Як Україна буде перезавантажувати судову систему під європейські стандарти. Інтервʼю з заступником керівника ОП Андрієм Смирновим  /Фото з особистого архіву
Категорія
Картина дня
Дата

Як Україна буде перезавантажувати судову систему під європейські стандарти. Інтервʼю з заступником керівника ОП Андрієм Смирновим 

Андрій Смирнов, заступник керівника ОП. Фото з особистого архіву

Судова реформа – основна вимога, яку Україна повинна виконати для того, щоб стати повноцінним членом Європейського Союзу та отримати кошти від міжнародних партнерів на відбудову країни.  

Андрій Смирнов, 41, – головний ідеолог судової реформи в Офісі президента. Як він бачить реформу Конституційного суду, ВРП, ВККС та які кроки потрібно зробити, щоб повернути довіру до судів в Україні, – велике інтервʼю.

Привести судову систему до європейських стандартів в Україні намагаються з 2014 року. Запровадження реформи очищення та оновлення суддівського корпусу в 2016 році так і не дало очікуваного результату. 

У 2021 році Верховна Рада ухвалила законодавство щодо оновлення Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) – саме ці два органи відповідальні за добір суддів на посади та звільнення суддів. Активна фаза реформи тривала в лютому перед початком повномасштабного вторгнення РФ. 

Ще одна важлива складова судової реформи та пріоритет номер один для міжнародних партнерів – відбір суддів до Конституційного суду (КСУ). Ключова вимога – судді повинні проходити перевірку на доброчесність перед призначенням.  

Також важливе питання – санкції проти російського воєнного та політичного керівництва, де Україні також не обійтися без міжнародної підтримки. 

Це скорочена та відредагована версія інтервʼю.

Перезавантаження судової реформи 

Суди – одна з головних тем, коли йдеться про реформи в Україні. Ви – куратор групи з юстиції Національної ради, яка займається підготовкою плану відновлення України. Яку судову реформу ви, зрештою, напрацювали? 

Група з юстиції працювала не лише над судовою реформою. Це й правоохоронні органи, прокуратура й загалом юстиція. У наших напрацюваннях не було нічого інноваційного, але це дуже широке коло змін, які давно треба було зробити.

Якщо буквально зачитувати драфт документа, то йдеться, наприклад, про оптимізацію мережі загальних судів, цифровізацію судового процесу, оновлення складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, початок роботи суду з інтелектуальної власності, запровадження безпосередньої участі громадян у судочинстві (це про інститут присяжних та мирових суддів). І це тільки один блок та далеко не всі питання.

Тобто йдеться навіть не зовсім про реформу? 

Чому? Це стратегічна візія, вона повністю кореспондується зі стратегією судової реформи, яка була затверджена ще минулого року з конкретною roadmap та дедлайнами.

Зараз багато говорять про можливу масштабну реформу держуправління. Чи йдеться про структурні зміни в судовій та правоохоронній системах?

Ми дійсно обговорюємо це – поки що на експертному рівні. Не виключаю, що вже найближчим часом буде створено робочу групу, яка займатиметься реформою держуправління, яка буде охоплювати в тому числі оптимізацію в правоохоронних органах, судовій системі і так далі. Багато функцій органів державної влади дублюються, деякі з них не довели свою ефективність.

У вас уже є розуміння, які саме органи можуть бути реформовані в першу чергу? 

Ні. Ми хочемо почути відповідь на це питання від робочої групи, яку, сподіваюсь, буде створено найближчим часом.

Що треба змінити саме в судовій системі, на вашу думку?

Якщо висловлювати чисто моє суб’єктивне бачення, перш за все треба змінити підхід до формування судової практики. Ненормально, коли рішення Верховного Суду суперечать одне одному. Судам нижчих інстанцій у цьому сенсі немає на що спиратися. У них є дуже широке поле рішень Верховного Суду, тож вони можуть приймати фактично будь-яку юридичну позицію. Таке різноманіття правових позицій щодо схожих спірних правовідносин недопустиме і призводить до хаосу.

У той же час стала судова практика дасть можливість нам отримати значно більш якісні рішення у судах нижчої інстанції. 

