НАЗК пропонує конфіскувати активи Медведчука, Шарія, Мураєва та компаній з Білорусі й РФ. До війни вони коштували понад $1 млрд. Про яке майно йдеться /Фото Анна Наконечна
Категорія
Картина дня
Дата

НАЗК пропонує конфіскувати активи Медведчука, Шарія, Мураєва та компаній з Білорусі й РФ. До війни вони коштували понад $1 млрд. Про яке майно йдеться

Анна Наконечна

Україна готується конфіскувати активи російських, білоруських компаній та деяких українських громадян. Перший список кандидатів напередодні склало НАЗК. У ньому – 22 компанії та фізичні особи, однак без переліку конкретних активів, які могла б конфіскувати держава. Forbes знайшов, чим вони володіють в Україні, та оцінив, скільки коштує це майно.

Рада національної безпеки України почала формувати перелік активів, які підлягають конфіскації. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) вже надіслало РНБО своїх «кандидатів». Над власними переліками працюють також Міністерство економіки та Міністерство юстиції.

Список НАЗК є у розпорядженні Forbes. Наразі він складається з 22 компаній та фізичних осіб. Серед них – Віктор Медведчук разом з оточенням, проросійський політик Євгеній Мураєв та блогер Анатолій Шарій, а також українські «дочки» великих російських і білоруських компаній (Сбербанк, «Газпром», «ВСМПО-Авісма», БНК). Вони володіють в Україні активами, вартість яких до війни, за оцінкою Forbes, могла перевищувати $1,1 млрд.

Чим володіють люди зі списку НАЗК

Найбільш знакове прізвище серед фізосіб – Віктор Медведчук. Разом з ним у списку його дружина Оксана Марченко та «права рука» Тарас Козак. Четверта людина у цій групі – цивільна дружина Козака росіянка Наталія Лавренюк.

Справа Медведчука /Фото Служба безпеки України

Справа Медведчука

(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)

Усі четверо з лютого 2021 року перебувають під санкціями РНБО, яка обґрунтовувала це «фінансуванням тероризму». Зокрема йшлося про Новошахтинський НПЗ (ННПЗ), пов’язаний із групою Медведчука, що, за версією РНБО, постачав нафтопродукти до окупованих районів Донбасу (ОРДЛО). 

Тоді ж РНБО доручила повернути у держвласність українську частину нафтопровід «Самара – Західний напрямок», її експлуатувала компанія «ПрикарпатЗахідТранс», яку повʼязують із Медведчуком. Сам він заперечував, що володіє цією компанією.

З осені 2021-го Медведчук перебуває під слідством у справі про держзраду, співпрацю з російськими чиновниками для незаконного видобутку газу на шельфі Чорного моря та постачання вугілля з ОРДЛО у 2014–2015 роках. На момент російського вторгнення він був під домашнім арештом. Після 24 лютого Медведчук зник, його затримали 12 квітня. 

Підставою до накладення санкцій на Медведчука та Козака, що передуватимуть можливій конфіскації, НАЗК вказує державну зраду. У випадку з Марченко та Лавренюк ідеться про схеми постачань до ОРДЛО через ННПЗ. 

У 2021 році Forbes оцінив статки Медведчука у $620 млн. Ця сума включала активи Марченко, Козака та Лавренюк (Forbes не має свідчень самостійності Козака, Марченко та Лавренюк у прийнятті ділових рішень щодо активів, номінальними власниками яких вони є).

Як пояснював у квітні 2022 року голова НАЗК Олександр Новіков, активи Медведчука неможливо було конфіскувати через прогалини у законодавстві. Саме їх мав усунути закон, ухвалений Верховною Радою 12 травня. 

Чим Медведчук володіє в Україні

Чим Медведчук володіє в Україні

(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)

Медведчуку та його оточенню належать частки у багатьох українських компаніях, також у їхній власності – тисячі квадратних метрів житлової нерухомості, земельні та близько $70 млн готівки й інших ліквідних активів.

