання сировинних ринків після агресії Росії та перспективи зростання цін на енергоносії та зернові Forbes запитував у експертів ринку.

Ілля Кислицький, керівник аналітичного напрямку Blackshield Capital:

Перспектива зростання цін на нафту та газ

Збільшення цін на енергоносії – безпрецедентне. Від найближчого мінімуму ціни на газ у Великій Британії зросли на 250%, ціни на голландський газ TTF на піку досягали +225%, зараз зростання склало близько 110%.

Короткостроково консенсус і форвардні ціни свідчать про майбутнє зростання, але середньострокова оцінка до кінця року: ціна Brent буде на 20% нижчою за поточну, по газу – близько 35%.

Чим довше триває війна в Україні, тим більше часу знадобиться на нормалізацію дисбалансу між попитом та пропозицією на енергоресурси. Тому швидке повернення до довоєнних цін на сировину виглядає малоймовірним.

З боку попиту ситуація така: ланцюжки поставок товарів (енергетичних, кольорових металів, зерна тощо) будуть, як і раніше, порушені військовими діями, санкціями та бойкотами. У той час як США та Велика Британія прагнуть повністю заборонити імпорт російської нафти та газу.

При цьому обсяг пропозиції копалин ресурсів складно збільшити швидко – немає можливості швидко змістити потоки природного газу на інші термінали, вугільні шахти залежні від навколишньої логістики. Тому високі ціни можуть зберігатися довго, періодично волатильно спадаючи на інʼєкціях постачання нафти чи газу.

Потрібно розуміти, що Європа є вразливою в енергетичному сенсі. У Єврозоні останні роки намагаються запровадити стратегічні ініціативи щодо розвитку альтернативної енергетики. Цей крок був не лише політичним та екологічним, а й цілком прикладним – спробою уникнути залежності від викопних ресурсів. Поки що серйозних зрушень Європі досягти не вдалося.

Водночас за останні десятиліття деякі країни змогли зменшити залежність від цін на сировину. Наприклад, США з великого імпортера енергоресурсів перетворилися на незалежну країну.

Збільшується розрив у ціні між Brent та Urals

На 11 березня нафта сорту Urals торгується на $20 дешевше за нафту Brent, близьку їй за фізико-хімічними властивостями.

Покупці уникають купівлі російської нафти Urals у відповідь на вторгнення Росії до України. Плюс потенційні санкції на купівлю російської нафти змушують покупців уникати нових довгострокових контрактів.

У той же час Urals продається з великим дисконтом Brent, і з точки зору бізнесу це вигідна угода. Так, компанія Shell говорить про те, що вони не можуть одномоментно відмовитися від купівлі російської нафти, тому що інфраструктурно важко перейти на інший сорт (Urals містить більше сірки та важких вуглеводнів) та знайти нового постачальника. Тому періодично різниця в ціні коливатиметься, але політично багато компаній прагнутимуть триматися від російської нафти осторонь.

Через вторгнення Росії в Україну світові ціни на газ зросли на 53%, пшениці – на 28%. Що буде з цінами та ринками /Фото 1

Сергій Іващенко, в.о. виконавчого директора «Українська зернова асоціація»

Гуманітарна криза. Наслідки нестачі українського зерна та зростання світових цін

Через війну Росії проти України виникне велика глобальна гуманітарна криза. Сотням мільйонів людей у країнах-імпортерах зерна загрожує велика гуманітарна криза.

Пшениця є ключовим товаром для глобальної продовольчої безпеки. Лише Україна експортує близько 10% усієї пшениці та майже 16% усієї кукурудзи у світі. Економісти Київської школи економіки наголошують, що понад 400 млн людей у світі залежать від поставок українського зерна. 

Тому війна в Україні ставить під загрозу глобальну продовольчу безпеку на Близькому Сході та в Північній Африці (Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія), які є основними покупцями пшениці та кукурудзи на світових ринках. 

Загроза продовольчій безпеці існує навіть для Китаю, який є найбільшим імпортером зерна з України. 

Звісно, українське зерно можна замінити, але припинення пропозиції зерна з України підвищить світові ціни на зерно на 20–30%.

Наслідки для України

Минулого року Україна зібрала близько 107 млн тонн зернових та олійних культур. До кінця лютого 2022 року експорт не перевищив 70% від запланованих обсягів. Таким чином, в Україні є багато залишків зернових. Нашій продовольчій безпеці нічого не загрожує. 

Проте українські морські порти заблоковані для експорту російським агресором. Деякі обсяги можуть бути перенаправлені залізничним транспортом, але можливості експорту залізничним та автомобільним транспортом у країни ЄС обмежені. 

Відбудеться посівна чи ні

Весняна посівна кампанія обов’язково відбудеться. Майже вся пшениця в Україні озима, тому вже посіяна. Через війну Росії проти України ми очікуємо нижчого врожаю цього року (десь через втрати та загибель озимини, а десь через неможливість посіяти ярі культури). Проте навіть за таких умов урожай в Україні буде вищим за наше споживання.  

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні