3 березня мало бути особливим днем для українського фінансового ринку – сьогодні очікувалось рішення НБУ про облікову ставку. Головна інтрига – пришвидшення інфляції у світі та уповільнення економічного зростання. Не склалося
🎬 YouTube-проєкт Forbes Next про майбутніх зірок українського бізнесу. Новий випуск про школу програмування GoIT. Як вона будує мільярдну компанію на світчерах 👉 Дивіться за цим лінком
Напад Росії на Україну, що розпочався тиждень тому, зруйнував увесь цивілізований порядок денний для українського центробанку. Нацбанк вирішив відкласти рішення з облікової ставки залишивши її на рівні 10%. Також регулятор оголосив, що тимчасово відходить від режиму інфляційного таргетування, яким НБУ керується з 2015 року з метою утримувати інфляцію в Україні на рівні 5%±1.
«Через вимушене запровадження адміністративних обмежень ринкові монетарні інструменти, зокрема облікова ставка, не відіграють відчутної ролі у роботі грошово-кредитного та валютного ринків», – сказав у відео-зверненні голова НБУ Кирило Шевченко.
Згідно релізу, опублікованому пресслужбою НБУ, правління регулятора поки не буде проводити засідань правління з монетарної політики, які у мирний час відбувалися 10 разів на рік за заздалегідь визначеним графіком. Також Нацбанк не публікуватиме прогнози та традиційний інфляційний звіт, у якому аналітики НБУ детально описували стан української економіки.
«Після звільнення території України від російських загарбників і повернення економіки та фінансової системи до функціонування на ринкових засадах НБУ повернеться до традиційного формату інфляційного таргетування з плаваючим обмінним курсом», – йдеться у релізі НБУ.
Кількома днями раніше своє рішення з облікової ставки оголосив Центробанк Росії — підвищення з 9,5 відразу до 20% та введення вимоги обовязкового продажу 80% валютного виторгу експортерів. Такі дії заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук вважає «фейковою монетарною політикою».
«На відміну від центробанку країни-агресора ми не не робимо вигляд, що в нас у країні все нормально, — написав він у Facebook. — У нас воєнний стан і ми маємо використовувати відповідні інструменти».
Ще у перший день вторгнення 24 лютого Нацбанк ввів серію обмежень для банківського сектору. Перш за все йдеться про зупинку міжбанківського валютного ринку, фіксацію курсу гривні та за деякими винятками заборону на купівлю валюти.
Будь-які спроби Нацбанку регулювати зараз фінансовий ринок через канал процентної ставки були б лише імітацією роботи, погоджується голова департаменту макроекономічних досліджень ICU та ексдиректор департаменту фінстабільності НБУ Віталій Ваврищук. Повернутися до старих інструментів, додає він, можна буде коли звичайні банківські операції відновляться.
За адміністративних обмежень складно дотримуватися інфляційного таргетування, відзначає головний економіст одного з великих американських банків, який побажав, щоб його імʼя не згадувалося у цій статті. «Найважливіше, що НБУ відразу заявив, що збирається повернутися до інфляційного таргетування як тільки ситуація налагодиться», – зазначає він.
Чи варто Нацбанку зараз перейматися майбутньою інфляцією? «Інфляційне таргетування – хороший режим для мирного часу, – вважає керівний партнер чеської компанії OG Research Девід Варва, один з консультантів НБУ при переході до нового режиму у 2015-му. – У час війни задача центрального банку – підтримувати фіскальну сферу, забезпечувати безперервність платежів та постійний доступ до готівки».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