Другий момент – я вважаю, що Велика палата Верховного Суду взагалі не потрібна. Це 21 суддя різних юрисдикцій. Якщо і допускати її функціонування, то вона має займатися виключно визначенням підсудності спорів, а не розглядати їх по суті, як це відбувається зараз. Ще одна проблема на поверхні – ВП розглядає спори, пов’язані з переглядом рішень Вищої ради правосуддя, яка при цьому розглядає дисциплінарні скарги на самих членів ВП. А голова Верховного Суду є одночасно членом ВП та Вищої ради правосуддя! Так, він не бере участі в перегляді рішень ВРП, але питання ризиків впливу не знято. Ця конструкція не функціональна і дивна. 

Я вважаю, що Велика палата Верховного Суду взагалі не потрібна.

Реформа Конституційного суду, ВККС та ВРП

Що нагальніше: зміни в судовій системі чи питання Конституційного суду? 

Це абсолютно різні речі. У плані кандидатства України на вступ до ЄС чітко задекларована теза, що ми маємо передбачити процедуру перевірки на доброчесність кандидатів до КСУ. Найближчим часом буде внесено зміни до закону, зараз ми обговорюємо, який механізм для цього використати. 

Є різні думки. З точки зору ефективності й швидкості вирішення цього питання, мені імпонує варіант із делегуванням цих повноважень уже створеній Етичній раді, яка перевіряє на доброчесність кандидатів до ВРП. Її вже створено, і вона почала працювати. Але загалом процедура така, що перед призначенням кандидати мають отримати висновок про доброчесність. Можна створити аналогічну комісію, це займе більше часу. 

Складність нашої ситуації в тому, що незабаром має відбутися зʼїзд суддів, який має призначити двох членів КСУ та членів ВРП. Я думаю, що через те, що поки немає усіх висновків Етичної ради щодо кандидатів у члени ВРП і кандидатів у судді КСУ, цей зʼїзд буде перенесено.

Чи зможе Етична рада впоратися з додатковим навантаженням? 

Я б не сказав, що зараз на них звалилося багато роботи. Вона почали працювати тільки на початку травня, хоча ніхто не заважав проводити засідання онлайн. Через це в нас досі не працює конституційний орган – Вища рада правосуддя. Вже пʼять місяців не розглядають жодні дисциплінарні скарги на суддів. Через це страждає вся країна. 

Прокурор, наприклад, не може підписати підозру судді-колаборанту, тому що ВРП не здатна дати згоду на затримання чи санкцію. Кому від цього легше? Тому, я дуже хотів би, щоб Етична рада працювала динамічніше. Працююча ВРП нам потрібна не просто на минулу пʼятницю, а на пʼятницю, що була у грудні минулого року. 

Етичну комісію вже критикують за їхні рішення щодо складу ВРП. Ви слідкуєте за цим процесом, маєте запитання?

Етична рада – це незалежний допоміжний орган, який наполовину складається з міжнародних членів, вони мають переважне право голосу та право вето щодо будь-якого рішення. Орган створено за безпосередньої участі наших міжнародних партнерів. 

Мені відомо про його рішення, але, відверто кажучи, викликає здивування, коли я бачу невдоволені коментарі деяких активістів та експертів. Ці ж самі люди були в перших рядах, хто вимагав якомога швидшого запуску Етичної комісії саме в такому форматі. 

Чи є певні терміни від міжнародних партнерів, коли ми маємо запустити ВРП?

Ні. До того ж це було б доволі цинічно, оскільки Етична рада, від якої залежить запуск ВРП, по суті, це і є міжнародні партнери. 

Наразі потрібно добрати 2500 судів. Добір цих кадрів уже можна вважати перезавантаженням судової системи?  

Ні. Подолання кадрового дефіциту не знаходиться в прямій залежності від зростання довіри до судової влади. Судова реформа – це перелаштування системи. А коли ми говоримо про створення допоміжних органів, які перевіряють на доброчесність Вищу раду правосуддя або Конституційний суд, це не реформа. 

Це не змінює уявлення про четверту гілку влади та жодним чином не відображається на зростанні довіри. Реформа – це новий підхід до судочинства в країні, нові зрозумілі правила й червоні лінії. Перше, що потрібно зробити, це оптимізувати судові органи й органи суддівського самоврядування. Перенасичення, дорого, багато. 

