Forbes продовжує публікувати щомісячний зріз основних показників української економіки. Найбільш помітні тренди червня – зростання фінансування держбюджету Національним банком, а також знецінення гривні, що триває, незважаючи на збільшення обсягів міжнародної допомоги. Ці явища напряму пов’язані. Що буде далі?
У середині червня, коли Forbes оприлюднив першу збірку важливих економічних параметрів, вже було зрозуміло, що за результатами другого кварталу, на який припали два з перших трьох місяців російського вторгнення, Україна втратила близько 35-40% ВВП. Подібні масштаби падіння економісти очікують і за результатами року.
У липні та червні країна починає гостріше відчувати економічну кризу, породжену війною. Дефіцит держбюджету у червні виріс порівняно з травнем на 21% – до 114 млрд грн. Видатки зростають другий місяць поспіль і продовжать зростати – у липні уряд прийняв рішення про збільшення бюджетних витрат на допомогу внутрішньо переміщеним особам на 32,4 млрд грн та на виплату пенсій на 32,3 млрд грн.
Бюджетні доходи після зростання у травні скоротились у червні на 10 млрд грн через менші обсягів податку на прибуток українських підприємств та ренти за користування надрами. Також відновилися відшкодування ПДВ: експортери вперше з початку війни отримали 9,5 млрд грн.
Обсяги фактично отриманої урядом міжнародної допомоги зросли у півтора рази – до $2,8 млрд. Втім поки це значно менше потрібних Україні $4-5 млрд щомісячно. Ставку внутрішніх запозичень Мінфін так і не підвищив, попри очікування Нацбанку. На внутрішньому ринку уряд продовжує запозичувати переважно в НБУ. Сума цих запозичень у червні до травня виросла вдвічі.
«Надрукована» гривня підвищує попит на валюту. Долар в Україні дорожчає, що підживлює негативні настрої. Щоб заспокоїти ситуацію, Нацбанк у червні збільшив продаж валюти з резервів до $4 млрд з $3,4 млрд місяць тому. Але «повзуча» девальвація продовжується.
Чому падає гривня?
«Друк» грошей впливає курс, пояснює заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса. Укріплення гривні вже неможливе, вважає він, але при розблокуванні портів та масштабнішому експорті з України можна буде стабілізувати ситуацію.
На думку Фурси, фактор емісії має обмежений вплив на інфляцію, тому що доходи населення не зростають. Попри це, попередній прогноз щодо річної інфляції на рівні 25% Dragon Capital, швидше за все, перегляне, анонсує Фурса.
Інфляція прискориться до близько 30% на кінець року, прогнозує колишній заступник голови НБУ Олег Чурій. І якщо витрачати резерви такими темпами, а обсяг допомоги від партнерів до кінця року не зросте, резерви можуть впасти до критично низького рівня, попереджає він. У такому випадку Нацбанк буде змушений знов запровадити жорсткі обмеження, аж до заборони більшої частини імпорту, крім палива та озброєння, не виключає Чурій.
До внутрішніх факторів додаються глобальні тенденції. Через підняття ставки ФРС та війну в Європі США стають рятівною гаванню для грошей великих інвестиційних та пенсійних фондів, пояснює експерт CASE Україна Євген Дубогриз. Інвестори переводять гроші до США і вкладають їх в американські цінні папери. Попит на долар збільшується, і він дорожчає до всіх основних світових валют, включаючи гривню.
Що буде з курсом далі? Протягом літа не буде значного зростання вартості долара, вважає Дубогриз, і вона навіть може трохи «просісти» з рівнів середини липня – з 37,5 грн/$ до 36-37 грн/$. Але восени може продовжитись «повзуча» девальвація, припускає Дубогриз. Якщо фінансова допомога від міжнародних партнерів не збільшиться, курс може й перевищити значення 40 грн/$, додає він. Якщо ж Україна отримуватиме щонайменше $4-4,5 млрд допомоги на місяць, курс залишиться на поточному рівні щонайменше до кінця року.
Експорт живе надією
Українські аграрії завершили посівну, зібрали перший 1 млн тонн зерна нового врожаю і наростили експорт завдяки «Укрзалізниці». Порівняно з березнем УЗ збільшила обсяги експорту зернових вантажів майже удвічі. Проте, суттєво скоротився експорт залізної руди. Через блокування українських портів та зростання цін на енергоносії група «Метінвест» з 1 липня призупинила роботу двох гірничо-збагачувальних комбінатів у Кривому Розі та скоротила роботу «Каметсталі» в Кам’янському до однієї домни.
Залізничні перевезення вантажів з 1 липня за рішенням Мінінфраструктури подорожчали на 70%. Але є перспективи щодо покращення морської логістики – після звільнення острова Зміїний наприкінці червня до українських Дунайських портів підійшли 16 торговельних суден, і ще понад 90 чекають на рейді румунського каналу Суліна, повідомили в Мінінфраструктури.
Інша важлива новина може зʼявитися вже найближчими днями: за інформацією The Wall Street Journal після тривалих переговорів у Стамбулі Україна, РФ, Туреччина та ООН попередньо домовилися про деблокаду трьох українських портів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
