Килимове бомбардування ФОПів. Тотальна фіскалізація змусила 300 000 підприємців встановити касові апарати. Як вона проходить
Категорія
Картина дня
Дата

Килимове бомбардування ФОПів. Тотальна фіскалізація змусила 300 000 підприємців встановити касові апарати. Як вона проходить

Власники кав'ярень, барів, сувенірних крамниць та квіткових магазинів надовго запам'ятають новорічні свята 2022 року. З січня ці та інші бізнеси з річним доходом від 1 млн до 7,6 млн грн зобов'язані користуватися касовими апаратами та видавати покупцям фіскальні чеки. Як пройшов перший місяць тотальної фіскалізації малого бізнесу

«Усе закінчиться добре, коли підтвердиться, що жодних штрафів не буде», – говорить Дмитро Кравченко, власник кавʼярень Bimbo Kava & More. Він один із мільйона малих підприємців, які зіштовхнулися з проблемами у спробі виконати закон про обовʼязкову фіскалізацію фізосіб-підприємців (ФОП). За законом, з січня ФОПи другої, третьої та четвертої групи спрощеної системи оподаткування мають проводити всі операції через реєстратор розрахункових операцій (РРО) – касовий апарат або компʼютерну програму, яка може його замінити.

Кравченко не приховує роздратування реформою: «Це все лише ускладнює роботу, чого зовсім не хочеться», – каже він. – «Поки що «покращення» одне – я витрачаю більше грошей на нове обладнання та адмініструючий персонал».

Основна мета тотальної фіскалізації малого бізнесу – виявити компанії, які, працюючи як ФОПи, занижують свої реальні доходи та сплачують менше податків, каже старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. «ФОПи на єдиному податку могли декларувати будь-яку суму доходів [і платити менше податків]», – каже він. Фіскалізація, за словами Гайдая, має обмежити такі зловживання, разом із можливістю збуту контрабанди та контрафакту. «Без фіскальних чеків можна нахабно косити від податків», – погоджується Олександра Томашевська, директорка компанії Е.С.Консалтинг.

Які податки сплачують ФОПи

ФОПи сплачують два податки: єдиний соціальний внесок (ЄСВ) та єдиний податок. Єдиний податок для ФОПів у 2022 році:

  • для першої групи – 248,1 грн на місяць.
  • для другої групи – 1300 грн на місяць;
  • для третьої групи – 5% доходу або 3% доходу + ПДВ.

ЄСВ для всіх ФОПів – 1430 грн на місяць.

Як бізнес ухиляється від податків через ФОПів

Занижують свої доходи близько 30–40% підприємців, які займаються торгівлею та готельно-ресторанним бізнесом на другій групі, та 10–15% – на третій спрощеній групі, каже Гайдай, посилаючись на розрахунки Центру економічної стратегії. У 2019 році через такі схеми держава недоотримала 6–8 млрд грн, каже старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський. Але зараз, з його слів, цієї проблеми практично немає. «У 2020 році ліміти за доходами для ФОПів були істотно збільшені, і зараз ми не бачимо, щоби хтось дуже ухилявся, а держава втрачала такі великі суми», – каже він.

Торік ФОПи заплатили 34,8 млрд грн єдиного податку, на 7,2 млрд грн більше, ніж 2020-го. Ця цифра рекордна за пʼять років.

При фіскалізації, за словами Гайдая, підприємці, доходи яких перевищують ліміти спрощеної системи, будуть змушені

  • перейти або до наступної групи,
  • або на загальну систему оподаткування,
  • або вести бізнес в обхід касових апаратів і ризикуватиме отримати штраф.

В Україні зареєстровано 2 млн ФОПів, за даними Опендатаботу. Під тотальну фіскалізацію потрапляють близько 330 000 із них, каже один із ідеологів реформи, голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. «Це орієнтовна цифра, точних даних немає через велику кількість різних схем», – говорить він. За його словами, вже 300 000 таких бізнесів встановили РРО.