Друге – питання діяльності Верховного Суду. Система повинна в першу чергу розвиватися за зрозумілими правилами роботи для суспільства, а не для суддів, але з відчутним прогресом у питаннях незалежності самої судової влади.

Реформа закінчиться тоді, коли словосполучення «довіра до суду» не буде тригером для суспільства в будь-якій дискусії. Rule of law – сьогодні ключовий пункт для отримання будь-якої допомоги від міжнародних партнерів на відновлення країни. В тому числі членства в ЄС.

Андрій Смирнов, заступник керівника ОП. /Фото Офіс Президента України

Андрій Смирнов, заступник керівника ОП. Фото Офіс Президента України

Яке персонально ваше бачення судової реформи? 

Зупинитися з експериментами і дійсно провести реформу. Перше – стабілізувати роботу і привести до Конституції України систему дисциплінарного контролю за суддями. Для цього потрібно створити окремий дисциплінарний орган та розвантажити ВРП від невластивих їм повноважень.

У Конституції України чітко прописано, чим має займатися. ВРП здійснює розгляд скарг на рішення дисциплінарного органу. Проте наразі цим дисциплінарним органом у країні є саме ВРП.  

Це неправильно, потрібно створити окремий орган. Достатньо залишити 21 члена, які в порядку апеляційного розгляду дисциплінарних справ без ручних інспекторів та патронатних служб можуть поставити крапку в притягненні судді до відповідальності або в відмові щодо такого притягнення.  

Друге. Оптимізувати інституції, які не є ефективними в тих організаційних формах, в яких вони сьогодні існують, і витрачають великі бюджетні кошти. Наприклад, Національна школа суддів із бюджетом понад 100 млн грн взагалі не потрібна. Достатньо зробити навчальний центр у складі Вищої кваліфікаційної комісії суддів.   

Третє. Чув кілька разів від представників судової влади про об’єднання ВРП і ВККСУ. Категорично проти. Це не реформа, а спроба централізації і використання повноважень окремих інституцій. ВРП, навпаки, потрібно розвантажувати. Ключова функція ВККСУ – заповнення кадрового дефіциту, не більше. Згодом, коли це питання буде вирішено, а дефіцит суддів подолано, можна подумати про оптимізацію ВККСУ.

Чи потрібна реформа судів інших інстанцій? 

Кількість судів адміністративних апеляцій потрібно збільшити. На кожну адміністративну апеляцію припадає 3–4 області. Необхідно розширити їх кількість із восьми до 10–12. Це про якісну оптимізацію, саме для забезпечення доступу до правосуддя.   

У той же час величезну кількість судів загальної юрисдикції можна оптимізувати. Це питання давно на столі й знаходиться в прямій залежності від нового територіального поділу районів. Завжди радимося з керівниками обласних апеляцій, для того щоб новостворена карта судів змогла якісно покрити потребу в доступі до правосуддя.

Яка наразі ситуація з призначенням керівника САП? Коли призначать нового керівника?

Я не маю жодного відношення до роботи конкурсної комісії по САП. Мені відомо, що справа на завершальному етапі. І все в руках самої конкурсної комісії.

Президент ввів у дію Положення про реєстр олігархів. Що далі?  

Зараз мʼяч на стороні РНБО. Весь цивілізований світ наразі бачить, що Україна у цьому плані стала форвардом. Ідея, яка на рівні законопроєкту сприймалася з великим скепсисом, зараз вітається нашими міжнародними партнерами. Саме тому імплементація цього закону – це один із пунктів, який ми повинні виконати для того, щоб стати повноцінними членами Європейського Союзу. 

Репарації та санкції 

Чому Україна ввела санкції проти російського політичного та воєнного керівництва пізніше, ніж це зробили міжнародні партнери?   

Питання внесення на розгляд РНБО прізвищ конкретних осіб, які причетні до розвʼязання воєнних дій на території України, напряму залежить від субʼєктів подання. 

Наразі з премʼєр-міністром ми вже піднімали питання прискорення розгляду санкцій, які застосовуються нашими міжнародними партнерами. Так, у питанні віддзеркалення санкцій спостерігалося певне просідання. Проте незабаром питання буде вирішено, і міжнародні санкції будуть віддзеркалюватися швидше.

