ЄС скасував на рік мита для українських товарів. Що це дасть? Пояснює заступник міністра економіки України Тарас Качка /Фото Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

ЄС скасував на рік мита для українських товарів. Що це дасть? Пояснює заступник міністра економіки України Тарас Качка

Українські вантажівки на кордоні зі Словакією 15 грудня 2021 року Фото Getty Images

Європарламент проголосував за призупинення імпортних мит ЄС на весь український експорт на один рік. Зміни повністю скасовують ввізні мита на промислову продукцію, фрукти й овочі та антидемпінгові мита і запобіжні заходи щодо імпорту сталі. Це допоможе українським компаніям швидше налагодити логістику і заробити більше грошей на експорті, а Євросоюз отримає більше дешевших товарів. Хто виграє від безмитного режиму найбільше? Розповідає заступник міністра економіки Тарас Качка (інтерв'ю було опубліковано 28 квітня, коли Єврокомісія тільки запропонувала таке рішення. 19 травня Європарламент підтримав це рішення)

Що означає повне скасування мита і квот на експорт з України до ЄС?

Це безпрецедентне рішення як за обсягами торгової лібералізації, так і за швидкістю прийняття рішення. Вперше ми звернулись до ЄС з такою пропозицією на початку квітня. Коли ми робили цей запит, у нас було відчуття, що таке сміливе рішення для Брюсселю буде революцією.

В Європі подолали психологічний бар’єр, який, здавалось, неможливо переступити. Ми всі знаємо, як ЄС сильно захищає внутрішніх виробників, особливо в сільському господарстві.

Це сигнал того, що Європейський Союз готовий сприймати українську продукцію як свою внутрішню. Тепер на однакових підставах ви можете торгувати як між Тернополем і Хмельницьким, так і між Тернополем і Лісабоном.

Від цієї лібералізації виграє не тільки Україна, а й ЄС. Без тарифів, квот, антидемпінгових мит Україна зможе простіше налагодити нові маршрути поставок. А ЄС отримає більшу пропозицію товарів, що буде стримувати ціни, які зростають на тлі дестабілізації ринків через війну.

Чи може ЄС достроково відновити мита?

У регламенті прописані вимоги: якщо ми різко збільшимо експорт і це завдаватиме шкоди, то Європейська комісія може щось змінити.

Сподіваюсь, цей рік покаже, що українська економіка – невід’ємна частина економічного двигуна Європейського Союзу. Українська кукурудза потрібна для кормів у ЄС, український крохмаль потрібен європейській харчовій промисловості, а українській метал – європейському будівництву.

Чим лібералізація для України відрізняється від Митного союзу ЄС? 

Без мита Україна може завезти в ЄС тільки те, що вироблено в Україні. Тоді як між країнами ЄС можна перевозити без мит будь-які товари, які були розмитнені в одній з країн Євросоюзу. Наприклад, якщо ви розмитнили в Польщі пакистанський мандарин, то ви їх до Німеччини можете завезти без мита, а з України вже ні. Тільки українські товари. 

Які українські експортери виграють найбільше? 

Це рішення стосується максимум 1/10 номенклатури товарів, тоді як 90% всіх товарів торгувались без мита в межах Угоди про асоціацію. Ці товари можна розділити на чотири групи: 

  • 166 промислових товарів. Щодо цієї групи мито становило менше 1%. Для промислових товарів мита знімались поступово в межах угоди про вільну торгівлю. По цим 166 товарам просто ще не завершився перехідний період. 
  • Скасовуються мита на екпорт фруктів і овочів.
  • Тарифи і квоти на аграрну продукцію. Це і базові пшениця, кукурудза, ячмінь, а також товари з доданою вартістю: мʼясо, яйця, молоко, мед, соки, крохмаль.
  • Металургія. Для української металургії немає мит за угодою про вільну торгівлю, але до української продукції застосовуються захисні заходи ЄС. Плюс для труб Interpipe і прокату «Метінвеста» застосовувались також індивідуальні антидемпінгові мита. Ці всі мита теж більше не стягуватимуться.

Кілька прикладів, як це працювало раніше і як буде тепер. 

Щоб експортувати яблука в ЄС, треба сплатити 9,8% від вартості яблук, а також надбавку, яка кожного дня розраховується на підставі середньої вартості яблук на роздрібних ринках ЄС. Чим дешевше ваше яблуко від цієї середньої ціни, тим більше треба доплатити, іноді навіть удвічі.

За Угодою про асоціацію відсоткова частина була скасована, а цінова залишалась. Тепер для України її також скасовують.

Також ми мали тарифні квоти для великого переліку продукції. Наприклад, для експорту меду квота становила 5000 т і вичерпувалась в перші два тижня січня. Все, що замежами цієї квоти, ми експортували з митом 17%. Для розуміння: зазвичай у ЄС ми експортуємо понад 10 000 т меду на рік. 

Дуже тісно у своїй квоті також українській томатній пасті, з якої виробляються кетчупи. Ця квота становила 10 000 т, тоді як потреба була не менше 50 000 т. Це важливо для таких компаній, як Agrofusion, що знаходяться на лінії фронту. В них захоплені поля, потужності, але вони не здаються, саджають помідори на підконтрольних територіях і продовжують працювати попри обстріли. 

Як це рішення допоможе Україні збільшити експорт з точки зору логістики?

До війни три чверті нашого експорту йшло через порти, це 117 млн т із 162 млн т. Єдиний маршрут, який залишився, – на захід України залізничним, автомобільним транспортом, а також через порти дельти Дунаю.

Тому зараз наш експорт у треті країни йде також через ЄС. Наприклад, якщо раніше ми морем експортували пшеницю прямо в Єгипет, то тепер нам треба спочатку експортувати її в ЄС, а потім з ЄС експортувати в Єгипет.

Скільки часу нам треба, щоб переналаштувати експорт з портів на залізницю й автотранспорт? 

Нам треба перебудувати експортну логістику як на заході, так і в країнах ЄС. Нам потрібно багато часу. Сьогодні в ЄС немає порту, який би був настільки орієнтований на експорт сировинних товарів, як Одеса і Миколаїв.

На період налагодження цих товаропотоків будь-який бар’єр у вигляді мит, сертифікацій дуже заважає напрацьовувати ці зв’язки. Сьогодні ми можемо сказати всім нашим експортерам: на 12 місяців ви маєте можливість вільно планувати свою логістику. Можете створити склад у Польщі, експортувати туди без мита, а потім – у будь-яку країну світу.

Але це все ще буде дуже важко. Наприклад, експорт кукурудзи в календарному 2021 році становив 24,6 млн т, з яких 24,5 млн т йшло через українські порти. Всі 20 млн т пшениці в минулому році експортовано морем. Ми поки фізично не зможемо це все повезти залізницею.

Наскільки ймовірно, що безмитний режим буде продовжено?

Якщо ми говоримо не лише про порятунок українського бізнесу зараз, а й про інвестиції в розвиток української економіки, то нам потрібен доступ на зовнішні ринки надовше. Але я не хочу казати, що 12 місяців мало. Супер, що таке важливе рішення сьогодні є.

Такий режим торгівлі – моделювання членства України в ЄС. Тому це дуже важливий для нас тест, шанс показати, що нас не треба боятись, ми не завдамо жодної шкоди європейцям. Це зніме дуже багато побоювань і упереджень щодо України.

Матеріали по темі