13 січня SpaceX Ілона Маска вивела на орбіту український супутник «Січ-2-30». Він близько трьох років зніматиме поверхню Землі та буде моніторити іоносферу. Навіщо це Україні і що ще потрібно знати про наш (поки що) головний космічний проєкт 2022 року.
Супутник «Січ-2-1». Фото «Конструкторське бюро «Південне»
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Ключові факти
- Запуск відбувся з бази на мисі Канаверал. На орбіту супутник вивела ракета-носій Falcon-9 у рамках місії Transporter-3. Окрім українського супутника, на борту були й інші апарати, точний перелік яких не розкривається.
- Запуск коштуватиме приблизно $50 млн, з них Україна заплатить близько $1,99 млн. Ракета здатна вивести на низькоорбітальну орбіту 22,8 тонни, на геостаціонарну – 8,3 тонни корисного вантажу.
- Скільки коштував сам апарат до кінця незрозуміло. На «Січ-2-30» та його попередника у космічній програмі 2013–2017 років запланували близько 203 млн грн, але її регулярно недофінансовували, пише AIN.UA. Виданню «Заборона» в космічному агентстві України повідомили, що супутник та інфраструктура обійшлися не менш ніж у 250 млн грн.
Контекст
Україна планувала створити угруповання супутників дистанційного зондування «Січ» ще у першій космічній програмі 1993–1997 років. Але за роки незалежності вивела на орбіту лише три апарати.
Останній, «Січ-2», запустили в 2011 році завдяки ракетоносію «Дніпро-1» з бази в Оренбурзькій області. Його розробляло конструкторське бюро «Південне», а збирав «Південмаш» за участю російських підприємств. Апарат не виправдав надій — пропрацювавши трохи більше року, «Січ-2» перестав виходити на звʼязок через проблеми з елементом живлення, виготовленим у РФ. Що він встиг зробити?
Основна функція Січ-2» – зйомка Землі. Для цього його обладнали камерою із просторовою роздільною здатністю 7,8 м/піксель та смугою захоплення 46,6 км. Також супутник ніс на борту комплекс наукової апаратури «Потенціал»: прилади для аналізу щільності частини, магнітометр, електричний зонд.
«Січ-2-30» — точкова модифікація, а не принципово новий пристрій. «Неякісні компоненти замінили на якісні, доопрацювали програмне забезпечення», – розповідав BBC Костянтин Білоусов, головний конструктор КБ «Південне». Батарею поміняли на ту, що виробляється у Франції, частину компонентів придбали в ЄС та Кореї, уточнює AIN.UA.
А ось оптичні характеристики він успадкував від попередника, але знімати буде краще через нижчу орбіту. «Січ-2-30» виведуть на висоту близько 525 км проти 700 км. Відповідно, скоротиться і смуга захвату – до 36,5 км.
Фото планують використовувати для картографії, сільського господарства, запобігання надзвичайним ситуаціям та стихійним лихам, а також з метою оборони. Перші кадри Україна має отримати вже за кілька годин після виведення апарату на орбіту. Чи дозволить «Січ-2-30», наприклад, оперативно розглянути переміщення російських військ біля кордону України? Головною перешкодою тут може послужити низька темпоральна роздільна здатність — швидкість оновлення знімків — яке у «Січ-2-3» досягає 3-4 діб.
В Україні знімків із супутників щорічно продається приблизно на $3,5 млн, оцінював голова дистрибʼюторської компанії TVIS Олесь Ясинський. $1,5 млн витрачає державний сектор, а $2 млн – приватники.
Але комерційної складової у січневої місії немає – знімки аналогічної якості можна отримувати безкоштовно, наприклад, з американських апаратів Landsat та Sentinel. Цим уже користується український бізнес. Наприклад, агрохолдинг ІМК бере безкоштовні знімки точністю до 8–10 м, щоб оцінити ситуацію, а для більш точних вимірів (до 0,5 м) купує кадри у американської компанії Planet – приблизно по $0,5 за гектар, розповідав Forbes директор з інновацій підприємства Богдан Кривицький.
Це не межа – на ринку доступні кадри з роздільною здатністю й до 30 см. «Ми повертаємось до космосу — і це позитив. Але «Січ-2-30» — це музейний експонат», – цитує Заборона слова ексрадника голови Державної космічної агенції Андрія Колесника.
«Січ-2-30» був замислений частково як іміджевий проєкт — його хотіли запустити до 30-річчя незалежності, частково — як тренування. «Запуски вітчизняних супутників мають стати регулярними, а не поодиноким явищем», – говорив про проєкт міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.
На майбутнє у «Південного» готова сучасніша платформа, «Січ-2М», який зможе знімати з точністю до 2 метрів. Усього ж у проєкті космічної програми заплановано витратити 3,94 млрд гривень на ще сім супутників, які виводитимуть до 2025 року. Цей документ парламент не може ухвалити з осені 2021 року.


26 вересня на Форумі «Енергія бізнесу» Forbes збирає регуляторів і лідерів бізнесу. Мета заходу — обговорити проблеми і знайти рішення, які дозволять зробити українську енергетику дешевою, рясною та стійкою. Встигніть купити квиток!
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.