Щодо конфіскації активів. НАЗК запевняє, що знайшло активи всіх росіян та білорусів в Україні. Як наразі влаштований процес їх конфіскації? 

Верховна Рада прийняла закон №7194 з пропозиціями президента – питаннями конфіскації активів займається не НАЗК, а Мінʼюст. Це правильне рішення, бо для НАЗК це не властива функція. Крім того, саме Мінʼюст буде відстоювати законність цих санкцій у Вищому антикорупційному суді. 

Найближчим часом ми вже отримаємо перші позови від Мінʼюсту до суду та, сподіваюсь, перші конфіскації активів осіб, які причетні до колабораційної діяльності або становлять загрозу національній безпеці. Але все залежатиме від якості роботи всіх дотичних до цього питання державних органів і інституцій. Доведення легітимної мети застосування такої виключної санкції, як конфіскація, це складна робота.

Андрій Смирнов, заступник керівника ОП. /Фото Офіс Президента України

Андрій Смирнов, заступник керівника ОП. Фото Офіс Президента України

Очевидно, що першим кандидатом на конфіскацію активів стане Віктор Медведчук. 

Можливо. Але ми з вами живемо в правовій державі, і тому емоції потрібно відкладати на другий план. Україна рухається в напрямку розвитку правової демократії, і ми повинні спиратися на докази, документи та рішення суду.   

НАЗК каже, що сформувало перелік осіб, які можуть потрапити під санкції ще в березні. Тобто певна база вже є. На думку очільника НАЗК процес конфіскації активів може рухатися швидко. Чи задоволені ви сьогоднішніми темпами ?

Перелік, який склало НАЗК, підтверджено відповідними матеріалами правоохоронних органів? РНБО для того, щоб розглядати цей перелік, повинно чітко розуміти легітимність цих рішень. Просто скласти перелік осіб може і Гусятинський районний суд або Житомирський облавтодор.

Питання не в списку, а в достатності доказової бази для прийняття рішення РНБО, введення цього рішення в дію Указом Президента та доведення легітимності санкції у ВАКС.

Матеріали по темі

Наскільки ми можемо бути впевненими, що накладені санкції не будуть спростовані в судах ? 

Тут неможливо спрогнозувати. Все вирішить судовий процес. Завдання Мінʼюсту – зібрати ґрунтовну доказову базу і довести правомірність в суді.

Ви казали, що до кінця року Україна підпише документ про створення Спеціального міжнародного трибуналу. Як зараз просувається цей процес ? 

У мене є обережний оптимізм, що Спеціальний міжнародний трибунал запрацює до кінця року. Ми вже заручилися підтримкою великої кількості міжнародних партнерів. 

Ми зараз обговорюємо декілька треків – делегування для України прокурора, який би почав налагоджувати передстартову роботу цього трибуналу, узгодження місцерозташування трибуналу, які країни до нього увійдуть та кого делегувати. 

Була думка, що трибунал може знаходитися в Києві. Касаційний цивільний суд навіть зголосився надати для цього приміщення, символічно, що воно знаходиться навпроти посольства РФ.   

Але для того щоб довіра до цього органу була абсолютною з боку всіх країн цивілізованого світу, ми вирішили, що краще базувати трибунал у Європі. Адже розташування трибуналу на території потерпілої від війни країни може бути сприйнято неоднозначно. В будь-якому разі це все ще обговорюється.

Які країни до нього увійдуть ? 

Перемовини відбуваються на дипломатичному рівні, але треба витримати дипломатичний етикет. Я не хочу заполітизованості цього питання. Як тільки я назву певну країну, це одразу матиме політичне забарвлення.

Відповіддю на питання є те, що Європейський парламент своїм рішенням вже визнав необхідність створення Спеціального міжнародного трибуналу та закликав надати технічну та фінансову підтримку для цього. 

Наскільки реально притягнути вище воєнне та політичне керівництво РФ до відповідальності?

Мандатом роботи саме цього трибуналу буде розслідування злочину агресії проти України. З точки зору практики довести це нескладно. Щонайменше військове та політичне керівництва РФ стануть невиїзними, їм не буде спокою в цивілізованому світі. 

Матеріали по темі