Він не знає, скільки компаній занижують свої доходи, мінімізуючи податки через ФОПів. За його словами, переважна частина торгівлі непродовольчими товарами перебуває у тіні; цифри зʼявляться, коли касові апарати почнуть працювати повноцінно. «Інших способів немає», – говорить він.

Тотальна фіскалізація разом з іншими заходами щодо детінізації, за розрахунками Гетманцева, вже у 2023 році дасть додаткові 2% до ВВП. «Такий результат став би для нас перемогою, – каже він. – Але у 2022 році цього ще не відбудеться – фіскалізація ще повноцінно не запрацює. Цей рік ринок адаптуватиметься», – каже він.

Наступним кроком детінізації економіки, за його словами, стане реформа митниці. «Необхідно припинити безлад, який там відбувається», – каже Гетманцев; він став озвучувати деталі. – Нехай поки що це буде таємницею. Але зміни там будуть серйозні».

Провальний старт фіскалізації

Щоб виконати вимогу закону, бізнес міг обирати між двома видами РРО: класичним касовим апаратом чи програмою, яка встановлюється на будь-який смартфон, планшет чи компʼютер.

Звичайний РРО коштує 4000–8000 грн. Його обслуговування коштуватиме ще 200–300 грн на місяць. Програмний реєстратор встановлюється безкоштовно, але щомісяця доведеться платити 100–300 грн залежно від провайдера.

Співвласниця київського «Відьма-бар Лиса Гора» Олеся Остафієва віддала перевагу класичному касовому апарату. Чому? «Ми вже давно працюємо з програмним забезпеченням для закладів і знаємо, що тестувальником будь-яких нововведень податкової виступає сам бізнес, і штрафи за всі помилки зрештою сплачуємо ми», – каже вона.

Останнє нововведення податкової в серпні минулого року коштувало її бізнесу майже 80 000 грн, коли в чеки з алкоголем потрібно було додавати коди видів економічної діяльності. «У нас було 15 помилок за перший місяць, а за кожну помилку – 5100 грн штрафу, – каже вона. – Тому, навчені гірким досвідом, ми віддали перевагу класичному РРО».

У Остафієвої два ФОПи – один на бар, а другий на кухню. Для бару РРО був і раніше, а для кухні вона купила його на початку грудня. Касовий апарат коштував їй 7500 грн. На місяць вона сплачує близько 25 000 грн єдиного податку, плюс ЄСВ.

Існують бізнеси, які обрали програмне РРО. Це зручно, дешево та просто у використанні, каже власник магазину подарунків Unicorner Роман Грабежов. «Світ уже давно у смартфоні, і тому варіант фізичних реєстраторів у 2022 році вважаю за анахронізм», – говорить він.

Щоправда, саме такі підприємці, як Грабежов, у січні зіштовхнулися з найбільшими проблемами: системи додатків не витримали напливу нових клієнтів і на початку року стався масовий збій. Каси не працювали, постійно виникали помилки, каже Грабежов. «Усі спроби зареєструвати каси наприкінці минулого року не увінчалися успіхом, як і в січні», – каже він. У результаті він просив клієнтів надсилати гроші на місці на рахунок IBAN.

Через цей збій податкова могла розпочати штрафувати бізнес, який із технічних причин не підключив програмне забезпечення. Сума штрафу у такому разі може сягати 150% від суми чека. Гетманцев уже пообіцяв, що, враховуючи масштабний збій, штрафувати 2022 року нікого не будуть. Відповідну поправку до закону депутати мають розглянути 1 лютого. Єдина умова: встановити касовий апарат чи програму слід до 1 лютого.

Для свого проєкту Unicorner Грабежов обрав сервіс Checkbox, який у серпні 2021 року запустили бізнесмени Дмитро Дубілет та Андрій Сухов. «Зручна веб-версія, інтуїтивно-зрозумілий інтерфейс», – визначає обслуговування Грабежов.

Зареєстровані каси в податковій не мають привʼязки до конкретного сервісу, тому поміняти провайдера можна будь-якої миті – зараз їх близько 15. Грабежов цього робити поки що не планує.

