Як Міністерство цифрових трансформацій організувало свій фронт на війні проти Росії
Воєнний номер Forbes Україна
Цей матеріал із Воєнного номеру Forbes Україна – спеціального випуску журналу. Придбати його можна за цим посиланням. Редакція зробила номер у найгарячішу фазу війни, яку Росія розпочала проти України. Мета – зафіксувати зроблене армією, владою, підприємцями, українським народом для відсічі агресору та подивитися в українське майбутнє.
У день вторгнення Росії в Україну Антон Мельник, 34, експерт з інновацій і стартапів Міністерства цифрової трансформації, тримав «зброю» напоготові. «У перший день я почав писати листи найбільшим техкорпораціям – Google, Amazon, Apple, Meta, Microsoft», – розповідає Мельник.
План був простим. Спочатку розповісти, що в Україні війна, а її ініціатор – Росія, потім – зупинити роботу на російському ринку й отримати користь для України. Це подіяло: за наступні чотири тижні близько 50 світових техкомпаній підтримали Україну і зупинили або обмежили бізнес у РФ. Серед них– гіганти на зразок Netflix, Visa, Mastercard, IBM, Twitter та TikTok.
Крім ізоляції Росії від сучасних технологій, Мінцифри під керівництвом колишнього диджитал‑маркетолога Михайла Федорова, 31, веде ефективну інформаційну кампанію.
Мінцифри зробило значний внесок, аби переконати весь світ, що Росія поширює фейки та пропаганду, а Україна – потерпає від невиправданої агресії. «Здатність України протидіяти російській пропаганді підтримує високий моральний дух населення, а також змушує світових лідерів боротися за Україну», – запевняє Forbes Стівен Фельдштейн, старший науковий співробітник Фонду Карнегі з питань демократії, конфліктів та управління.– Результат– реальна шкода російським інтересам».
Воєнна реальність
У перший день вторгнення у пріоритеті Мінцифри була безпека команди. «Ми діяли швидко, хаосу не було», – каже Федоров. На організаційні моменти пішло менше доби: частину команди розподілили по безпечних містах, частину – сховали у засекреченій локації. Спілкування відбувається через месенджери та Zoom.
«Для нас не дуже щось змінилося», – каже керівник із розвитку електронних послуг Мінцифри Мстислав Банік, 31. Допомагала «домашня робота». Наприклад, захистом інфраструктури та реєстрів почали займатися ще у січні, після перших кібератак на державні сайти, розповідає Банік. «Встановили захист від DDoS, перевірили системи на вразливості»,– каже він.
Інша пріоритетна галузь – інтернет‑інфраструктура – теж працює без «критичних проблем». Страждають лише міста, де ведуться бойові дії, але і там провайдери швидко відновлюють послуги, кажуть у Держспецзв’язку
«Нас рятує децентралізація», – запевняє Федоров. В Україні є близько сотні ключових інтернет‑провайдерів, які покривають територію фіксованим інтернетом. «Не буде ситуації, коли ворожі війська відріжуть від зв’язку всю країну»,– додає він. Проте там, де із фіксованим і мобільним інтернетом проблеми, Україна може використовувати Starlink, супутниковий інтернет Ілона Маска.
Термінали Starlink у Львові Фото Shutterstock
Переговори про швидку доставку терміналів Starlink Мінцифри провело з європейським офісом за день до війни, розповідає Федоров. Доправити не встигли – довелося просити в Маска через Twitter.
Досі невідомо, скільки всього терміналів Маск надіслав в Україну, проте, за даними The Washington Post, у березні їх могло бути близько 5000. Вантажівки з елегантними чорними коробками Starlink прибувають до України «ледь не щодня», і Федоров каже, що Україна одна з країн Європи із найбільшою кількістю терміналів.
Супутниковий інтернет Маска матимуть об’єкти критичної інфраструктури та військові. Їх також отримали деякі ІТ‑компанії – як «резервний канал зв’язку», каже засновник компанії Intellias Віталій Седлер, президент Асоціації IT Ukraine.
Не всі в захваті від такого подарунку. «Навіть кількох секунд використання буде достатньо, щоб російські системи електронної розвідки розпізнали наземну станцію для авіаудару»,– каже в інтерв’ю Vox Джош Лоспіносо, генеральний директор компанії з кібербезпеки Shift5.
Маск підтвердив можливість атаки терміналів росіянами та порадив використовувати Starlink «обережно». Федоров каже, що не отримував таких застережень від «профільних українських органів». Очільник «Укрзалізниці» Олександр Камишін розповідав Forbes, що вони намагаються не використовувати Starlink саме з питань безпеки.
Свій-чужий
У вересні 2021‑го Федоров відвідав кампус Apple у Пало‑Альто, де отримав вітання від Тіма Кука через «приголомшливий прогрес у напрямі цифрової трансформації». Коли почалося вторгнення, у Каліфорнію з України надійшов інший лист – з проханням припинити бізнес у Росії.
На відміну від інших компаній, які, за словами Мельника, виявилися «неефективними та повільними», Apple зреагувала швидко. Компанія обмежила доступ до Apple Pay та закрила офіційний онлайн‑магазин. Повністю з Росії не пішла – продає техніку через партнерів.