Сімʼї Медведчука належать частки у Прикарпаттяобленерго, Львівобленерго та Запоріжжяобленерго. Марченко через офшорні компанії володіє частками у «Дніпроспецсталі», Запорізькому заводі феросплавів та чотирьох одеських нафтоперевалочних комплексах: «Синтез Ойл», «Ексімнафтопродукт», «Одеснафтопродукт» та «Укрлоудсистем». Також на дружину Медведчука записано частки у трьох телеканалах: «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», «Гравіс-Кіно» («2+2») і ТЕТ.

Загальну вартість нерухомості та земельних ділянок, що належать Медведчуку, Forbes оцінював у $70 млн. Серед них в Україні розміщені:

  • 12 квартир у Києві на вул. Грушевського, 9А ($15 млн);
  • 13 квартир у Києві на бульварі Тараса Шевченка, 27Б; їхня площа – від 150 до 212 кв. м ($10 млн);
  • 1 га землі в Ялті та 8 га в Переяславі ($11 млн), 34 га землі в Обухівському районі Київської області ($10 млн);
  • особняки у Києві на вул. Вишгородській ($7 млн) та на Оболонській набережній ($5 млн);
  • маєтки в урочищі Паражин на Закарпатті ($3 млн) та у Криму між Сімеїзом та Алупкою ($2 млн);
  • база відпочинку «Бескид» в Івано-Франківській області ($2 млн).

Про державну зраду йдеться і у випадку з блогером Анатолієм Шарієм. Євгеній Мураєв має інше формулювання – «загроза нацбезпеці та територіальній цілісності України». 

Мураєв та Шарій не мають великих статків, про які було б достеменно відомо. Після закриття телеканала «НАШ» активи Мураєва Forbes оцінює у $5 млн, з яких $3,5 млн – задекларовані у 2019 році готівкові кошти, близько $1 млн – телекомунікаційне обладнання закритих телеканалів, решта – квартира в Харкові та інші активи.

Відомі активи Анатолія Шарія коштують $2 млн. Більша частина з них припадає на два об’єкти житлової нерухомості в іспанській Таррагоні. Forbes не володіє інформацією про обсяг коштів на арештованих рахунках Шарія в іспанському Caixabank, російському Raiffeisen Bank та люксембурзькому East-West United Bank.

Остання фізособа у списку – росіянин Владислав Бакальчук. Його дружина Тетяна Бакальчук – власниця найбільшого російського онлайн-ритейлера Wildberries та найбагатша жінка РФ 2021 року за версією місцевого Forbes. Згідно з рейтингом глобального Forbes Real Time Billionaires, статки Бакальчук становлять $4,4 млрд. 

Подружжя перебуває під українськими санкціями з літа 2021 року. Причина – у Wildberries, який вийшов на український ринок наприкінці 2020 року та відповідно володіє тут юрособою, продавалися пропагандистські товари: речі з портретами президента Путіна, антиукраїнські книги тощо. 

Чим володіють російські та білоруські компанії

Forbes відомо про щонайменше 17 українських юридичних осіб, які прямо належать російським та білоруським компаніям, включеним до конфіскаційного списку НАЗК. Їхня оціночна вартість на момент початку російського широкомасштабного наступу – $520 млн. 

Найбільші з цих активів – Міжнародний резервний банк, що належить Сбербанку Росії ($250 млн), «БНК-Україна», «дочка» Білоруської нафтової компанії та «Білоруснафти» (оцінка Forbes – $140 млн), Промінвестбанк ($50 млн), «Сервіс Ойл» ($25 млн) та «ВСМПО Титан Україна» ($15 млн). Для всіх компаній вказано оцінку станом на лютий 2022 року.

У середині травня РНБО вирішила примусово вилучити активи російських держбанків на користь України.

Що можна конфіскувати у «Газпрому» та білоруських нафтовиків

(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)

Юросіб, які потрапили до списку НАЗК, можна розділити на кілька груп.

