«Укрзалізниця» розпочинає націоналізацію російських активів на території України. Серед перших – вагони, які росіяни не встигли вивезти до початку війни. Тепер вони допоможуть УЗ побудувати нові логістичні маршрути з Європою
«Укрзалізниця» (УЗ) націоналізує російські активи за законом про конфіскацію майна, яке належить Росії або росіянам. У країні залишилося близько 15 000 вагонів, повʼязаних із Росією, каже голова УЗ Олександр Камишін. Серед них:
- 10 956 напіввагонів (73%);
- 2057 цистерн;
- 587 критих вагонів;
- 158 платформ;
- 1318 інших вагонів.
За розрахунками УЗ, 3000 з них точно належать Росії. Наприклад, за словами Камишіна, 1347 вагонів належать «Государственной транспортной лизинговой компании России»; деякі належать Росії через ВЕБ-Лізинг, ВТБ-Лізинг, Газпромтранс, Сбербанк Лізинг. Однак більшість належать 250 компаніям. «І визначити, хто з власників вагонів має в капіталі частку РФ, – задача нешвидка», – каже Камишін.
Для розуміння масштабу: за даними джерела Forbes в УЗ, загалом в країні курсує 175 000 українських вагонів.
Як в Україні опинились російські вагони
До війни Росія часто транспортувала свої вантажі через Україну в своїх вагонах, каже ексдиректор із питань фінансів УЗ Андрій Рязанцев. Це могли бути російські вагони, які йшли з транзитною рудою до українських портів чи на західні прикордонні переходи країни, розповідає колишній керівник компанії-експедитора «Квадро Центр» Олександр Ткачук. Це також порожні вагони, які йшли в протилежному напрямку.
Україна правильно робить, що забирає ці вагони собі, вважає Рязанцев. «Бракувало, щоб ми зараз ще рятували їхні вагони та витягували до Росії», – каже він. За його словами, зайвими вони не будуть – через війну Україна може втратити частину своїх. «Багато наших вагонів перебувають у зоні активних бойових дій, – каже він. – Через обстріли ми можемо їх втратити».
Російські вагони можна використовувати як під час війни, так і після неї. В період війни потрібні платформи для перевезення техніки та криті вагони для – гуманітарних вантажів, каже Олександр Ткачук. Після війни напіввагони будуть потрібні для транспортування будівельних матеріалів, вугілля з портів, руди.
Російські вагони, за словами пресслужби УЗ, будуть працювати на нових логістичних маршрутах до Європи, які допоможуть відновити вантажні перевезення компанії.
Як правильно забрати російські вагони
В Україні можна примусово забрати російські вагони двома шляхами: змусити віддати з компенсацією або забрати силою.
Ці два механізми – юридичною мовою: реквізиція і націоналізація – регулюються різними законами, каже керівниця судової практики юргрупи LCF Ірина Кобець. Перший Цивільним кодексом та «Про правовий режим воєнного стану», другий – нещодавно прийнятим 3 березня законом «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів».
Забрати активи силою звучить простіше, але займає більше часу, каже керівник практики захисту бізнесу юркомпанії «Міллер» Ангеліна Климчук.
- Кабмін виносить проєкт рішення про реквізицію до РНБО, вказавши перелік, місцезнаходження, кінцевого власника та строки вилучення.
- Президент указом вводить рішення в дію.
- Протягом шести місяців після скасування воєнного стану, рішення затверджує Верховна Рада.
Процедура виглядає бюрократичною, бо в ній задіяно декілька органів державної влади, але вона вбереже репутацію України перед іноземними партнерами, вважає Климчук. Централізоване рішення також дасть змогу розподіляти вилучені активи виважено та раціонально, вважає вона.
Проте, згідно з Вашингтонською конвенцією, яка захищає інвестиції, просто так націоналізувати щось не можна, каже партнер юрфірми Eterna Law Євген Блінов. За його словами, націоналізація допускається лише у разі виплати справедливої компенсації.
Тому Україні краще піти шляхом реквізиції вагонів, вважає Блінов. «Після війни під час підрахунку репарацій їх можна буде включити до переліку майна, яке Україна отримає як компенсацію, – каже він. – Адже зараз Україна, навіть якби хотіла забрати всі вагони, не зможе цього зробити – між Україною та Росією зруйновані залізничні шляхи».
Другим варіантом може стати повернення рухомого складу Росії після війни у натурі, не враховуючи його вартість при визначенні розміру репарацій, доповнює він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