Комунікацію Мінцифри будує так: публічна підтримка України – це «бік світла», а робота у РФ– «фінансування армії вбивць», каже Федоров. Увнутрішньому спілкуванні це назвали цифровою блокадою. Нинішні її масштаби– тільки верхівка айсберга. Публічні звернення, які бачать користувачі (наприклад, у Twitter),– лише 10% від усього спілкування Мінцифри з компаніями.
Загалом у перший місяць війни команда Мінцифри розіслала листи до 413 компаній, хоча на більшість не отримала відповіді. Деякі бізнеси продовжують «фінансувати вбивство українців», каже Федоров. Найбільше його тривожить діяльність німецького сервісу SAP та американського Cloudflare.
Гігант SAP із капіталізацією $133 млрд автоматизує бізнес‑процеси «Газпрому», Сбербанку та «Пошти Росії». Cloudflare із капіталізацією $37 млрд захищає російські сайти від DDoS‑атак, які блокують доступ для звичайних користувачів.
В інтерв’ю Forbes 22 березня Федоров сказав, що робитиме все, щоб ці компанії вийшли з Росії. За два дні, 24 березня, SAP оголосила, що відключає хмарні сервіси для російських клієнтів. Росіяни зможуть використовувати деякі продукти компанії, лише якщо обслуговуватимуть їх власноруч.
Хроніки децифровізації Росії
(натисніть "Читати більше")
1.03 — Apple припинила продаж своєї техніки в офіційному онлайн-магазині в Росії. Аpple Pay в РФ також більше не працює.
4.03 — компанія Microsoft зупинила продаж товарів і надання послуг у РФ; Grammarly припинила роботу в Росії і Білорусі.
5.03 — у Росії припинили роботу PayPal, Samsung, Revolut, Adobe, Payoneer та IBM.
6.03 — Visa i Mastercard припинили операції в Росії. Також роботу зупинили Nvidia, Netflix та TikTok.
7.03 — найбільша у світі біржа фрилансу Upwork призупинила роботу в РФ.
9.03 — Sony припинила роботу PlayStation Store у Росії, а також зупинила постачання консолей до РФ.
10.03 — Google обмежив роботу Google Play в Росії: завантажити можна тільки безкоштовні програми.
11.03 — YouTube почав блокувати канали російських державних медіа по всьому світу.
14.03 — платіжний сервіс Revolut став доступним для українців у ЄС.
17.03 — PayPal запустив послуги для українців.
23.03 — Застосунок Netflix став недоступним росіянам у Google Play та App Store.
25.03 — Spotify припиняє свою діяльність в РФ.
28.03 — Продажі і поставки в Росію припинили Electronic Arts (розробник The Sims, FIFA), виробник напівпровідників TSMC, а Google припинив ліцензування російських Android-смартфонів.
31.03 — Кіностудія Walt Disney Company призупиняє прокат фільмів у російських кінотеатрах.
01.04 — Японський ігровий гігант Nintendo припинив постачання консолей до Росії.
06.04 — Twitter обмежив доступ до урядових акаунтів РФ. Також з Росії вийшов Intel.
11.04 — Ericsson зупинив діяльність у Росії, а eBay – припинив поставки.
14.04 — Компанія Google відключила платежі з Росії.
15.04 — CD Projekt Red, розробник «Відьмака» і Cyberpunk, призупиняє співпрацю з російськими компаніями.
Із ким ще досі доводиться сперечатися? До «проблемних» компаній Мельник відносить Meta, Amazon та Microsoft. Сервіси останньої, зокрема хмарна платформа Azure та сервіс для розробників GitHub, продовжують працювати в РФ. Про Meta, власника Facebook та Instagram, подбала російська влада– сервіси заблокували, визнавши «екстремістськими».
«Жодна знаменитість, не кажучи вже про націю, ніколи не була ефективнішою, ніж Україна, закликаючи корпоративні бренди діяти морально», – сказав в інтерв’ю The New York Times Пітер Сінгер, професор Центру майбутнього війни Університету штату Аризона. «Якщо існує таке поняття, як «культура скасування» (cancel culture), то українці засвоїли її на війні», – каже він.
Феномен Мінцифри не тільки в цьому. За сприяння відомства понад 300 000 українців та іноземців долучилися до ІТ‑армії, яка атакує російські сайти. Також зібрали понад $70 млн на потреби армії через державний криптовалютний фонд.
«Мене здивувало, наскільки чіткою була комунікація України про природу цієї війни та її головного агресора,– каже Фельдштейн.– Великою мірою Україні вдалося залучити глобальну підтримку через те, що вона була настільки переконливою у своїх меседжах».
За словами Сергія Біденка, експерта з кризових комунікацій, Мінцифри в умовах війни показало себе на рівні з Офісом президента, Міноборони та МЗС. «Їхня комунікація – острівець спокою і впевненості,– каже Біденко.– Команда Федорова нагадує круту компанію, яка вирішує питання державного рівня».
Війна не зупинила пріоритетний амбітний проєкт Мінцифри «Дія.City», сприятливий податковий та регуляторний режим для технологічних компаній. За місяць війни до нього приєдналося 50 резидентів. «Система працює відповідно до затвердженої процедури й під час війни»,– говорить Седлер.
Доки Україна тримає оборону, очільник Мінцифри поглядає у майбутнє. Федоров хоче запустити у Кремнієвій долині венчурний фонд для компаній з українськими засновниками, розповідає Мельник. Уряд уже веде переговори із ключовим інвестором.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
