The New York Times заплатить $550 млн за The Athletic, збиткове медіа про спорт із 1,2 мільйонами передплатників. Навіщо легендарному медіахолдингу спортивний сайт, який втрачає гроші? Пояснює Андрій Боборикін, виконавчий директор «Української правди»
Подарунок для справжніх лідерок та лідерів
Сертифікат Forbes — 365 днів доступу до якісної аналітики, інсайтів та історій успіху, що змінюють мислення. Купуйте зараз
The Athletic заснували Алекс Матер та Адам Хансманн у 2016 році як альтернативу спортивним секціям у місцевих газетах, які, за їхніми словами, «болісно помирали».
Онлайн-видання пише про спорт і не публікує рекламу – його прибуток йде повністю від 1,2 мільйона передплатників. Річна підписка: $72.
У The Athletic працює майже 600 репортерів, що робить його другим найбільшим работодавцем США для спортивних журналістів після кабельного спортивного телеканалу ESPN (80% компанії належить The Walt Disney Company). Видання майже всі роки існування втрачало гроші, тому засновники шукали покупця або інвестора із березня 2021 року.
Збитки компанії у 2019-2020 – $100 млн, а виторг – $73 млн, пише The Information. У 2021-му, за словами СЕО New York Times Копіт Левін, медіа продовжило втрачати гроші: операційні збитки сягнули $55 млн з виторгом – $65 млн. За даними Axios, власники і не планували вивести медіа на прибуток до 2023 року.
Як збитковий The Athletic зміг продатися за $550 млн? І навіщо легендарному The New York Times спортивний сайт? Forbes задав ці питання Андрію Боборикіну, директору «Української правди».
Що допомогло The Athletic залучити близько 1,2 мільйони передплатників?
Як і The New York Times, вони зробили ставку на виробництво унікального контенту у великих обсягах. Американський медіаринок великий і багатий, а у сегменті нішевих підписних digital-first видань про спорт конкуренція відносно невелика.
Засновники The Athletic хотіли продати медіа за $750 млн, але New York Times купило медіа за $550 млн. Чому знизилася ціна?
Пандемія, локдауни і обмеження вплинули на спортивну індустрію. Разом із нею – на медійні цикли та рекламні бюджети. The Athletic працювали в суттєвий мінус і дійшли до ситуації, коли у них просто закінчувалися кошти. Їм було критично знайти покупця. NYT, зі свого боку, зробили due diligence і оцінили актив. Зрештою, медіа коштує стільки, скільки за нього готові заплатити.
Директор «Української правди» Андрій Борборикін. Фото з особистого архіву
Навіщо New York Times придбав спортивне медіа?
NYT має мету – отримати 10 мільйонів передплатників до 2025 року. Зараз у них майже 8,5 мільйона. Купівля видання, яке працює за моделлю підписки та має понад мільйон передплатників, дозволить їм швидко збільшити аудиторію та досягнути мети раніше терміну.
У NYT історично доволі слабка спортивна секція. Нішевий актив з контентом про спорт одночасно посилить редакцію та дасть більше цінності нинішній аудиторії.
The Athletic наймає 600 журналістів, а вийти в прибуток планує лише у 2023 році. Чи буде вигідно утримувати таке медіа?
Буде суттєва оптимізація такого активу. NYT серйозно інвестують у технічний продукт, команду та інфраструктуру. Навіть якщо The Athlentic не «переїде» під домен nytimes (як це було у випадку з технологічним виданням Wirecutter), то його все одно переведуть в управління на спільній платформі. Те саме відбудеться із іншими відділами: редакцією, продажами тощо. Це дозволить суттєво скоротити витрати.
Під час пандемії медіахолдинги США активно скупали активи. Наприклад, у грудні 2021 Vox Media придбало Group Nine Media, BuzzFeed придбало HuffPost та Complex. Про що свідчить така активність?
За 2010-ті роки digital-first видання як Buzzfeed, Vox Media, Vice, Group Nine залучили сотні мільйонів доларів венчурних інвестицій. У кінці 2021 стало зрозуміло, що закладені тоді темпи росту аудиторії і доходів неможливо стримувати. Водночас інвестори давно хочуть зробити exit (продаж своєї долі у компанії).
Виходів два: стратегічний продаж або публічне розміщення акцій. Buzzfeed пішов другим шляхом, і поки що ринок на це не дуже позитивно реагує. Думаю, цей рік буде етапним для багатьох медіакомпаній.
Що такі угоди означають для українського медіаринку?
Нічого. В Україні немає фондового ринку, відносно невеликий ринок реклами. Окремі сегменти медіаіндустрії (у першу чергу телебачення) сильно перегріті політичними грошима. Досвід M&A великих американських медіа навряд чи можно повторити у нас.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
