Уряд ініціює перемовини з кредиторами для того, щоб на два роки призупинити обслуговування держборгу за єврооблігаціями, випущеними упродовж останніх шести років. Утім, Україна не відмовляється від боргів загалом, обіцяючи продовжити на цей період навіть нарахування відсотків. Якщо інвесторів влаштує ця пропозиція, дискусія про реструктуризацію боргів уряду, ймовірно, розпочнеться вже у 2024-му. Чи логічно діє уряд та що про це думають кредитори?
Кабінет міністрів України затвердив рішення звернутися до держателів єврооблігацій та запропонувати їм відстрочку за платежами на два роки 19 липня. Перемовини мають відбутися до 15 серпня.
Мінфін, який спілкуватиметься з кредиторами, запропонує їм такі умови:
- Кінцеву дату погашення кожного випуску облігацій, що були випущені з 2015-го по 2021-й роки, буде відстрочено на 24 місяці. За цими паперами Україна залучила близько $17 млрд.
- Списання частини боргу не пропонується.
- Відсотковий дохід за облігаціями продовжує нараховуватися за ставками, що передбачені в умовах випуску.
- Уряд залишає за собою право за покращення економічної ситуації зупинити відстрочку та на підставі окремого рішення Кабміну виплатити відсотки інвесторам.
- У разі, якщо інвестори не погодять запропоновані умови, уряд планує скористатися пільговим періодом для здійснення відповідних платежів (як правило, 30 днів).
Бюджетний Комітет ВРУ, що має погодити пропозицію уряду, вже зробив це, повідомив один із нардепів, який попросив не згадувати його імені в цій статті.
Ідея з відстрочкою зʼявилася не на порожньому місці. Хоча й конкретних перемовин досі не було, Мінфін почав проводити неформальні консультації з інвесторами ще кілька тижнів тому, розповів на умовах анонімності топменеджер одного з інвестбанків, який працює з українськими євробондами. «Тож ці умови певною мірою відображають очікування інвесторів» – каже він.
Уряд та Мінфін на момент цієї публікації офіційно не коментували рішення. Як зазначає співрозмовник серед нардепів, Кабмін розраховує, що умови допоможуть зберегти довіру інвесторів. «Більшість із них розуміють, що потреба в реструктуризації є виключно наслідком війни, а не наслідком поганої макроекономічної чи боргової політики», – зазначає він.
За словами співрозмовника у керівництві інвесткомпанії-власника облігацій, Україна має хороші шанси домовитись. «Прогнозую, що інвестори погодяться на цю пропозицію», – очікує він.
Після публікації стало відомо, що група кредиторів України, до якої входять Канада, Франція, Німеччина, Японія, Велика Британія та Сполучені Штати, підтримала прохання уряду про відтермінування виплат та закликала зробити те саме власників українських облігацій та варантів.
Без сюрпризів «завдяки» «Нафтогазу»
Після оголошення умов можливої угоди з інвесторами ціни на українські єврооблігації залишилися на попередньому рівні – 18 центів за долар, зазначає фінансовий аналітик компанії ICU Михайло Демків. Це близько до історичних мінімумів, але нового обвалу, як зазвичай буває під час подібних рухів із боку країн-боржників, не сталося. «З початку цієї фази війни дохідності по євробондах є, ймовірніше, маркером, який уже відображає очікування реструктуризацій та інших подібних речей», – коментує фінансовий аналітик Іван Угляниця.
Для ринків такий крок українського уряду навряд чи став сюрпризом. 11 липня НАК «Нафтогаз України» запропонував відстрочити всі платежі і погашення своїх єврооблігацій на загальну суму майже $1,5 млрд – теж на два роки. Тоді це спровокувало обвал українських євробондів у середньому на 20% протягом кількох днів.
«Ми не говоримо, що входимо в дефолт, – заявив тоді голова правління НАК Юрій Вітренко. – Просимо увійти в нашу ситуацію й добровільно перенести виплати».
Реструктуризація попереду
Реструктуризація боргів уряду в тому чи іншому форматі була невідворотною, вважає заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса.
Мінфін при цьому до останнього наголошував на необхідності обслуговування боргів. «При достатній підтримці партнерів нам взагалі могло би бути навіть вигідно погасити облігації, адже за ними ми платимо 7,75%, тоді як за боргами партнерів від нуля до кількох відсотків», – розмірковує голова департаменту стратегії Finteum Андрій Нестерук.
Інший неоднозначний момент рішення уряду – єврооблігації становили 20% від загального держборгу наприкінці 2021 року, тож реструктуризація невеликої частини боргу не вирішує проблему з високим борговим навантаженням на бюджет України, зазначає голова департаменту макроекономічних досліджень ICU Віталій Ваврищук.
За його розрахунками, відстрочка зекономить уряду близько $5 млрд ліквідності протягом наступних двох років. Це важливо в умовах високого дефіциту бюджету, який у червні виріс порівняно з травнем на 21% – до 114 млрд грн. Співвідношення державного боргу до ВВП України може наблизитися до 100% наприкінці 2022 року. «Це дуже високе боргове навантаження, тож резонно взяти паузу й оцінити стійкість боргу та здатність його обслуговувати в майбутньому», – каже Ваврищук.
Пропозиція Кабміну перенести строки погашення боргу не є повноцінною реструктуризацією, вважає Угляниця. «Це, скоріше, перенесення строків переговорів щодо реструктуризації», – каже він. З цим погоджується і Ваврищук із ICU. «Після завершення мораторію на виплати, коли буде більше ясності про стан післявоєнної економіки, уряд, ймовірно, знову ініціює переговори про нові умови за єврооблігаціями», – говорить Ваврищук.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