Компанії, які платять чималі податки до бюджету РФ:

  • Сбербанк – Міжнародний резервний банк (активи станом на кінець 2021 року – 58,9 млрд грн, прибуток у 2021-му – 3,9 млрд грн);
  • ВЕБ.РФ – ПАТ «Промінвестбанк» (активи – 29,3 млрд грн, прибуток – 255 млн грн);
  • Акціонерне товариство «ТВЕЛ» – Завод з виробництва ядерного палива (виторг у 2020-му – 0 млн грн), Українсько-казахстансько-російське виробництво ядерного палива (виторг – немає даних);
  • «Газпром» – «Газпром збут Україна» (виторг – 0 млн грн), «Інститут ЮЖНІІГІПРОГАЗ» (виторг – 184 млн грн).

Компанії російського ВПК:

  • Корпорація «Фазотрон-Науково-дослідний інститут радіобудування» – даних немає;
  • Корпорація «ВСМПО-Авісма». Виробництво титану, який використовується в російській бронетехніці – ТОВ «Титан Україна» (виторг – 333 млн грн);
  • Климовський спеціалізований патронний завод – «Ставка» (даних немає);
  • Холдингова компанія «Електрозавод» – «Електрозавод – ВІТ» (виторг – 4 млн грн), «ЗТС-Сервіс» (виторг – 10 млн грн).

Білоруські компанії:

  • «Пуховичінафтопродукт» – «Сервісойл» (виторг – 675 млн грн);
  • Мінський автомобільний завод – Торговий дім «Маз-Україна» (виторг – 1,6 млрд грн); 
  • Білоруська нафтова компанія – БНК «Маз-Україна» (виторг – 31,2 млрд грн);
  • Республіканське унітарне підприємство «Виробниче обʼєднання «Бєлоруснафта» (даних немає).

Інші компанії:

  • «Алмаззолотокомплект» – «Укрзолотопостач» (виторг – 14 млн грн);
  • «Русхімсєть» – «Українська хімічна мережа» (виторг – 176 млн грн);
  • «Союзцветметавтоматика» – «Центр атоматизації металургії» (виторг – 0 млн грн), Науково-виробничий комплекс «Союзцветметавтоматика» (виторг – 37 млн грн).

Фінансові показники банків вказано за результатами 2021 року, юросіб – 2020-го.

Як будуть конфісковувати активи

Конфіскація відбуватиметься за механізмом, передбаченим законом №7194, який народні обранці ухвалили 12 травня 2022 року. 23 травня його підписав президент. 

Згідно з документом, під санкції підпадає політичне та військове керівництво РФ, а також бізнесмени, які фінансово або публічно підтримують російське вторгнення в Україну. Наприклад, якщо юридична особа на рік сплачує до бюджету РФ понад 40 млн грн податків, вона автоматично підпадає під санкції. Для фізичних осіб цей поріг – еквівалент 3 млн грн.

Крім того, під конфіскацію можуть потрапити українські громадяни, які мають проросійську позицію.

Матеріали по темі

Під конфіскацію підпадають грошові активи, частки у компаніях, рухоме та нерухоме майно. «Фактично це все, чим володіє фізична чи юридична особа на території України», – пояснює член робочої групи з юстиції, створеної при Нацраді відновлення України, який бере участь в обговоренні варіантів конфіскації майна. 

Як це працює? З початку війни пошуком активів на території України, які можуть підпадати під конфіскацію, займалося НАЗК. Паралельно свій перелік складало Міністерство економіки – таке доручення йому дали в Офісі президента, розповідає співрозмовник у Нацраді. Фінальний список формує та погоджує РНБО. Після цього справи щодо санкційних активів розглядатиме Вищий антикорупційний суд. Україну у цих процесах представлятиме Мінʼюст. 

Якщо рішення суду буде на користь держави, активи передадуть, імовірно, до Фонду держмайна, який вирішуватиме, продавати їх чи передавати в оренду. Виручені гроші підуть на відновлення інфраструктури та економіки, йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Матеріали по темі