SpaceX вивела на орбіту український супутник «Січ-2-30», хоча він застарів задовго до вильоту. У чому тоді суть?

Ключові факти

• Запуск відбувся з бази на мисі Канаверал. На орбіту супутник вивела ракета-носій Falcon-9 у рамках місії Transporter-3. Окрім українського супутника, на борту були й інші апарати, точний перелік яких не розкривається.
• Запуск коштуватиме приблизно $50 млн, з них Україна заплатить близько $1,99 млн. Ракета здатна вивести на низькоорбітальну орбіту 22,8 тонни, на геостаціонарну – 8,3 тонни корисного вантажу.
• Скільки коштував сам апарат до кінця незрозуміло. На «Січ-2-30» та його попередника у космічній програмі 2013–2017 років запланували близько 203 млн грн, але її регулярно недофінансовували, пише AIN.UA. Виданню «Заборона» в космічному агентстві України повідомили, що супутник та інфраструктура обійшлися не менш ніж у 250 млн грн.

Контекст

Україна планувала створити угруповання супутників дистанційного зондування «Січ» ще у першій космічній програмі 1993–1997 років. Але за роки незалежності вивела на орбіту лише три апарати.

Останній, «Січ-2», запустили в 2011 році завдяки ракетоносію «Дніпро-1» з бази в Оренбурзькій області. Його розробляло конструкторське бюро «Південне», а збирав «Південмаш» за участю російських підприємств. Апарат не виправдав надій — пропрацювавши трохи більше року, «Січ-2» перестав виходити на звʼязок через проблеми з елементом живлення, виготовленим у РФ. Що він встиг зробити?

Основна функція Січ-2» – зйомка Землі. Для цього його обладнали камерою із просторовою роздільною здатністю 7,8 м/піксель та смугою захоплення 46,6 км. Також супутник ніс на борту комплекс наукової апаратури «Потенціал»: прилади для аналізу щільності частини, магнітометр, електричний зонд.

«Січ-2-30» — точкова модифікація, а не принципово новий пристрій. «Неякісні компоненти замінили на якісні, доопрацювали програмне забезпечення», – розповідав BBC Костянтин Білоусов, головний конструктор КБ «Південне». Батарею поміняли на ту, що виробляється у Франції, частину компонентів придбали в ЄС та Кореї, уточнює AIN.UA.

А ось оптичні характеристики він успадкував від попередника, але знімати буде краще через нижчу орбіту. «Січ-2-30» виведуть на висоту близько 525 км проти 700 км. Відповідно, скоротиться і смуга захвату – до 36,5 км.

Фото планують використовувати для картографії, сільського господарства, запобігання надзвичайним ситуаціям та стихійним лихам, а також з метою оборони. Перші кадри Україна має отримати вже за кілька годин після виведення апарату на орбіту. Чи дозволить «Січ-2-30», наприклад, оперативно розглянути переміщення російських військ біля кордону України? Головною перешкодою тут може послужити низька темпоральна роздільна здатність — швидкість оновлення знімків — яке у «Січ-2-3» досягає 3-4 діб.

В Україні знімків із супутників щорічно продається приблизно на $3,5 млн, оцінював голова дистрибʼюторської компанії TVIS Олесь Ясинський. $1,5 млн витрачає державний сектор, а $2 млн – приватники.

Але комерційної складової у січневої місії немає – знімки аналогічної якості можна отримувати безкоштовно, наприклад, з американських апаратів Landsat та Sentinel. Цим уже користується український бізнес. Наприклад, агрохолдинг ІМК бере безкоштовні знімки точністю до 8–10 м, щоб оцінити ситуацію, а для більш точних вимірів (до 0,5 м) купує кадри у американської компанії Planet – приблизно по $0,5 за гектар, розповідав Forbes директор з інновацій підприємства Богдан Кривицький.

Це не межа – на ринку доступні кадри з роздільною здатністю й до 30 см. «Ми повертаємось до космосу — і це позитив. Але «Січ-2-30» — це музейний експонат», – цитує Заборона слова ексрадника голови Державної космічної агенції Андрія Колесника.

«Січ-2-30» був замислений частково як іміджевий проєкт — його хотіли запустити до 30-річчя незалежності, частково — як тренування. «Запуски вітчизняних супутників мають стати регулярними, а не поодиноким явищем», – говорив про проєкт міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.

На майбутнє у «Південного» готова сучасніша платформа, «Січ-2М», який зможе знімати з точністю до 2 метрів. Усього ж у проєкті космічної програми заплановано витратити 3,94 млрд гривень на ще сім супутників, які виводитимуть до 2025 року. Цей документ парламент не може ухвалити з осені 2021 року.