2021 року експорт сталі приніс Україні $15,2 млрд валютної виручки, ще майже $7 млрд надійшло від поставок за кордон залізорудної сировини. Через війну з Росією українські компанії втратили левову частину доходів від експорту. Щомісяця валютний ринок втрачатиме близько $1,3 млрд тільки через вимушений простій у металургії. Чи означають втрати, які українська економіка вже понесла через війну з Росією, що на гривню неодмінно чекає девальвація?
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 всього чотири дні. Оформлюйте зараз за цим посиланням
Вже в перші години після вторгнення Росії 24 лютого Національний банк ввів у дію, вочевидь, заздалегідь підготовлений антикризовий план. Одне з ключових рішень – регулятор зафіксував курс гривні на час воєнного стану та фактично зупинив торги на міжбанку, заборонивши будь-яку купівлю валюти, крім операцій критичного імпорту.
У перший тиждень війни типова валютна операція на українському ринку виглядала приблизно так: експортери напряму продають валютну виручку НБУ за фіксованим курсом лотами по $500 000, розповідає директор департамента казначейства Юнекс Банку Анна Золотько.
Офіційні курси долару та євро досі залишаються на рівні офіційного курсу 24 лютого – 29,25 грн/$ та 33,17 грн/€. За даними видання «Мінфін», яке збирає пропозиції з купівлі/продажу валюти на чорному ринку, кількість заявок як на купівлю, так і на продаж готівкової валюти у перші дні війни обвалилася у понад пʼять разів. Поступове повернення активності до довоєнного рівня розпочалося тільки в середині березня.
За даними видання, зараз у Києві готівковий долар можна купити з рук у середньому за 34 грн, у Львові – по 32,7 грн, у Одесі – по 33 грн. Загалом по країні тіньовий курс був максимальним у перші дні березня – 39–40 грн/$.
Швидке закручування гайок від Нацбанку дозволило перебити очікувану паніку перших годин та днів, вважає експерт CASE Україна та колишній заступник директора департаменту фінстабільності НБУ Євген Дубогриз. «Якби не обмеження, курс міг у перший же день злетіти в небо, – каже він. – Далі спрацював би так званий hysteresis: «ціни зростають охочіше, ніж падають», і не факт, що ми повернулися би навіть до 35–40 грн/$».
У режимі максимально жорстких обмежень ринок прожив лише тиждень після початку війни. Вже 1 березня НБУ почав послаблення: власникам валютних рахунків дозволили забирати готівкою до 30 000 на день у еквіваленті, а банкам – проводити угоди безпосередньо на міжбанку.
Суттєвого пожвавлення на ринку це поки не принесло: за даними регулятора станом на 13 березня, щоденні обсяги операцій на міжбанку не перевищують $10 млн. Для порівняння, середньоденний обсяг торгів у 2021-му складав $470 млн, у 2020-му – $420 млн.
Основним гравцем валютного ринку залишається саме Нацбанк: у період з 24 лютого по 12 березня НБУ купив на ринку $1041,1 млн та €54,7 млн, продавши $617,04 млн та €109,05 млн.
Експорт – під загрозою, але в гривні є шанс
Обмеження з боку НБУ – далеко не головна причина фактичного анабіозу, у якому валютний ринок знаходиться з початку російського вторгнення. Ключове – катастрофічне падіння ділової активності, що обвалило як попит, так і пропозицію валюти на українському ринку.
Згідно даних, озвучених у інтервʼю Forbes міністром фінансів Сергієм Марченком, на 10 областей, охоплених бойовими діями, припадає близько половини ВВП України. Надходження від митниці, за його словами, скоротилися до 15% обсягів мирного часу. «Незважаючи на те що Одеса не окупована, одеська митниця не функціонує, – зазначив міністр. – Вона приносила до 20% надходжень».
Через війну, за оцінкою аналітика Concorde Capital Дмитра Хорошуна, не працює близько 85% потужностей з виробництва сталі («ArcelorMittal Кривий Ріг», «Азовсталь», «ММК Ілліча», частково «Запоріжсталь», «Інтерпайп»).
Сукупна валютна виручка від виробників сталі, зазначає Хорошун, могла б складати близько $1,3 млрд на місяць, або 20% усього українського експорту. «Ми втратимо до 80% цієї виручки на найближчий час», – очікує він.
Решта експорту також знаходиться під питанням через проблеми з логістикою: наразі українські порти заблоковано російськими військами, тож єдиний доступний для експортерів варіант – залізничні шляхи до Європи. «Навряд чи європейські ринки здатні прийняти увесь обсяг українського експорту», – каже Хорошун.
Аналогічний ризик, додає він, і з поставками залізорудної сировини, де втрати можуть скласти до 50% виручки, або близько $300 млн на місяць.
На іншому фланзі валютного ринку, серед імпортерів, склалася ще більш невизначена ситуація. Порівняно повну працездатність зберегли лише компанії, повʼязані з поставками критичного імпорту, констатує керівник служби продажів казначейських продуктів Банку Авангард Юрій Крохмаль.
«Люди зараз не купують смартфони та телевізори, – погоджується Золотько з Юнекс Банку. – Тож і потреби в імпорті, а відтак і купівлі валюти на це, немає».
Золотько не бачить формування суттєвого відкладеного попиту на валюту, хоча й очікує певного стрибку курсу з відкриттям міжбанку. Наскільки сильним він буде, спрогнозувати неможливо, каже Золотько.
Ключовий фактор – події на фронті, вважає Крохмаль із Банку Авангард. «НБУ досяг певної стабільності на валютному ринку, однак наразі горизонт планування у всіх його учасників став дуже коротким», – розповідає він.
Для того щоб запобігти значній девальвації, НБУ, ймовірно, залишить у силі суттєву частину валютних обмежень протягом приблизно року після завершення гарячої фази війни, прогнозує керівний директор групи ICU Костянтин Стеценко.
«У той же час наразі в Україну йде дуже суттєвий потік іноземної валюти, – додає Золотько з Юнекс Банку. – Немає сумніву, що він буде зберігатися в майбутньому».
Саме фактор суттєвої міжнародної допомоги здатен вберегти гривню від суттєвого обвалу після завершення війни, вважає Стеценко із ICU. За такого сценарію, зазначає він, значного цінового шоку на українському ринку не буде.
Інша обставина, що дозволяє розраховувати на менш тяжкі наслідки війни для національної валюти та економіки уцілому, ніж було у 2014-15 роках — значно міцніший фінансовий фундамент, який Україна встигла побудувати за останні вісім років, зазначає ексміністерка фінансів Наталія Яресько.
«У 2014-му у нас не було ні армії, ні резервів, ми мали діру платіжного балансу в $40 млрд, — сказала вона у інтервʼю Forbes. — Зараз НБУ має резерви, щоб підтримувати гривню, та ж банківська система добре працює, незважаючи на війну». Окремо Яресько відзначає відносини з міжнародними партнерами. Якшо у 2014, за її словами, їх треба було вибудовувати з нуля, то тепер Україна одразу можемо розраховувати на фінансову підтримку.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