Що пішло не так із віртуальними касами

Багато підприємців сподівалися, що законопроєкт про обовʼязкову фіскалізацію скасують або відстрочать у грудні, каже Родіон Єрошек, співзасновник компанії з автоматизації закладів Poster. Тож вони до останнього не реєстрували РРО. Але 17 грудня Верховна Рада провалила відстрочку.

Щоб уникнути можливих штрафів, бізнес наприкінці року почав масово реєструвати програмні РРО – сервери не витримали. «До кінця року у нас реєструвалося в 20–30 разів більше людей, ніж зазвичай», – говорить співвласник Checkbox Андрій Сухов. Система не була розрахована на такий різкий стрибок. «З 28 грудня до 5 січня була гостра фаза проблем. Ми по-живому переписували систему», – каже він. Дзвінків до колцентру надходило вчетверо більше, ніж компанія встигала обробити. Довелося збільшити штат техпідтримки у 15 разів.

Ще два тижні пішло на розвʼязання інших проблем. Наразі все працює стабільно, каже Сухов.

Checkbox пообіцяв своїм клієнтам, які постраждали від збою і не працювали більше дня, як компенсацію безкоштовну підписку на сервіс від місяця до року. Вже 1000 клієнтів отримали таку компенсацію, каже Сухов.

За кінець грудня та початок січня кількість клієнтів Checkbox зросла вдвічі. Сухов відмовився назвати їх загальну кількість, але стверджує, що частка компанії на ринку – 30–50%. «Коли ми запускали наш проєкт, то планували зайняти 20–25% ринку. Але після такого старту цілитимемося ближче до 50%», – каже він.

Пік підключень до програмного РРО від Poster також припав на новорічні свята: кількість нових користувачів зросла у 50 разів порівняно з листопадом, а навантаження на техпідтримку – упʼятеро, каже Єрошек. До кінця січня у Poster зареєструвалося понад 4000 програмних реєстраторів.

На початку року у Poster не було масових збоїв, запевняє Єрошек. А у податкової – були. 9 січня не працювали сервери податкової, а 10 січня – один із сервісів, який перевіряє електронні ключі. «Це все дуже напружено, доводиться часто наново налаштовувати налаштування, що злетіли, все лягає», – описує свій перший досвід роботи з програмним РРО засновник кавʼярень Bimbo Kava & More, Дмитро Кравченко. Він обрав реєстратор від Poster, оскільки вже тривалий час працює з іншими сервісами компанії.

Головний ризик – нові перевірки

Складний старт – не головна проблема у цій реформі, яку бачать підприємці Кравченко та Остафієва. Вони переживають, що за тотальною фіскалізацією пройдуть перевірки та штрафи.

Суть ФОПів завжди була у максимальному спрощенні – заплатив єдиний податок і працюєш спокійно, до тебе ніхто не приходить, не треба надто заглиблюватись у бухгалтерію, каже Остафієва. Тепер процес адміністрування дуже ускладнився. Кравченку довелося найняти бухгалтера. Без спеціальних знань у податкових процесах уже не можна, каже він. «Тепер зʼявився новий привід перевіряти ФОПи та знаходити помилки, а перевірок, які не знаходять помилок, не буває», – каже він.

Ризики незаконного тиску з боку перевіряльників щодо «касових» порушень дійсно є, каже Гайдай із Центру економічної стратегії. Наскільки масовими будуть такі випадки, прогнозувати складно. «Законодавці накрили не лише схемників, а й чесний бізнес потрапив під це килимове бомбардування», – каже Олег Гетьман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи.

Одразу на підприємцях це не позначиться, бо до кінця року діє мораторій на перевірку бізнесу, каже Дубровський із CASE. «Але коли мораторій буде скасовано, а податкова розширить штат інспекторів, це може стати великою проблемою, – каже він. – Багато ФОПів уже йдуть у тінь». За словами Дубровського, ризики помилок дуже зросли, оскільки більшість ФОПів не мають спеціальних знань у бухгалтерії, а кожна помилка – це штраф.

Матеріали по темі