Севастополь став центром контрабандного трафіку зерна із тимчасово окупованих українських територій, з'ясувала Financial Times. В арсеналі російських мародерів – перевалка в морі біля російських портів, відключення суднових транспондерів і підробка документів. Forbes переклав і вибрав головне з розслідування FT.
У червні російський балкер «Федор» пройшов протоку Босфор і причалив у порту Бандирма, на південь від Стамбула. На борту – 9000 т зерна для турецького покупця, компанії Yayla Agro. За документами вантаж прибув із невеликого російського порту на Чорному морі. Російський продовольчий експорт не потрапив під санкції, а отже, з юридичної точки зору вантаж чистий.
Але насправді рейс «Федора» – частина схеми щодо обходу санкцій та, можливо, контрабанди краденого українського зерна. Financial Times зʼясувала, що «Федор» прийняв на борт вантаж у Севастополі, анексованому Росією 2014-го. Фото на українському сайті «Миротворець», зроблені у Севастополі, свідчать, що «Федор» перебував у севастопольському порту 12 червня.
Це підтверджують і супутникові фотографії Planet Labs. На них видно, що судно пришвартоване до зернового терміналу Aval та завантажується. Власник терміналу – дочірня компанія російської державної Обʼєднаної суднобудівної корпорації, яка потрапила під прямі санкції США.
Санкції – не завада
Кілька тижнів тому українська влада заявила, що кримські порти, зокрема Севастополь, використовуються для експорту зерна, вкраденого в південно-східних районах України після їхньої окупації російськими військами.
У червні російські державні ЗМІ визнали, що з окупованого Мелітополя зерно вирушає до Криму для подальшого експорту. Є ознаки того, що обсяг контрабанди з Криму зростає. Українські активісти, які відстежують роботу порту, кажуть, що, порівняно з попередніми роками, у травні та червні 2022-го обсяг перевезень зерна із Севастополя значно зріс.
Проаналізувавши супутникові фото та вантажні документи, FT зʼясувала, що лише у травні із зернового терміналу в Севастополі вивезено 140 000 т зерна. Це 6% всього місячного російського експорту – великий обсяг з огляду на те, що термінал перебуває під санкціями.
Супутниковий знімок балкера «Федор» біля причальної стінки. На фото видно, як судно завантажується у порту Севастополя. Фото із супутника Planat Labs/FT
Пункти призначення – Сирія і Туреччина
Із восьми суден, які потрапили на фото у Севастополі, одне відстежити не вдалося. Чотири вирушили до Сирії з вантажем 90 000 т зерна. Інші три (43 000 т) прибули до Туреччини.
За документами ці три судна завантажилися в російському порту Кавказ біля східного узбережжя Криму. Перевалка вантажів на якірній стоянці у цьому порту відіграє велику роль в обході санкцій. За словами одного з російських експортерів, котрий побажав залишитися анонімним, порт Кавказ уже кілька років використовують для легалізації зерна, яке вивозять через Крим. Перевантаживши його із судна на судно і вказавши портом відправлення Кавказ, можна приховати справжнє походження вантажу.
На фото видно, як судно завантажується на зерновому терміналі «Аваль», власник якого потрапив під санкції. Фото із супутника Planat Labs/FT
Важко довести
Західні чиновники та галузеві експерти кажуть, що майже неможливо дізнатися, чи містить експортна партія зерно, вкрадене в українських аграріїв: його легко змішати із зерном легальних постачальників. За словами одного європейського чиновника, якщо експортна компанія бере українське зерно, «потім змішує його з російським та експортує з російських портів, то відстежити це дуже складно».
Посилаючись на відсутність доказів, турецька влада неохоче зупиняє судна, які перевозять зерно, ймовірно вкрадене в України. Башак Алді зі стамбульської юридичної фірми AKT каже, що на суди, які йдуть із Криму, можна накласти адміністративні штрафи. Але це робиться тільки в тому випадку, якщо судно слідує безпосередньо з кримських портів без проміжної зупинки.
Серед інших простих способів обходу санкцій, які російські експортери використовують у Чорному морі, – відключення автоматизованої системи ідентифікації судна (транспондера) та підробка документів.
Росія оголосила, що починає відкривати інші окуповані чорноморські порти, зокрема Бердянськ і Маріуполь. Її звинувачують у тому, що вона використовує методи незаконної торгівлі зерном для контрабанди сталі, яку захопили російські війська.
Крадене – в ціні
Війна продовжується, а з нею зростають можливості для контрабанди зерна й інших награбованих в Україні товарів через Чорне море. Тільки зерна, за словами українських чиновників, викрадено 500 000 т. Приклад – вантажне судно Lady Augusta, яке застрягло в окупованому Маріуполі. Перед початком війни судно прийшло до маріупольського порту забрати 6500 т пшениці. Тепер на нього претендують проросійські сепаратисти.
Тетяна Алавердова, комерційна директорка HarvEast, чиє зерно мало забрати судно, каже, що з лютого на окупованих територіях компанія втратила контроль над 52 000 т зерна. «Ми чули, що частина наших запасів зникла. Але в яких обсягах, не знаємо», – каже вона.
Окрім того, українських фермерів на окупованих територіях змушують продавати врожай за безцінь. Про це розповіла аналітик компанії Fastmarkets Agricensus Марія Бєлікова. У червні пшеницю, яка, за словами покупців, у центральних областях України коштувала $192 за тонну, в окупованих районах змушували продавати приблизно за $90–100. У Європі ціна на пшеницю трохи недотягує до $370. Це означає, що контрабанда зерна може принести окупантам великі бариші.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
